Україна жнивує: на який врожай очікуємо та як зможемо поділитись ним зі світом

Українські фермери в більшості регіонів перейшли до масового збору зернових культур. УНІАН з’ясовував, на який врожай може розраховувати Україна та як будемо його зберігати та експортувати в умовах війни.

У цьому році під надійним захистом наших незламних збройних сил від кривавого ворога українські аграрії змогли засіяти поля ярими культурами і вже перейшли до збирання озимих. Для них ці жнива, безперечно, будуть найтяжчими з часів Другої світової війни. Але які б проблеми не створювали криваві окупанти, наш аграрний фронт тримається гідно.

Внаслідок окупації дикою російською ордою п’ятої частини сільськогосподарських угідь України, цьогорічний врожай, зрозуміло, буде меншим, ніж рекордний минулорічний, але його все одно з гаком вистачить для потреб українців, а також залишиться і для продажу іншим державам.

“Очікуємо, що цього року зберемо на контрольованій території близько 65 млн тонн врожаю. Тобто, ці втрати не вплинуть негативно на фізичну доступність харчів українця. Їх буде достатньо для внутрішнього ринку”, – повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

За його словами, очікуваний врожай повністю задовольняє потреби внутрішньої продовольчої безпеки країни. Тому що ми споживаємо в середньому близько 20 млн тонн різних видів зернових. При цьому не будемо забувати про залишки минулорічного врожаю, які зберігаються на елеваторах країні і ніяк не дочекаються на вивіз на закордонні ринки.

В Україні фермери вже декілька тижнів збирають врожай озимих культур / фото УНІАН

Перебіг воєнних жнив

Жнива в умовах війни у розпалі. Вже декілька тижнів українські фермери збирають врожай озимих культур. За підрахунками Мінагрополітики, станом на 29 липня збирання зернових та зернобобових культур проведено на площі 3,5 млн га та намолочено близько 12 млн тонн зерна нового врожаю.

Зокрема, пшениця зібрана на 2,3 млн га, її намолочено 8 млн тонн; ячменю зібрано 3,5 млн тонн; гороху з 96,5 тисяч га зібрали 193 тис. тонн. Крім того збирання озимого ріпаку проведено на площі 702 тисяч га та намолочено 1,8 млн тонн.

“В нашому районі жнива проходять своєчасно, в розумні строки. Врожаї різні – хто як хазяйнує, той так і збирає. Хто зробив всі операції, враховуючи посівну і підживлення рослин, вчасно, той отримав хороші результати”, – розповів УНІАН аграрій з Дніпропетровщини Максим Гавеля.

Він зазначив, що врожаєм пшениці, зібраної зі своїх угідь, він задоволений. А от результати по ячменю міг би отримати і краще, тому в наступному сезоні буде допрацьовувати свої помилки по обробітку землі і підживленню рослин.

Підприємство з Дніпропетровської області “Агроцентр К” планує дозбирати врожай озимих культур вже в найближчі чотири дні.

“Врожайністю по ячменю і ріпаку ми задоволені, по пшениці – ні. В планах на наступний рік, якщо нічого не завадить, площі під озимі не зменшувати”, – зазначив директор підприємства Віктор Карпенко.

В нашій країні станом на середину липня врожайність пшениці в середньому становить 28,8 ц/га / фото ua.depositphotos.com

Врожайність озимих

Збір озимих культур триває на всій підконтрольній Україні території. І в залежності від регіону змінюється під впливом погодних умов врожайність. Також нестача коштів у аграріїв та наближеність до лінії фронту завадили підживленню рослин навесні, що також відіграло свою роль у показниках.

Згідно з даними від Міністерства АПК, станом на середину липня врожайність пшениці в середньому по Україні складає 28,8 ц/га, ячменю – 30,9 ц/га, гороху – 18,4 ц/га, а ріпаку – 19,4 ц/га.

“Коли потрібно було вносити підживлення весною для озимих культур, не всі мали змогу це зробити – йшли активні фази бойових дій, грошей обігових не було. Проте на півночі України показники по ячменю та пшениці кращі, ніж були в минулому сезоні, тому що там була помірна кількість дощів і сонця. Але на Вінниччині через посуху є зменшення кількості врожаю. Так само й на Одещині, наприклад, очікували зібрати з 1 гектару пшениці 3 тонни, а збирають по півтори”, – зазначив в коментарі УНІАН заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

За його прогнозами, цьогоріч Україна збиратиме в середньому 4,5 тонни пшениці з гектара.

“Це гарантує забезпечення себе продовольчою пшеницею, яку зможемо експортувати. Якщо порахувати, то в сумі матимемо приблизно 18-19 млн тонн, а споживаємо в рік ми в середньому 4 млн тонн”, – підкреслив Марчук.

В Україні додатковими резервуарами для зберігання зерна стануть спеціальні рукави та мішки, держава активно закуповує, дізналася журналістка / фото REUTERS

Як будемо зберігати та продавати зібране

Тиск на вітчизняний аграрний комплекс виник ще й внаслідок нестачі місць зберігання зерна. Тому що рашисти захопили або знищили частину зерносховищ. Внаслідок цього дефіцит місткостей може скласти до 15 млн тонн. Проте все залежатиме від темпів збирання врожаю та його споживання, але значною мірою – від експортних можливостей України.

Додатковими резервуарами для зберігання зерна стануть спеціальні рукави та мішки, які Україна активно закуповує за допомогою іноземних партнерів. А для покращення українського експортного потенціалу тиждень тому у Стамбулі Україна і країна агресор Росія підписали окремі однакові угоди з ООН і Туреччиною щодо розблокування українських портів “Одеса”, “Чорноморськ” і “Південний” для вивезення на експорт вітчизняної аграрної продукції, передусім – зернових.

За даними Офісу президента України, наразі в портах Одещини заблоковано 16 суден з українським зерном загальною вагою близько 580 тисяч тонн.

Як заявив у п’ятницю під час робочої поїздки до Одеської області глава держави Володимир Зеленський, експорт може розпочатися найближчими днями. Вивіз збіжжя почнеться з відправлення кількох кораблів, які були завантажені, але не змогли вирушити в рейс через початок війни.

“Наша сторона повністю готова. Всі сигнали ми передали партнерам – ООН і Туреччині, і наші військові гарантують безпекову ситуацію. Міністр інфраструктури перебуває на прямому зв’язку з турецькою стороною та ООН, чекаємо від них сигналу, що можна починати”, – сказав президент у присутності послів країн Заходу, які ознайомилися із завантаженням українського збіжжя на судно-зерновоз для подальшого експорту.

Зеленський переконаний, що розблокування експорту українського зерна дасть змогу уникнути дефіциту продуктів, а також голоду та політичного хаосу в країнах, які потребують харчової продукції.

“Для нас важливо, щоб Україна залишалася гарантом світової продовольчої безпеки”, – наголосив президент.

За оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), загальна сума збитків, завданих сільськогосподарському сектору України внаслідок війни, становлять від 4 до 6 млрд доларів США. Зокрема, російські окупанти пошкодили або зруйнували 14 відсотків сховищ аграрної продукції, а 10 відсотків потужностей зараз знаходиться на захопленій ворогами території.

FAО зараз працює з Міністерством аграрної політики та продовольства України над організацією альтернативних шляхів експорту зернових з України.

“Один із таких альтернативних шляхів, який ми наразі підтримуємо, це експорт через Румунію та допомога ізмаїльській лабораторії у збільшенні її потужностей, щоб сертифікація відбувалася набагато швидше і, відповідно, збільшилася кількість експорту, можливо, через ці кордони”, – розповіла на брифінгу представниця Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН Вікторія Михальчук.

