§ 44. ЕКОСИСТЕМИ

Як співіснують різні живі істоти на спільній території? Щоб відповісти на це запитання, учені вивчають не тільки тварин, рослини, гриби, бактерії, а й зв’язки між ними і середовище їхнього життя. Тому в науці з’явився термін «екосистема».

• Що таке екосистема

Екосистемою називають сукупність організмів, які мешкають на спільній території в певних умовах середовища існування і взаємодіють між собою. Одні екосистеми можуть існувати без участі людини, тому називаються природними, як-от ліс, лука, річка, озеро, болото (мал. 163, 1, 2). Інші екосистеми створює людина. Це штучні екосистеми, наприклад квітник, акваріум (мал. 163, 3, 4), ставок, поле, сад.

Мал. 163. Екосистеми: степ (1), річка (2), квітник (3) і акваріум (4)

• Який склад екосистеми

Як показано на малюнку 164, екосистема складається з організмів, які взаємодіють між собою, і чинників неживої природи, які на них впливають (світло, температура, вода та інші). Хоч якими б різними були організми однієї екосистеми, кожний з них виконує в ній певну роль.

Мал. 164. Склад екосистеми

Рослини утворюють органічні речовини, використовуючи енергію світлових променів. Цими речовинами вони забезпечують не лише себе, а й інші організми. Тому в екосистемі рослини називають утворювачами.

Тварини споживають органічні речовини, створені рослиною, коли поїдають рослини або інших тварин. В екосистемі тварини виконують роль споживачів.

Рослини і тварини, які входять до складу екосистеми, із часом помирають. Рештки відмерлих організмів руйнуються і перетворюються на неорганічні речовини завдяки діяльності таких мешканців ґрунту, як деякі комахи, дощові черв’яки, гриби і бактерії та інших. В екосистемі вони утворюють групу організмів під назвою руйнівники.

Розглянуті приклади показують взаємозв’язок між різними групами організмів в екосистемі на основі живлення. Одні організми є продуктами живлення для інших. Без цього екосистема не існувала б.

• Роль природних екосистем у природі та житті людини

Ліси називають «зеленими легенями» планети. Завдяки їм у повітря надходить велика кількість кисню. Корені дерев запобігають руйнуванню ґрунту, а їхні крони затримують шкідливі гази та пил. Цим ліси сприяють очищенню повітря. А ще ліс – домівка багатьох організмів.

• Пригадай і назви тварин лісу.

Ліс забезпечує людину деревиною, з якої виготовляють різні будівельні матеріали, меблі, папір, тканини тощо. Гриби, горіхи, ягоди, лікарські рослини – теж дари лісу. Чисте лісове повітря добре впливає на органи дихання, а тихе шелестіння листя і спів пташок діють заспокійливо на нервову систему. Тобто ліс має неабиякий оздоровчий вплив на людину.

Степи, луки, полонини людина використовує для випасання худоби, заготівлі сіна й лікарських рослин.

Прісні водойми (річки та озера) є оселею для багатьох мешканців, а також є джерелом питної води та води для зрошення полів і садів. Їхні мешканці – риби, раки, молюски – цінні продукти харчування.

Люди отримують естетичну насолоду, перебуваючи на прогулянках у природних екосистемах. Їхню красу передають художники, поети, композитори в своїх творах.

• Штучні екосистеми

Крім природних, існують штучні екосистеми: поле, сад, ставок, парк. Їх створює людина задля задоволення власних потреб. Поле, теплицю і сад – для отримання рослинних продуктів харчування, ставок – для розведення риби, парк – для відпочинку людей. Відомий тобі акваріум – теж штучна екосистема. Це не лише окраса приміщень. Акваріуми створюють також, щоб спостерігати за мешканцями водного середовища, вивчати вплив різних чинників на них, досліджувати зв’язки між водними організмами.

Важливі для свого харчового раціону овочі, борошно і крупи людина отримує завдяки рослинам. Для цього на полях вона вирощує пшеницю, жито, буряк, соняшник, картоплю, моркву та багато інших рослин.

Рослини, які людина спеціально вирощує для отримання певних продуктів, називають культурними рослинами, а відведені для їхнього вирощування місця – полем, теплицею і садом (мал. 165).

Мал. 165. Пшеничне поле (1) і яблуневий сад (2)

Основними організмами в екосистемі поля є культурні рослини. На їхній ріст і розвиток впливають відомі тобі чинники неживої природи: світло, тепло, вологість. Особливе значення має склад ґрунту, з якого культурні рослини отримують необхідні речовини. Чим більше поживних речовин містить ґрунт, тим кращим буде врожай.

• Пригадай, які ще організми, крім культурних рослин, є в екосистемі поля?

Інші рослини поля – бур’яни, наприклад осот і пирій. Вони перешкоджають нормальному живленню культурних рослин, відбираючи в них воду з поживними речовинами, затінюють посіви, спричиняють вилягання культурних рослин, заважають збиранню врожаю. Тож у догляді за полем людина знищує бур’яни.

В екосистемі поля є й тварини, насамперед комахи, польові миші, хом’яки, ховрахи, які знаходять притулок серед рослин поля і живляться ними. До тварин поля також належать мешканці ґрунту – черв’яки, комахи, різні мікроорганізми.

• Поміркуй, які зв’язки можуть виникати між рослинами і тваринами поля.

Садом називають насадження дерев і кущів, що тривалий час забезпечує людину їстівними плодами. Висаджування садів – давня традиція українського народу.

Основними організмами саду є рослини. Це фруктові дерева, наприклад яблуні, груші, вишні, сливи, а з кущів – смородина, аґрус, малина. Проте в саду мешкає чимало і тварин (мал. 166). Це птахи, які полюють на комах-шкідників та їхні личинки, бджоли, які беруть участь у запиленні, сонечка, які нищівно атакують попелиць – злісних споживачів соків рослин.

Мал. 166. Тварини-мешканці саду: дрозд (1), бджола (2), мурашки (3), сонечко (4), ропуха (5), турун (6)

Штучні екосистеми не можуть обійтися без втручання людини. Вона дбає про них, створюючи необхідні умови існування.

Підсумки

• Екосистема – сукупність організмів, які мешкають на спільній території, взаємодіють між собою та з умовами середовища.

• Між організмами екосистеми існують зв’язки, зумовлені отриманням поживних речовин і енергії.

• Екосистеми, які існують без втручання людини, називаються природними. Це ліс, степ, озеро, річка.

• Штучні екосистеми створює і доглядає людина, наприклад парк, акваріум, квітник, поле, сад та інші.

Сторінка природодослідника

Здійсни спостереження за екосистемою своєї місцевості, щоб ознайомитися зі складом екосистеми, умовами існування її мешканців і зв’язками між ними. Для цього тобі знадобляться блокнот, ручка, атласи-визначники рослин і тварин, фотоапарат або мобільний телефон з камерою.

Дія 1. Обери будь-яку екосистему поблизу своєї школи (чи в іншому місці), вияви її склад.

Дія 2. Склади характеристику екосистеми за планом:

1. Назва екосистеми.

2. Природна чи штучна екосистема.

3. Рослини і тварини, які існують в екосистемі.

4. У яких умовах середовища мешкають організми екосистеми (наприклад, затінене чи освітлене місце, зволожена чи посушлива ділянка)?

5. Які зв’язки між організмами екосистеми вдалося виявити?

6. Чи зазнає екосистема впливу людини? Якщо так, то запиши, які зміни відбулися в екосистемі в результаті діяльності людини.

Що ти можеш сказати про свій вплив на екосистему? Якщо матимеш змогу, під час спостереження сфотографуй мешканців екосистеми.

Дія 3. Підготуй розповідь про спостережувану екосистему і презентуй її у класі.

Запитання і завдання

1. Із чого складається екосистема?

2. Яка роль рослин, тварин, грибів, бактерій в екосистемах?

3. Чи правильним є вислів «Рослини годують усіх»? Відповідь обґрунтуй.

4. Наведи приклади природних екосистем. Яке вони мають значення у природі та житті людини?

5. Наведи приклади штучних екосистем. Для чого їх створює людина?

6*. Які зв’язки існують між організмами в екосистемі поля, лісу? Запиши приклади організмів цих екосистем, які належать до утворювачів, споживачів і руйнівників.

Навчальний проект

«Вирощування найвищої бобової рослини»

Мета: з’ясувати умови, за яких можна виростити найвищу бобову рослину (наприклад, квасолю, горох, сою)

УВАГА! Робота над проектом триватиме кілька тижнів і включатиме проведення експерименту. У ньому ви використаєте пророщені рослини, які отримаєте у вчителя.

Уважно прочитайте інформацію, що наведена нижче. Вона стане у пригоді під час виконання цього проекту.

Відомо, що для росту рослин необхідні певні умови. Наприклад, одні рослини краще ростуть за яскравого освітлення, інші – у затінку, хтось потребує значного зволоження ґрунту, а комусь підходять посушливі умови зростання.

Вам необхідно з’ясувати, які умови необхідно створити, щоб виростити найвищу бобову рослину. Допоможе в цьому експеримент. Для його проведення вашій групі необхідно обрати чинники неживої природи (світло, ґрунт, вода) і дослідити їхній вплив на ріст рослини.

Щоб спланувати експеримент, повторіть особливості цього методу пізнання природи за параграфами 2 і 3. Під час експерименту спостерігайте за рослиною, вимірюйте її висоту. Фіксуйте результати у таблицях, робіть фотографії та необхідні підписи до них (коли зроблено фотографію, що на ній зафіксовано). Зробіть висновок, за яких умов ви виростили найвищу рослину. Результати виконання проекту представте у формі мультимедійної презентації.

Організувати роботу вашої групи над проектом допоможе пам’ятка «Як працювати над навчальним проектом у групі», що міститься на сторінці 4 цього підручника.

Перед представленням проекту, обговоріть у групі, чи вдалося виконати всі заплановані завдання і досягти мети проекту.

Оцініть свій внесок у роботу групи.

Урок 7. Перші людські спільноти

Людина потребує спілкування з іншими людьми та спільнотами. Тому її називають соціальною істотою.

Перші люди з’явилися в різних куточках нашої планети близько 40 тисяч років тому – за кам’яного віку. Необхідність вижити спонукала людей об’єднуватися у спільноти. Давніх людей учені називають первісними, а їхні колективи – первісним суспільством.

Що таке родова община (громада)?

Основними заняттями первісних людей були мисливство, рибальство та збиральництво. Це були форми привласнювального господарства. Люди довго не затримувалися на одному місці, постійно пересуваючись у пошуках їжі. Первісні люди об’єднувалися в невеликі об’єднання – родові общини (громади). Це був колектив родичів (30-40 осіб), які походили від спільного предка. Члени общини разом працювали, мали спільне майно, а усе, що зібрали чи вполювали, ділили порівну. Обов’язки розподіляли залежно від віку та статі людини. Усі важливі питання вирішувалися на спільному зібранні. Управляла такою спільнотою рада старійшин, яка обирала вождя.

СЛОВНИК

Кам’яний вік – найдавніший період в історії, коли люди виготовляли знаряддя праці з каменю та/або дерева.

Первісне суспільство – найдавніша стадія розвитку людських спільнот. Утворилася заради спільного захисту та добування їжі. Всі його члени мали рівні права та обов’язки.

Привласнювальне господарство – форма господарювання, що ґрунтується на добуванні продуктів харчування, створених самою природою.

