Як виписати діловий ліс у лісгоспі

З метою унеможливити використання ворогом та на період дії воєнного стану, ДП «ЛІАЦ» обмежив вільний доступ до частини електронних інформаційних сервісів, зокрема тих, які містять картографічну інформацію.

В свою чергу повідомляємо, що на сьогоднішній день ДП «ЛІАЦ» забезпечено стабільну роботу наступних електронних інформаційних сервісів, які безкоштовні та доступні всім зацікавленим сторонам та громадськості:

• Єдиний реєстр лісорубних квитків;
• Сервіс перевірки походження легальності деревини (за номерами бірки/автомобіля/ТТН);
• АС «Пожежі».

Доступ до інших інформаційних сервісів, наразі, мають тільки авторизовані користувачі. Після спільної Перемоги над ворогом та завершенням воєнного стану, доступ до усіх розділів сайту та електронних інформаційних сервісів буде відновлено і для неавторизованих користувачів.

Звертаємося до всіх зацікавлених сторін використовувати тільки достовірну інформацію, розміщену на сайтах ДП «ЛІАЦ» та ДАЛРУ.

Державне агентство лісових ресурсів України запускає пілотний проєкт електронного реєстру лісорубних квитків на заготівлю деревини.

Це реєстр дозвільних документів, які дають право здійснювати господарську діяльність, пов’язану із заготівлею деревини. Реєстр лісорубних квитків покриває всю територію України. В цьому реєстрі зібрано всі дані про лісорубні квитки для того, щоб зробити цю інформацію доступною для громадськості.

Що вже зроблено?

У реєстрі станом на 26 лютого оприлюднено інформацію про 218.3 тис. виданих дозвільних квитків на заготівлю деревини. Розроблено онлайн-карту рубок, яка також працює в пілотному режимі і поширюється на лісогосподарські підприємства двадцяти чотирьох областей – Чернігівської, Полтавської, Рівненської, Київської, Волинської, Тернопільської, Закарпатської, Житомирської, Сумської, Миколаївської, Вінницької, Херсонської, Черкаської, Одеської, Дніпропетровської, Хмельницької, Чернівецької, Львівської, Донецької, Івано-Франківської, Луганської, Кіровоградської, Запорізької, Харківської та АР Крим. Триває наповнення системи даними та оперативне оновлення вже внесених даних.

Як це працює?

Кожна людина може зайти з комп’ютера чи телефону на сайт LK.UKRFOREST.COM та ознайомитися з переліком лісорубних квитків на заготівлю деревини або перевірити на карті законність здійснення рубок.

Реєстр містить низку опцій, зокрема, можна обрати необхідну область, лісгосп, лісництво, квартал та виділ, систему і тип рубок, їхній статус та період проведення.

* На сьогодні доступні дані по Чернігівській, Полтавській, Рівненській, Київській, Волинській, Тернопільській, Закарпатській, Житомирській, Сумській, Миколаївській, Вінницькій, Херсонській, Черкаській, Одеській, Дніпропетровській, Хмельницькій, Чернівецькій, Львівській, Донецькій, Івано-Франківській, Луганській, Кіровоградській, Запорізькій, Харківській областях та АР Крим

Якщо на карті лісорубного квитка немає, а рубка у лісі відбувається?

Вам потрібно звернутися до лісництва чи лісгоспу, на території якого Ви знаходитеся та повідомити про рубку, яка не відображена на карті.

* На сьогодні доступні дані по Чернігівській, Полтавській, Рівненській, Київській, Волинській, Тернопільській, Закарпатській, Житомирській, Сумській, Миколаївській, Вінницькій, Херсонській, Черкаській, Одеській, Дніпропетровській, Хмельницькій, Чернівецькій, Львівській, Донецькій, Івано-Франківській, Луганській, Кіровоградській, Запорізькій, Харківській областях та АР Крим

Весь перелік лісорубних квитків у форматі PDF доступний на сайті у рубриці «Витяг з реєстру».

У загальному переліку можна обрати «Переглянути» та детально ознайомитися з тим чи іншим лісорубним квитком та ділянками, на яких відбувається чи відбуватиметься заготівля деревини, а також переглянути на онлайн-карті.

Оновлення даних про лісорубні квитки та рубки в реєстрі відбувається один раз на добу та включає дані за попередню дату, отримані до 17:00.

* На сьогодні доступні дані по Чернігівській, Полтавській, Рівненській, Київській, Волинській, Тернопільській, Закарпатській, Житомирській, Сумській, Миколаївській, Вінницькій, Херсонській, Черкаській, Одеській, Дніпропетровській, Хмельницькій, Чернівецькій, Львівській, Донецькій, Івано-Франківській, Луганській, Кіровоградській, Запорізькій, Харківській областях та АР Крим

Що робити, якщо я у лісі і бачу рубку дерев?

Якщо Ви не знаєте вищезазначені дані, гуляючи лісом, бачите рубку дерев, то Вам потрібно зайти на сайт LK.UKRFOREST.COM і обрати опцію «Карта».

У Вашому телефоні має бути ввімкнена геолокація. Тоді на онлайн-карті автоматично визначиться Ваша геопозиція у лісі. Натиснувши на відповідний номер виділу, Ви побачите інформацію про рубку, а також зможете переглянути відповідний лісорубний квиток.

Які плани на майбутнє?

У планах – запуск реєстру лісових квитків на промисловий збір ягід, грибів, меду, лікувальних трав, який перебуває на фінальній стадії розробки.

Головне завдання – зробити на сайті більш доступною та інформативною функцію перегляду лісорубних квитків усіх лісогосподарських підприємств, які входять до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів.

Після розгляду й ухвалення Верховною Радою України низки законодавчих ініціатив, буде можливість поширити систему електронного обліку деревини, реєстр лісорубних і лісових квитків, онлайн-карту рубок на всіх постійних лісокористувачів, які також здійснюють заготівлю деревини, незалежно від підпорядкування. Тобто охопити всю Україну.

Лісорубний квиток – дозвіл на заготівлю деревини. Містить інформацію про місце та обсяг заготівлі. Документ видають обласні управління лісового та мисливського господарства. Загальна площа лісових ділянок України становить 10,4 млн га. Лісистість країни становить 15,9%. До сфери управління Держлісагентства належить 7,6 млн га лісів (73% лісового фонду України).

Як виписати діловий ліс у лісгоспі

Видача спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) «єЛісорубний квиток» (далі – лісорубний квиток) в електронній формі – це електронна публічна послуга, яка надається заявнику через Єдиний державний веб-портал електронних послуг з подальшим відображенням інформації на Єдиній екологічній платформі «ЕкоСистема».

Лісорубний квиток видається центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.

Як замовити послугу

Видача лісорубного квитка здійснюється за заявою заявника поданою в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг.

Хто може звернутися

Постійні лісокористувачі, власники лісів, установи природно-заповідного фонду, фізичні особи-підприємці, юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють заготівлю деревини в лісах України.

– заява на видачу спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубного квитка);

– відомість чергової лісосіки;

– польова перелікова відомість;

– копія таксаційного опису ділянки, що проектується під рубку;

– акт обліку природного поновлення.

У випадку проведення суцільних і поступових рубок головного користування на площі понад 1 га, уповноважена посадова особа центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства перевіряє інформацію про наявність у заявника висновку з оцінки впливу на довкілля та інформацію про наявність даної ділянки у затверджених та погоджених до 18.12.2017 матеріалах лісовпорядкування.

У випадку проведення суцільних санітарних рубок у пристиглих, стиглих та перестійних насадженнях в усіх категоріях лісів до обсягів використання розрахункової лісосіки додатково подається фактичний обсяг заготовленої деревини від таких рубок.

У випадку наявності розбіжностей між матеріалами відведення лісосіки та матеріалами лісовпорядкування додатково подається акт про виявлені розбіжності у матеріалах лісовпорядкування.

Для видачі лісорубного квитка на рубки формування і оздоровлення лісів (крім санітарних рубок) подаються такі документи:

– заява на видачу спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубного квитка);

– відомість чергової лісосіки;

– копія таксаційного опису ділянки, що проектується під рубку;

У випадку проведення рубок на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, уповноважена посадова особа центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства перевіряє інформацію про наявність у заявника таких документів:

ліміт на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

У випадку проведення рубок в деревостанах незапроектованих лісовпорядкуванням додатково подається акт обстеження лісосіки.

За умови, якщо діаметр дерев на висоті 1,3 м, що призначаються до рубки, 8 см і більше, додатково подається польова перелікова та переліково-оцінювальна відомості.

За умови, якщо діаметр дерев на висоті 1,3 м, що призначаються до рубки менше 8 см, додатково подається акт відведення лісосіки.

На проведення рубки переформування додатково подаються:

спеціальна облікова картка;

акт обліку природного поновлення.

На проведення лісовідновних рубок додатково подається акт обліку природного поновлення.

Для видачі лісорубного квитка на рубки формування і оздоровлення лісів (вибіркові санітарні) подаються такі документи:

– заява на видачу спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубного квитка);

– перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів;

– відомість чергової лісосіки;

– нумераційна відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки;

– польова перелікова відомість;

копія таксаційного опису ділянки, що проектується під рубку.