Немає сумнівів, що наші аграрії зможуть з честю завершити ці найтяжчі в новітній історії країни жнива. І зроблять все можливе, аби зерном було забезпечене не лише наше населення, а й громадяни інших країн. Вагомим кроком для стабілізації продовольчої безпеки світу буде розблокування портів Одещини. І ця подія стане одним з етапів шляху до миру в нашій країні.

Збирання врожаю озимих — наскільки важливі терміни

При збиранні врожаю важливо опинитись в потрібний час в потрібному місці, тобто підібрати максимально відповідні терміни для старту.

Для будь-якого регіону з властивими для кожного погодними умовами терміни збирання, зрозуміло, відрізнятимуться. І часто мова йде навіть про відстані в 500 м на полях, де, наприклад, мав місце певний відсоток вилягання посівів. Але для того, щоб обрати оптимальний строк для початку комбайнування, треба дотримуватись певних правил, а не тільки на зуб пробувати. Йдеться перш за все про вологість зерна, яка не має перевищувати 18%, а також:

• відповідний колір і розмір зерна пшениці, жита тощо;
• вузли стеблестою набувають бурого кольору і стають тверді;
• зріла солома змінює забарвлення з золотого на брудно-сіре;
• солома ячменю легко ламається у верхній частині стебла;
• солома жита розпадається на дрібні частини при обертанні;
• стебла пшениці часто легше ламаються у своїй основі.

Це стосується загальних характеристик, кожну ж зернову озиму культуру, а також ріпак, ми надалі розглянемо окремо.

Озимий ріпак

Своєчасність старту жнив важлива для ріпаку, адже при переростанні рослин насіння сильно обсипатиметься, а при ранньому збиранні — обіцяє бути недобір врожаю від недостатнього обмолоту ще зелених стручків.

Основні втрати насіння ріпаку відбуваються через розтріскування стручка від пересихання вдень на сонці і перезволоження вночі, це призводить до деформації і пошкодження. Не можна допускати перестою стиглої культури на полі, адже дозрілі стручки ріпаку починають обсипатися навіть при незначному механічному впливі на них.

Збирання ріпаку слід починати в той період, коли основне стебло жовто-зелене, верхні і нижні гілки жовті, листя немає. Колір стручків на центральній китиці коричневий, насіння чорне, на бічних гілках стручки жовті, насіння коричневе.

Дозрівання насіння на різній висоті рослини відбувається нерівномірно, тому визначення строків збирання озимого ріпаку має ключове значення. Основними є середній і нижній яруси стручків ріпаку, саме вони утворюють 80% врожаю. Несвоєчасне жнивування, затримка в тиждень, призводить до втрати більш ніж половини врожаю. Для рівномірного збирання ріпаку можна використовувати гібриди з різними термінами дозрівання.

Раннє збирання ріпаку ускладнює обмолот культури, через підвищену вологість середнього і нижнього ярусу, скорочує врожайність і вміст олії, підвищується вологість насіння. 8% — за такої вологості варто збирати ріпак.

Звести на мінімум втрати при збиранні ріпаку дозволяє десикація. Тоді в короткий термін відбудеться позбавлення від зайвої вологи і жнивувати можна вже через 5-7 днів. За підвищеної засміченості поля з ріпаком ця процедура обов’язкова, але необхідно враховувати втрати врожайності внаслідок руху техніки по сухостою.

Озимий ячмінь

Кажуть, що ріпак — перші гроші господарства в сезоні, — а там, де ріпак не вирощують, перші фінансові вливання приносить ячмінь.

Терміни та способи збирання ячменю залежать від цілей його використання. Так, для пивоваріння та на насіння необхідний м’який метод обмолоту з вологістю зерна не вище 20%. Прибирати пивоварний ячмінь слід за настання повної стиглості. У зв’язку з тим, що більша частина азоту накопичується в зерні в перший період його формування, а синтез крохмалю найбільш інтенсивно відбувається в останню фазу дозрівання, передчасне збирання призводить до підвищення вмісту білка і погіршення якості зерна.

Пряме комбайнування посівів, призначених для отримання фуражного зерна, здійснюється на незасмічених ділянках в фазі повної стиглості при вологості зерна не більше 20-22%, щоб забезпечити максимальний вихід високоякісного зерна.

Якщо терміни збирання культури збережені, в господарстві матимуть трохи часу (близько 3 тижнів) до початку жнивування пшениці.

Озима пшениця

Хоч озима пшениця і має високу стійкість до осипання, навіть короткочасне упущення термінів збирання призводить

до погіршення показників якості зерна: затримка з обмолотом на 10-15 днів призводить до недобору 0,4-0,6 т/га, зниження клейковини, зменшення білка.

Комбайни запускають на поля, коли в фазі воскової стиглості знаходиться 10-15% посівів, а в фазі повної -— 85-90% зерна. Косити пшеницю необхідно при досягненні вологості зерна 16%.

Озиме жито

Обмолот культури проводять в оптимальні терміни, коли основна маса зерна знаходиться в фазі середини воскової — початку повної стиглості за вологості 16-20%. Насіннєві посіви збирають, коли вологість зерна не більше 18-20%.

Жито — культура, до характеристик якої входить схильність до вилягання, осипання і проростання зерна. Через це термін його збирання чи не найкоротший — всього 3-5 діб, після чого нестачі врожаю сягатимуть 8% і більше.

Втрати врожаю

У залежності від тривалості збирання втрати зерна різних озимих культур показані в таблиці.

Жнива 2023: врожайність озимих, ціни на зерно та хід збирання

В Україні у 22 областях тривають жнива озимого ячменю, а у 12 — розпочали збирання озимого ріпаку. Крім того господарства почали збирати озиму пшеницю. Відтак на 14 липня намолочено 2,16 млн т зерна, при середній врожайності 3,36 т/га. Тож сьогодні поговоримо про те, як жнивують українські аграрії та які очікування щодо врожаю.

Жнива озимих в цифрах

Площа під озимими зменшилась

Згідно з даними Мінагро під врожай 2023 (без урахування тимчасово окупованої території Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської обл.) українські аграрії засіяли:

• озимою пшеницею — 3,9 млн га;
• озимим ячменем — 675,7 тис. га;
• озимим житом — 85,6 тис. га;
• озимим ріпаком — 963,9 тис. га.

Тобто всього під озимі виділили 4,7 млн га, що на 1,2 млн га менше, ніж роком раніше. Причиною зменшення стала окупація росією частини українських територій.

Одещина в лідерах за площами озимих

В розрізі областей, найбільшу кількість зернових озимої групи посіяли на Одещині (760 тис. га). До речі, це підтверджують не тільки цифри, а й підсумки АгроЕкспедиції 2023. Ми поспілкувались з аграріями регіону і дізнались, що деякі на всій свої площі висівають тільки озиму групу.

Якщо порівнювати з 2021 р., то зі статистики бачимо, що у всіх областях України посівні площі озимих зменшились.

Темпи збору та врожайність

Перші повідомлення про початок жнив в сезоні 2023 фіксувались 15-16 червня. Аналогічною була й дата початку жнив роком раніше. Тобто стартували аграрії у звичні терміни.

Станом на 14 липня жнива ранніх зернових та зернобобових культур проведено на 643,8 тис. га (13,5% від засіяних площ). Намолочено 2,16 млн т зерна, при середній врожайності 3,36 т/га. Роком раніше збір в аналогічний період врожай зібрали з 1,2 млн га (10%) при врожайності 2,93 т/га.

Щодо ріпаку, то його вже зібрали зі 158 тис. га, намолочено 329,5 тис. т насіння при урожайності 2,08 т/га. Минулого року, в аналогічний період було обмолочено 133,7 тис. га (11%), намолочено 259,2 тис. т насіння при урожайності 1,94 т/га.

