Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження 30-денного строку, без зарахування часу перебування у такій відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
Однак на час воєнного стану обмеження у 30 календарних днів зняте. Тобто поки діє воєнний стан за угодою сторін працівники можуть брати за власний рахунок упродовж року стільки днів відпустки, скільки їм потрібно.
Відповідно до закону про працю, працівник в Україні має право скористатися щорічною відпусткою зі збереженням місця роботи та зарплати. Виходячи з цього, відпускні кошти формально називають зарплатнею на час відпустки. Тобто в час відпочинку працівник не виконує роботу, а йому виплачується середній заробіток.
Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, – 69 календарних днів.
Відпустку можна брати частинами, головне, щоб загальна тривалість її не перевищила 90 календарних днів упродовж дії воєнного стану. Як і інші види відпусток — написати заяву роботодавцю. Ні. Закон визначає, що роботодавець обов'язково має надати працівникові таку відпустку (до 90 днів).
Право на відпустки забезпечується: гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках …