ЗВУК [ш], ПОЗНАЧЕННЯ ЙОГО БУКВОЮ Шш («ша» ). ЧИТАННЯ СЛІВ, РЕЧЕНЬ. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ «ХОРОША ГРА» – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ)

Мета: ознайомити учнів з твердим звуком [ш], який не має парного м’якого, та буквою Шш, яка його позначає; розвивати логічне мислення, мовлення; виховувати інтерес до занять спортом.

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Мовленнєва розминка

Жив без тата і без мами.

2. Робота над мовними загадками

✵ Різати усе він звик.

Нам на кухні — помічник.

«Ж» на «ч» як зміниш — враз

Темрява прийде до нас. (Ніж — ніч)

✵ Воно у бджілки є, ужалить і умре.

А «Же» на «еС» зміни, на жир перетвори. (Жало — сало)

✵ З «Же» вночі літаю, шкідників з’їдаю.

Посуд для варіння — з «Зе», у похід бери мене. (Кажан — казан)

3. Гра «Третій зайвий»

Журавель, жайворонок, жирафа.

Жонглер, журі, журналіст.

Шпак, шум, жовтий, усмішка, жук, шелестить, жалити, шовковий, журавель, широкий, кішка, мишка.

Учитель допомагає учням виділити звук [ш] у словах, поспостерігати за його вимовою та місцем творення в ротовій порожнині: зуби стиснуті, язик піднімається до верхнього піднебіння, повітря проходить через щілину без голосу, натрапляючи на перешкоду, — язик і зуби. Дають характеристику звука: [ш] — приголосний, глухий, завжди твердий.

5. Читання уривка з казки «лисичка і журавель»

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Ознайомлення з буквою Шш

— Буквою Шш («ша» ) на письмі позначається звук [ш].

Аналіз графічної будови букви — великої і малої. Друкування її в повітрі з орієнтацією на зразок, поданий учителем. З’ясування місця літери в касі букв.

— На що схожа буква?

Каже братик Тимошу:

— Хочеш, букву напишу,

Колосочки три й межа,

Це для тебе буква «Ша».

2. Засвоєння графічної форми букви Шш. Друкування букви Шш (один рядок)

3. Добирання учнями слів зі звуком [ш] в різних позиціях

4. Читання складових таблиць

Читання злиттів ша, шо, шу, ши, ші, ше у зіставленні із закритими складами аш, ош, уш, иш, іш, еш.

III. РОБОТА ЗА БУКВАРЕМ (с. 108-109)

1. Розглядання-аналіз схем звукової структури слів шуба, шапка, шарф, поданих у Букварі

2. Читання слів у стовпчиках. перед читанням кожного слова учні прочитують у ньому виділені (підкреслені) злиття

3. Робота за фотографіями (с. 108)

— Прочитайте речення, що відповідають кожній фотографії. Як ви їх розумієте?

4. Опрацювання тексту «хороша гра»

— Роздивіться малюнок. Про яку гру ми будемо читати?

1) Читання тексту учителем.

Учитель читає текст у помірному темпі, не роблячи при цьому жодних пояснень.

2) Словникова робота.

Уболівальники, ковзани, нічия.

3) Читання-аналіз тексту.

Кожне речення читає один з названих учнів. За потреби вчитель сам чи з допомогою інших дітей показує, як треба правильно прочитати те чи інше речення.

4) Самостійна робота над текстом (напівголосне самостійне читання).

Учитель надає індивідуальну допомогу окремим дітям.

5) Повторне читання тексту окремими учнями вголос.

6) Відповіді на запитання за змістом тексту.

— Які назви хлопчики дали командам?

— Хто був їх тренером?

— Яка команда першою забила шайбу?

— Скільки шайб забили діти? Який був рахунок у грі?

— Як називається рівний рахунок?

— Про які якості дітей ідеться в оповіданні? (Люблять спорт, дружать хлопчики і дівчатка, старші вчать молодших.)

5. Читання алфавіту на потязі

V. ПІДСУМОК УРОКУ

— Чим ви займалися на уроці? (Ознайомилися з новою буквою «ша». Училися читати з нею склади і слова. Читали цікавий текст про гру в хокей.)

Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов’язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2024 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.

Який звук дає ш

II. Повідомлення теми і мети

Сьогодні урок-майстерня у нас.
Погляньте, як багато виробів чекає на вас.
Так будемо рушник вишивати,
Й наш клас оберегом-красою прикрашати.
Для цього потрібні старанність і пильність,
Бо копітка ця робота вимагає сумлінність.

— Аз якого матеріалу ми вишиватимемо рушник, ви дізнаєтесь, прослухавши віршик.

Шпак шпачисі каже гнівно:
«Шершень захопив шпаківню!
Швидше шибеника гнати,
Шпаченят обороняти!»
О. Кононенко

— Хто був уважним? Який звук найчастіше вживається в цьому вірші? (Звук [ш])
— У яких словах у цьому вірші ви його зустріли? (Шпак, шпачисі, шершень, шпаківню, швидше, шибеника, шпаченят)
— А чи знаєте ви, хто такий шершень? (З’являється малюнок шершня)
Шершень — це велика оса, яка має жовтувате забарвлення з червоно-бурим відтінком. Харчуються плодами, соком квітів, полюють також і на різноманітну живність, зокрема бджіл.
— Отже, сьогодні нашим матеріалом буде звук [ш] й букви Ш, ш, які позначають його на письмі. З ними ми навчимося читати склади, слова і речення. А також ознайомимося з дівчинкою, яка власноруч вишила рушник. Вона сьогодні завітає до нас і розповість про те, як його вишивала.

III. Актуалізація опорних знань. Повторення та закріплення вивченого
— Та перш ніж почати вишивати рушник, ми повинні підготувати робоче місце. Як ви гадаєте, що буде слугувати робочим місцем? (Міркування учнів.) Так, це наш ротик із зубками і язичком, наші очі й наша розумна голова.

1. Мовна розминка. Скоромовки
— Підготуймо ротик! Згадаємо скоромовки, які знаємо. Учитель починає скоромовку — учні продовжують.

Жатка в полі жито жне,
Жатку жайвір дожене.

Біжить стежина поміж ожини,
І вже у Жені ожини жменя.

На узліссі довелося
Наполохать Лесі лося.
Лось — у ліс, а з лісу — лис.

У ямі не спиться вусатому сому.
Сому вусатому сумно самому.

Захар заліз
— Захарку, злізь!
— Захарку, злазь!
Зумів залізти —
Знай, як злізти.

Через річку, через брід
Ходить чапля на обід,
Носить дрібних жабенят
Для маленьких чапленят.

У чотирьох черепашок
Четверо черепашенят.

2 Гра «Літак — Парашут» (читання таблиці складів)
— Підготуймо наші очки, щоб уважними були, й гарні знання здобути.

Учитель показує вказівкою від приголосних ліворуч до голосних угорі — «літак підіймається», учні читають відкриті склади (сі, се, си…). Вказівка рухається від голосних до приголосних праворуч — «парашут опускається», учні читають закриті склади (іс, ес, ис…).

— Щойно ми підготували свої місця. Тож, часу не гай — працювати починай!

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Робота над звуком [ш]
1) Розвиток фонематичного слуху.
— Підготуємо малюнок, який вишиємо ми. А для цього треба бути уважними.
Наш рушник буде незвичним, бо у кожнім візерунку є секрет — це звук [ш]. Ось послухайте й скажіть — що намалюємо на нашім рушничкові?
Гра починається — плескаймо лише тоді, коли почуємо звук [ш]!
Учитель демонструє малюнки квітів (шипшина, соняшник, волошки, шафран, ромашка) і метелика шовкопряда.

Вишиймо ми літечко
З сонечком й віконечком!
Виростим шипшину — ніжну та пахучу!
Й трошечки колючу!
Квітку сонця — соняшник зростимо.
Й у казковий світ квітів ми пориньмо.
Ще й волошок голубих, весняних шафранів
У наш рушник ми додамо — гарний, вишиваний.
А метелик-шовкопряд на ромашку прилине,
Й у світ чарівний, гарний ми усі пориньмо!