Прогноз на врожай

За прогнозами, в сезоні 2023 врожай пшениці очікується на рівні 16,6 млн т (проти 20,5 млн т у 2022 р.), ячменю — 4,8 млн т (5,6 млн т), кукурудзи — 21,7 млн т (25,6 млн т), ріпаку — 3,8 млн т (3,7 млн т).

На думку фахівців Української зернової асоціації, прогнозований врожай ріпаку становить 3,8 млн т, а ячменю — 4,4 млн т.

«Врожай пшениці в Україні у 2023 р. може скласти всього 17,9 млн т при зменшенні посівних площ під пшеницею більш ніж на 2 млн га. Втім, навіть такого врожаю більш ніж достатньо для забезпечення внутрішнього попиту та продовольчої безпеки країни (особливо в умовах коли близько 7 млн українців виїхали з країни), але зменшиться експортний потенціал для забезпечення продовольчої безпеки у світі», — зазначають в УЗА

Свої прогнози озвучив аналітик олійних культур трейдингової компанії Barva Invest Андрій Новосьолов. На його думку, у 2023/2024 маркетинговому році Україна матиме врожай пшениці на рівні 17,4 млн т, ячменю — 4,5 млн т, ріпаку — 3,8 млн т.

Що відбувається на ринку озимих та чи чекати на ціну?

Про ситуацію на ринку озимих ми поговорили з директором консалтингово-аналітичної компанії Barva Invest Юрієм Гаврилюком. Він зазначив, що зараз фермери здебільшого притримують зібраний врожай. Тут діє математичний розрахунок, коли ціна собівартості вирощування вища, ніж ціна реалізації. Цей фактор стримує аграріїв від продажу.

«Враховуючи всі обставини з невизначеністю щодо «зернового коридору», фермеру все одно доведеться шукати шляхи реалізації. Є такі культури, які без зернового коридору просто не будуть мати нормального потенціалу і тут йдеться насамперед про пшеницю. Її собівартість вирощування значно вища, ніж ринкова ціна в Україні. Тому на даному етапі аграрії швидше розглядають продаж ріпаку, тому що ціна реалізації зараз дозволяє продати його трішки вище собівартості», — зазначив аналітик.

На думку Юрія, протягом найближчих місяців відбудеться зростання ціни ріпаку і для цього є багато об’єктивних факторів. Зокрема, недооціненість вартості олії ріпакової в Європі порівняно з іншими оліями.

«На формуванні ціни ріпаку потрібно дивитись більш широко, враховуючи низький врожай соняшника і ще менші перехідні запаси. В цьому сезоні внутрішня переробка буде більшою і може досягти від 500 до 600 тис. т. Це буде стимулювати активний внутрішній попит і ми вже це бачимо. Плюс ми розуміємо, що в нас є наразі два напрямки реалізації ріпаку з логістичної точки зору — це або Європа або відправка через Дунай», — додав експерт.

Щодо ячменю, то його ринок доволі вузький і Європа не є цільовим покупцем цієї культури. Україна зазвичай експортувала його в Китай. Але, як зазначив Юрій Гаврилюк, без зернового коридору продавати на стандартні ринки буде неможливо. Тому ячмінь буде йти на внутрішнє споживання та в обмежених кількостях експортуватись у ближнє закордоння.

«Так, питання зернового коридору відкрите і воно на багато моментів впливає Але якщо минулого року дійсно стояло питання, куди ж продати збіжжя, то зараз ми напрацювали багато варіантів реалізації. Зараз актуальне питання, не «як реалізувати», а «коли реалізувати». Тому потрібно слідкувати за багатьма факторами одночасно, як світові врожаї, обмеження ЄС чи курс долара. І тому фермеру слід постійно слідкувати за якісною аналітикою», — підсумував директор Barva Invest.

Як проходять жнива в регіонах?

На Вінниччині врожайність на торішньому рівні

В господарстві «Ольгопіль», що на Вінниччині жнива розпочались 28 червня зі збору озимого ячменю, під який господарство заклало 140 га. Частина урожаю буде реалізована як товарне зерно. А сорт Майбріт традиційно готуватиметься як насіннєвий матеріал.