Життя первісних общин залежало від особливостей територій та природніх умов, у яких вони формувалися. Приміром, терени України близько 40 тис. років тому були вкриті льодовиками. Тут мешкали великі тварини, полювати на яких можна було лише гуртом. Жінки переробляли здобич, готували їжу, дбали про житло та доглядали дітей. Чоловіки добували їжу – полювали.

У той самий час на півдні Європи (Середземномор’я) встановився помірний клімат. На тих теренах водилися середні та дрібні тварини, яких навіть один мисливець міг уполювати самостійно. Жінки збирали плоди, ягоди, гриби тощо. Впольовану здобич чоловіки ділили порівну між членами колективу, а продукти збиральництва залишалися у жінок, що їх зібрали. Життя такої общини залежало від удачі та хисту мисливця. Це змушувало чоловіків працювати над удосконаленням знарядь праці та полювання. Найвправніші з них здобували лідерство в общині.

1. Роздивіться малюнки-реконструкції. Дайте відповіді на запитання до них.

• 1. Знайдіть спільні та відмінні риси у способі життя родових общин, зображених на малюнках.
• 2. Поміркуйте, чи в сучасному світі життя людських спільнот так само залежать від місця їхнього проживання. Наведіть приклади.

Родова община мисливців-збирачів помірних зон. Малюнок-реконструкція

Родова община мисливців прильодовикової зони. Малюнок-реконструкція

Що таке сусідська община (громада)?

Близько 10 тис. років тому клімат змінився – відбулося глобальне потепління. Швидко танули льодовики. На планеті встановилися природні умови, близькі до сучасних.

Кількість населення зростала. Мисливство та збиральництво вже не могли задовольнити потребу в їжі. Тож давні люди опанували нові заняття – землеробство та скотарство. Першими землеробами були мешканці Північної Африки та Передньої Азії. Саме із цих регіонів походить і більшість культур, які вирощують на українських полях сьогодні.

Стародавні землероби вели господарство в посушливих умовах. Вони винайшли спеціальну систему каналів, якими воду для зрошування подавали до полів. Така система називається іригацією. Від її правильного використання залежали врожаї, а отже – життя людей.

Іригаційне землеробство Передньої Азії. Малюнок-реконструкція

2. Поміркуйте, як клімат і доступ до природних ресурсів вплинув на спосіб ведення господарства та розвиток суспільних відносин давніх спільнот.

Необхідність контролю за використанням системи спонукала спільноти до подальшого об’єднання та вдосконалення управління ними. Так поступово з’явилися найдавніші держави.

На теренах України поява землеробства пов’язана з трипільською культурою. Для життя в помірних природних умовах не потрібні були спеціальні системи зрошування. Отже в стійкому об’єднанні зусиль землеробів-трипільців не було потреби. Їхні спільноти не створили власних держав.

Із появою землеробства та скотарства змінилися відносини між людиною та природою. Якщо раніше люди лише споживали дари природи, подекуди досить хижацьки, то тепер навчилися відтворювати природні багатства. Людські спільноти перейшли до осілого способу життя, почали створювати великі постійні поселення. Вони спільно обробляли землю для вирощування зернових культур, випасали худобу, займалися промислами та ремеслами. Така форма господарювання називається відтворювальною.

Населення землеробських колективів швидко збільшувалося. Зростали й поселення. Люди освоювали нові землі чи захоплювали сусідні території. Відтак слабші колективи були підкорені сильнішими або відходили на менш родючі землі. Деякі регіони були малопридатниим чи зовсім непридатними до землеробства через спекотний чи надто холодний клімат. На цих територіях сформувалися общини (громади) кочовиків-скотарів. Населення швидко змішувалося і набувало нових рис. Із часом родова община занепала, її замінила сусідська.

Сусідська община. Малюнок-реконструкція

3. Порівняйте малюнки-реконструкції із зображенням побуту в родовій общині мисливців-збирачів помірних зон (с. 31) і в сусідській общині. Дайте відповіді на запитання.