— Отже, чим прикрасимо рушник? (Учні називають метелика-шовкопряда й назви квітів: шипшина, соняшник, волошки, шафран, ромашка.)
— Який звук повторюється у всіх цих назвах? (Звук [ш])
2) Спостереження за артикуляцією звука [ш].
Звучить шум моря, шелест дерев, шуршання паперу, шипіння змії.
Учні порівнюють звук [ш] зі звуками природи, а його вимову порівнюють з вимовою звука [ж].
Разом з учителем учні доходять висновку, що звук [ш] утворюється так само, як і звук [ж]. Єдина різниця між цими звуками — що при утворенні звука [ш] голосові зв’язки не беруть участі. (Скориставшись дзеркалом та простеживши за м’язовими відчуттями мовленнєвого апарату, учні можуть помітити, що при вимові звука [ш] широкий кінчик язика піднімається до переднього краю твердого піднебіння й утворює з ним щілину; друга щілина утворюється між задньою частиною язика і переднім краєм м’якого піднебіння. Струмінь повітря, проходячи через щілини, утворює характерний шум, що нагадує шипіння. Голосові зв’язки не напружені, голос не утворюється.)
— Отже, який це звук? (Приголосний)
— Чому приголосний? (При його вимові повітря проходить не вільно, а зустрічає перешкоду.)
— А які бувають приголосні? (Дзвінкі та глухі, тверді і м’які)
— Який саме приголосний звук [ш]? (Шиплячий, глухий, твердий)
3) Визначення позиції звука [ш] у словах.
— Та перш ніж почати вишивати рушник, ми повинні знати, що він символізує і що з ним робити. А про це знає Червона Шапочка. Та коли вона до нас йшла, Сірий вовк з’їв її пиріжки. І вона дуже плаче, бо не зможе пригостити свою бабусю. Та вона не знає, що кошик у неї чарівний і може наповнитись свіжими пиріжками, якщо вона правильно «посадить» слова у три магічні горщики.
У перший горщик (жовтий) потрібно «посадити» ті слова, назви яких починаються на звук [ш].
У другий горщик (зелений) потрібно «посадити» ті слова, у назвах яких звук [ш] чуємо в середині слова.
У третій горщик (червоний) потрібно «посадити» ті слова, які закінчуються на звук [ш].
— Допоможемо Червоній Шапочці правильно «посадити» слова! А для цього ми повинні бути уважними й кмітливими. Зараз я прочитаю слова, а ви уважно їх послухайте та запам’ятайте. Потім потрібно буде назвати їх по пам’яті та «посадити» у відповідний горщик. Готові?
Учитель зачитує слова: шапка, шарф, шило, груша, шкарпетка, шуба, каша, шматок, комашка, пташка, Мишко, Наташа, миша.
Спершу учні називають слова, назви яких починаються на звук [ш] (шапка, шарф, шило, шкарпетка, шуба, шматок). Учитель дістає малюнки цих слів і кладе («саджає») у жовту ямку-відерце.
Потім учні згадують слова, у назвах яких звук [ш] стоїть у середині слова. (Груша, каша, комашка, пташка, Мишко, Наташа, миша) Учитель дістає малюнки цих слів і кладе («саджає») у зелену ямку-відерце.
А для третьої, червоної ямки-відерця, учні самостійно придумують слова, що закінчуються на звук [ш] (наш, ваш, товариш, кіш, суміш, куліш).
— Молодці! Ви чудово впоралися з цим завданням, тому кошик повний, і Червона Шапочка вам розповість про рушник.
Червона Шапочка. Хліб і рушник — одвічні людські символи. Хліб-сіль на вишитому рушникові — то висока ознака гостинності українського народу. Кожному, хто приходив із чистими помислами, підносили цю давню слов’янську святиню.
Гарно оздоблений рушник висів біля порога на кілочку в кожній сільській хаті, ним витирали руки і посуд, накривали діжку з тістом, спечені паляниці, діжку після випікання хліба, яку ставили під образами на покуті, з ним ходили доїти корову.