«Стартували зі збору озимого ячменя, який займав невеликі площі. Але на полі працюють всі 7 комбайнів, бо має пройти обкатка техніки, щоб у розпал сезону вона була готова працювати на результат. Зерно має добрий вигляд, очікуємо показники врожайності на рівні минулих років», — зазначив директор господарства Павло Каленич.

Минулого тижня на полях «Ольгопіль» розпочався збір озимої пшениці. Вона реалізується господарством як товарне зерно та насіннєвий матеріал. Попередньо показник врожайності на рівні минулого року.

«Нашій компанії вдалося реалізувати практично весь врожай минулого року і наші елеватори, склади готові до приймання нового врожаю. Найбільша цінність зараз люди. Техніку і технології можна придбати, але без людей ми не зможемо поле обробити. Тому цінуємо кожного і кожну, хто працює в агрофірмі», — додав керівник підприємства.

Під озиминою у господарстві закладений найбільший клин, тому за сприятливих погодних умов запланований строк на проведення збиральних робіт 20–25 днів.

Збиральну компанію можна схарактеризувати словом «невизначеність»

Керівник Агродепартаменту LNZ Group Олександр Хмелюк розповів, що на більшій частині території країни аграрії розпочали збір озимих ріпаку та ячменю або ж проводять десикацію і невдовзі розпочнуть.

«У нашому господарстві з озимої групи культивуємо тільки пшеницю. Вона ще «не дійшла», тому її збір розпочнемо орієнтовно після 20 липня. До жнив готові — техніка і пальне є. Проте за прогнозами синоптиків липень очікується нетипово дощовим, з частими грозами, що може сповільнити хід збирання ранніх зернових та ріпаку. До того ж дощова погода буде мати негативний вплив на якість продукції. Тому тут слід не зволікати, за можливості робити десикацію і збирати. При цьому вдасться зменшити ризики втрати врожаю та його якості», — зазначив він.

Щорічний спецвипуск інфографічного довідника

Вся інформація про український аграрний фронт

Експерт вважає, що достатній запас продуктивної вологи у ґрунті на початок відновлення вегетації та дощові кінець березня та перша половина квітня сприяли формуванню гарного врожаю озимих культур. Але у більшості господарств не було можливості внести більші норми азотних добрив.

«В цьому році ми не повною мірою використали даний ресурс. Проте урожайність буде дещо вищою у порівнянні до минулого року. Збиральну компанію я б схарактеризував одним словом: «невизначеність». Вже можна передбачити, що наступний сезон вирощування 2023-2024 р. буде вимагати від нас бути більш раціональними, приймати виважені у всіх значеннях рішення», — підсумував Олександр Хмелюк.

На Миколаївщині урожайність ячменю до 7,8 т/га

Збір цьогорічних зернових у ГК «Прометей» почався з озимого ячменю на Миколаївщині. В господарстві ним засіяно було всього 224 га. Жнива розпочались стандартно — 20 червня. Після цього техніка перейшла на збір врожаю озимого ріпаку.

«Озима група в регіоні перезимувала чудово, весна також була сприятливою. Взагалі вимерзання для регіону не властиве. В підсумку ми отримали високу врожайність ячменю — 7,8 т/га, а ріпак закрили по 3,4 т/га» — розповів агроном-технолог Ілля Троїцький.

Агроном пояснив, що ріпак в господарстві висівають у пізні строки, тому його збирають пізніше, майже водночас з пшеницею.

«Безумовно жнива пшениці розпочинаємо також рано — близько 1 липня. Зараз вони на завершальному етапі», — розповів агроном.

Цьогоріч труднощів зі жнивами не виникло, браку людей чи техніки в господарстві Іллі не відчули, але найбільшого дискомфорту завдала погода.

«Зараз спека — 37°C і дуже висока вологість, тому вдень працювати дуже важко. Але всі націлені на роботу, тому справляємось», — додав Ілля Троїцький.