• 1. Що спільного і що відмінного помітили в побуті та заняттях зображених людей?
• 2. Чим життя людей сусідської общини відрізнялося від життя в родовій общині? Поясніть на прикладах.

СЛОВНИК

Кочовики – спільноти людей, життя яких ґрунтується на випасанні великих стад худоби. Тому вони постійно переміщуються.

Сусідська община – спільнота людей, яка складалася з окремих сімей, не пов’язаних між собою родинними зв’язками.

Що таке плем’я?

Ведення відтворювального господарства й осілого способу життя сприяло появі ремесла. Завдяки опануванню нових навичок люди почали створювати більше продуктів, ніж могли спожити, – утворилися їх надлишки. Поступово з’явилася приватна власність, коли знаряддями праці, предметами побуту, житлом володіє одна людина чи сім’я, а не уся громада. Зерно і худобу зручно було накопичувати чи обмінювати. Не всім це вдавалося однаково добре. З’явилися заможніші та бідніші родини.

Боротьба між людськими колективами за територію чи ресурси породила потребу в армії. З потреби керування життям спільноти та армією постала влада. Виникла нова форма суспільної організації людей – плем’я.

СЛОВНИК

Приватна власність – законне право особи на конкретне майно (гроші, житло, продукти праці, рухоме майно).

Плем’я – об’єднання людей, які жили на спільній території та мали спільні органи влади.

Очільників племені – вождів – найчастіше обирали з найшанованіших родів. Вождь формував із чоловіків племені військо й очолював його. Обов’язком вождя було захищати плем’я, за це населення сплачувало йому данину.

Поступово замість первісного постало суспільство, що складалося з неоднакових груп: заможних та бідних, вільних та рабів, впливових та невпливових тощо.

4. Роздивіться сучасні фото людей із племен, що й досі живуть як первісні спільноти. Поміркуйте, у яких куточках планети мешкають представники первісних племен нині, а в яких первісні племена не мешкають. Що на фото свідчить про контакти зображених на них людей із сучасним світом? Як гадаєте, чому одні племена охоче контактують із зовнішнім світом, а про інші нам взагалі нічого не відомо?

Плем’я корубо. Амазонія (Південна Америка)

Плем’я мисливців-збирачів рауті. Непал (Азія)

ПІДСУМОВУЄМО

1. Завершіть речення.

Першою формою об’єднання людей була.

Приручення тварин та поява землеробства спонукали людей до.

Сусідська община відрізнялась від родової тим, що.

Характерними ознаками людського племені були.

2. За зразком укладіть у зошиті таблицю і розподіліть у ній наведені слова.

Спільний предок, спільне майно, кровні родичі, мисливство, збиральництво, спільне господарство, сусіди, осілий спосіб життя, землеробство, скотарство, ремесла, влада, вождь, постійні житла, спільна релігія.

3. Як клімат та географічне розташування впливали на спосіб життя і господарство давніх людських спільнот? З якими небезпеками щодня стикалися давні люди? З якими стикаємося нині?

4. Виконайте проєкт. Об’єднайтеся у групи. Уявіть, що ваша група – давнє плем’я. Де б ви жили? Чому ви б хотіли жити саме там? Придумайте назву племені та символіку. Оберіть вождя і розподіліть обов’язки. Опишіть один день із життя племені. Використовуючи свої знання, придумайте винахід, який би вам допоміг у господарстві. При цьому врахуйте історичний час, у якому живе ваше плем’я.

5. Виконайте проєкт. Використавши додаткові джерела інформації, знайдіть пам’ятку культури, що належала давнім людям на території України (приміром, залишки первісного житла, предмети побуту – посуд, глиняні статуетки, прикраси тощо). Опишіть її за алгоритом: назва пам’ятки; до якого часу належала; де була знайдена; які функції виконувала; де зберігається нині. Проєкт оформіть у вигляді постера з фото та коротким описом.