А ви не забули, що до нас у гості скоро завітає дівчинка? Потрібно її належно зустріти. Тож вишиймо рушничок! (Із сумом) … А ще потрібно спекти хліб, і сіль покласти…
Червона Шапочка. Я можу нам допомогти! Але ви маєте виконати мої завдання.
4) Збагачення активного словника учнів лексикою зі звуком [ш].
Червона Шапочка. Я ставитиму вам запитання, а ви даватимете відповіді словами зі звуком [ш]. Готові?
— Що потрібно купити з одягу на зиму? (Шапку, шарф, шубу)
— Кого впіймала кішка? (Мишку-норушку)
— Де живе шпак? (У шпаківні)
— Що шиє швачка? (Штани, шорти)
— Послухайте скоромовку. Які слова зі звуком [ш] ви запам’ятали? (Самостійні відповіді дітей.)

Шило шубку Шурі шило,
Шовком, шерстю шви обшило.
Вийшла шубка прехороша
Нашій Шурі на порошу.
В. Ладижець

— Хто може швидко повторити скоромовку? (Учні спочатку повторюють скоромовку у групах по двоє-троє осіб, а потім — усі разом.)
— Що таке пороша? (Пухкий сніг, який щойно випав)
— Ви знаєте, що таке шило? (Знаряддя праці, подібне до великої голки з дерев’яною ручкою)
— Що шило шило? (Шубку Шурі)
— Яка вийшла шубка? (Прехороша)

2. Робота над літерою «ша». Розглядання та аналіз будови літери «ша»
— Чудова робота! Червона Шапочка пішла готувати свіжий хліб і купувати сіль. А щоб ми її довго не чекали, вона залишила нам завдання. За кожне виконане завдання ми зможемо вишити один елемент рушничка.
Отже, вишиймо квітку шипшини.

Завдання 1. Розгляд друкованої букви Ш, ш («ша»).
— Прослухайте віршик і скажіть, якою літерою на письмі позначають звук [ш]?

Надворі лежить поліно,
Трійко пташок зверху сіло.
Подивись: ну й чудеса —
Вийшла з пташок буква «ша».

— То якою літерою на письмі позначають звук [ш]? (На письмі звук [ш] позначають літерою «ша».)

Хвилинка фантазії
— На що схожа буква? (На гребінець, тризуб, древні колони, огорожу, заколку)
Учитель ознайомлює учнів з буквою Ш, ш («ша») і пояснює її структурні елементи.
— Квітка шипшини готова. Подивіться, яка вона гарна й чудова!
— А тепер вишиймо квітку сонця — соняшник. Для цього нам потрібно прочитати склади й слова з літерою «ша».

Завдання 2. Утворення та читання складів.

3. Робота з таблицею складів

— Хором прочитайте склади у таблиці.
Учні читають під ритм учителя склади — спершу тихо, потім голосніше, дуже голосно і повільно затихаючи.

4. Гра «Знайди пеньки»

Учні знаходять «пеньки»: шпик, дочка, кулик. Аналізують значення невідомих слів.

Шпик — це свиняче сало, зрізане з хребтової і бокової частини туші.

Куліш — козацька страва, яку варили тільки з пшона та сала.

Кулик — птах, який живе біля річки, болота, співає трелями. (Можна включити аудіозапис пісні кулика.)

5. Читання пірамідок слів
— Дивлячись на пунктирну лінію, прочитайте слова.

— Подивіться, який гарний соняшник вийшов! Значить, ми добре попрацювали і можемо відпочити.

V. Продовження роботи над темою

Завдання 3. Робота за Букварем.
— А зараз прикрасимо наш рушничок синіми волошками! А тому попрацюємо за Букварем.

Розгортаю свій Буквар
І знаходжу новий дар.
Букву «ша» цікаву,
Нову і незнану.
Н. Березіцька

1) Словникова робота.

Шайба — це диск з гуми або пластмаси для гри в хокей.

Уболівальники — ті, хто турбується, переживає за спортсменів.

Тренер — фахівець, який навчає, систематично вправляє у чомусь, з чогось.

2) Читання стовпчиків слів (з дошки).

— Квітка готова, ніби жива вона вийшла. Отже, зрозуміли текст ви чудово. І настав час самостійно почитати. А виростимо ми ромашку білу, ніжну і милу.
3) Напівголосне читання тексту учнями.
— Як називалися команди?
— Яка команда виявилася сильнішою?
4) Відповіді на запитання та вибіркове читання.
— Скільки команд створили хлопчики для гри в хокей?
— Яка команда забила першу шайбу?
— Як поводили себе уболівальники?
— Що просили дівчатка у капітана?
— Скільки всього шайб забили під час гри?
— Яким був загальний рахунок?
— Який висновок зробив після гри тренер-старшокласник? Чому? Що ви скажете про гру?
5) Робота над виразністю читання.
— Знайти в тексті питальні речення, окличні речення.
— З якою інтонацією їх треба читати?
6) Вправляння у читанні тексту.

I абзац. Читання «буксиром» (з учителем).

II абзац. Читання «ланцюжком».

До кінця тексту. Читання «дощиком» у різному темпі (повільно, прискорено, скоромовкою, повільно). Читання тексту кращими учнями.
— Ромашка готова, усміхається вона: «А метелик-шовкопряд — буде тут сидіти? Дуже хочу я його сюди посадити!»

Розвиток усного мовлення

— Та ж нехай! Буде в нас метелик! Розкажіть ви, діти, у які ігри полюбляєте ви грати?
— Молодці, ви були уважними і старанними. Подивіться, який гарний рушничок ми щойно вишили! — А ось і Червона Шапочка прийшла — хліб, сіль нам принесла! Отже, настав час зустрічати дівчинку, яка сама вишила рушник.

VI. Робота з дитячою книжкою

1. Підготовча бесіда. Словникова робота (полотно, рушник, гаптувати; мережка)

Дівчинка. Добрий день вам, діти! Ой, як приємно, коли так зустрічають! Я хочу радістю своєю поділитися, як я рушник вишивала! А чи знаєте ви, що таке рушник і навіщо його вишивають? (Міркування учнів.)

Хвилинка-цікавинка
Кожний ранок у нас починається з рушника. Своїми м’якими, пухнастими лапками він знімає останній сон, надає сили, благословляє на новий день.
Рушник — це наш український оберіг. Він з нами і в горі, і в радості. З ним зустрічають новонародженого, з ним проводжають людину в останню дорогу. А у весільному обряді роль рушника особлива — з ним і сватів зустрічають, ним дружків та родичів обдаровують, ними молодих опоясують. А як на рушник молоді не стануть, то і весілля не буде.
У далекому минулому рушник мав декілька призначень: рушник — «утиральник» (для обличчя та рук), рушник — «стирок» (для посуду), рушник — «ікона». Останніми прикрашали ікони, вишивали на них язичницьких богів.
А в нашому випадку, рушник — прикраса класу. Він буде нагадувати нам про чудові традиції народу, про красу мистецтва й про дружбу нашого класу.

Полотно — тканина для вишивання (з льону, коноплі, бавовни). (Можна вишивати не тільки рушники, а й справжні картини, різноманітні прикраси.)

Гаптувати — вишивати шовковими з сріблом (або золотом) нитками.

Мережка — це ажурні шви, які вишитій роботі додають тонкості й витонченості.

Оздобити — означає прикрасити, зробити яскравішим, виразнішим, більш вишуканим, багатшим.

2. Читання вірша В. Лучука «Рушник»

Дівчинка. Я зараз розповім вам про те, як я вишивала рушник. А ви будьте уважні і скажіть, що я вишила на ньому?
Учитель виразно читає вірш напам’ять.

3. Бесіда за змістом прочитаного

Чи сподобався вам вірш? Про що він? Що дівчинка вишила на рушничкові? (Калинову гілку, книжку і сопілку)
Що зробила вона з рушничком? (Оздобила портрет Шевченка)
Якими кольорами дівчинка гаптувала рушник? (Всіма кольорами)
Де дівчинка вишила калинову гілку? (Під мережкою внизу)
3 якими почуттями дівчинка вишивала? Чи їй подобалося це робити? (Вона працювала з добрими, щирими почуттями, залюбки)

4. Ознайомлення з книжкою «У труді зростаємо». Вірші, оповідання
Щойно ми дізналися, як старанно дівчинка вишивала рушник, скільки любові вона вклала у свою працю. Ось у цій маленькій книжці ви можете знайти і прочитати яскраві перлинки, цікаві вірші й оповідання про працю людей.
Розгляньмо цю книжечку. Що ви бачите на обкладинці? (Діти саджають дерева. Учні турбуються про природу.) Як багато можна сказати, поглянувши лише на один малюнок! Але ж цікаво знати — що сховане в самій книжці, про що кожен твір? Отже, зазирнімо до середини самої книжки. Розгортаємо її на сторінці 2. Що бачимо? Як ви вважаєте, про що віршик? Подивіться, скільки праці слід вкласти, щоб отримати хліб! Тут і сонечко, і дощик, і сама земля працюють. А скільки потрібно зробити людині? Виростити пшеницю, змолоти, спекти, подати на стіл. Велике і щире спасибі потрібно сказати всім! Прочитаємо назву твору. Як ви вважаєте, про що він? (Міркування учнів.) Хто є автором?
— Подивимось, що зображено на 3-й сторінці. Чи знайомий нам цей вірш? (Так, це вірш дівчинки, яка вишивала рушник.) Як ви дізналися? (З малюнків, назви твору.) Хто автор? Володимир Лучук — чудовий письменник, який пише цікаві оповідання, вірші для дітей. З його творчістю ви будете знайомитися й у наступних класах. А цей віршик про рушник тепер ви зможете не тільки виразно й гарно прочитати своїм близьким! Іще ви зможете розповісти про рушник, про те, яке значення він має у житті людей!
— Гортаємо сторінку. Чи любите ви малювати? Це справжня праця! Подивіться, скільки радості в очах хлопчика! Як називається оповідання? Скажіть, про що воно? (Міркування учнів.) Більш детально ви зможете дізнатися, прочитавши цей невеличкий віршик. (Розглядування малюнків, назв творів, міркування учнів, про що йтиметься у наступних віршах і оповіданнях.)
— Знайдемо зміст книжечки! Так, він знаходиться у кінці — на сторінці 19. Про що ми можемо дізнатися зі змісту? (Міркування учнів.) Куди ви спершу будете дивитися, якщо вам потрібно буде знайти якийсь твір? (У зміст книжки) А що ми можемо дізнатися з останньої сторінки обкладинки? (Ми зможемо виконати цікаві завдання до творів книжки, які запропонував упорядник.) А де ми можемо дізнатися, що це за книжечка, хто художник, упорядник, у якому році вона вийшла?

VII. Підсумок
— З якою буквою ви сьогодні ознайомилися?
— Який звук вона позначає на письмі? Як утворюється звук [НІ]?
— На що схожа буква «ша»? З яких елементів складається?
— Що читали на уроці? Які нові слова запам’ятали?
— Яку скоромовку ви вивчили на уроці?
— Що означають слова: рушник, шайба, хокей, пороша, шило, куліш, кулик?
— Хто такі тренер, уболівальники?
— Про що нам сьогодні розповіла дівчинка? Який вірш вона прочитала? А де ми зможемо його зустріти?
— Як називається книжечка, де було надруковано цей вірш? Які твори вона пропонує?
— Який із творів ви б хотіли прочитати вдома? Чому?
— Чи вдалося на уроці нам добре попрацювати? Чи виникали труднощі? Як ви їх побороли?
— А зараз слово хочуть вимовити наші гості — Червона Шапочка та дівчинка з рушничком! (Учитель від імені «гостей» дякує за роботу на уроці, відмічає найактивніших учнів, дає поради слабким учням, налаштовує учнів на самостійне читання віршів, оповідань з книжки «У труді зростаємо».)

У куточку читача стоїть книжечка оця!
Ви її тільки візьміть —
Й прочитайте вірші вмить.
Вона вам багато цікавого розповість!
А потім розкажіть своїм друзям і дорослим
Про те, як можуть працювати люди!

Звук [ш]. Позначення його буквами Ш, ш («ша»), навчання грамоти

Повернутися на сторінку Навчання грамоти