У випадку проведення рубок на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, уповноважена посадова особа центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства перевіряє інформацію про наявність у заявника таких документів:

ліміт на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Для видачі лісорубного квитка на рубки формування і оздоровлення лісів (суцільні санітарні) подаються такі документи:

– заява на видачу спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубного квитка);

– перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів;

– акт обстеження насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки;

– зведена відомість пробних площ, закладених у насадженнях, що потребують суцільної санітарної рубки;

– відомість чергової лісосіки;

– польова перелікова відомість;

– копія таксаційного опису ділянки, що проектується під рубку.

– акт обліку природного поновлення.

У випадку проведення суцільних санітарних рубок на площі понад 1 гектар або усіх суцільних санітарних рубок на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, уповноважена посадова особа центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства перевіряє інформацію про наявність у заявника висновку з оцінки впливу на довкілля.

У випадку проведення рубок на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, уповноважена посадова особа центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства перевіряє інформацію про наявність у заявника таких документів:

ліміт на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Для видачі лісорубного квитка на інші заходи, не пов’язані з веденням лісового господарства подаються такі документи:

– заява на видачу спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубного квитка);

– копія таксаційного опису ділянки, що проектується під рубку;

У випадку проведення рубок в деревостанах незапроектованих лісовпорядкуванням додатково подається акт обстеження лісосіки, в якому зазначені підстави проведення рубки, та інформація про повідомлення органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією.

За умови, якщо середній діаметр дерев, що призначаються в рубку, менше 8 см, додатково подається акт відведення лісосіки.

За умови, якщо діаметр дерев на висоті 1,3 м, що призначаються до рубки, 8 см і більше додатково подаються польова перелікова та переліково-оцінювальна відомості.

У випадку проведення рубок на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, уповноважена посадова особа центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства перевіряє інформацію про наявність у заявника таких документів:

ліміт на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Про Лісгосп

У недалекому минулому значна частина нашого краю була вкрита дрімучими дібровами. За архівними документами ліси в Подільській губернії у 1813 році складали понад 40(!) відсотків від усієї території. В більшості – це мішані ліси з перевагою дуба і ясеня з незначною домішкою липи, клена, граба та інших порід. І лише на невеликих ділянках з певними ґрунтово-кліматичними умовами і рельєфом, природним шляхом формувалися чисті та змішані лісостани сосни, вільхи, берези, осики, липи. Коли б скласти карту стародавніх лісів Вінниччини і відповідно пофарбувати її в тоні кольорів природних дібров, то виникла б різнокольорова мозаїчна картина, на якій серед великих масивів грабово-дубових лісостанів виділялися б вербові та вільхові зарості по річкових долинах, соснові ліси на піскових та супіскових терасах річок, березняки на лісових згарищах.

Відомо, що найсприятливіший вплив лісу на кліматичні фактори позначається тоді, коли лісистість становить 20-25 відсотки, а лісові масиви розміщені більш-менш рівномірно. Лісистість Вінниччини майже вдвоє менша і становить 12,8 відсотків. Як не парадоксально, але науково-технічний прогрес XIX століття (поява цукрових і спиртових заводів, залізниць) знищив, в буквальному розумінні, зелене море лісів. Так появилися зруби, рідколісся, галявини, пустирі. Тому збільшення лісонасаджень, а отже й лісовирощування до оптимального рівня було і залишається найважливішим завданням Вінницького держлісгоспу, а нині лісовиробничого комплексу, структурного підрозділу об’єднання “Вінницяліс”. Вінницький лісгосп завжди славився кваліфікованими і стабільними кадрами керівників. Що і засвідчує такий приклад: з 1944 року по даний час лісгосп очолювали сім директорів. Кожен з них вніс свою частку праці у створення матеріально-технічної бази господарства, а особливо у лісовирощування. З цією метою ще в 1949 році було закладено Михайлівський лісорозсадник загальною площею 40 гектарів. Він тривалий час був основною базою по вирощуванню сіянців хвойних і листяних порід, різноманітних саджанців для озеленення міст і сіл області. Це справді історична заслуга кількох поколінь лісівників.З 1973 року Вінницький лісгосп очолював Іван Григорович Грабовий, якому на той час було неповних сорок років. Це була людина сповнена енергії, творчих задумів, високоосвічена, кмітлива і спостережлива. Мудрий чоловік, – кажуть про таких в народі. До цього він працював у Гайсинському лісгоспі лісничим Басаличівського лісництва. Спокійно і вдумливо, без властивих у таких випадках “кадрових змін”, він домігся чіткої роботи всіх ланок виробництва, за основу поклавши лісову науку, вчив він підлеглих – лісничих, майстрів, лісників творчо підходити до роботи на кожній ділянці лісу. За короткий термін, було проведено науково-обґрунтоване вивчення продуктивності подільських дібров, узагальнено досвід насадження лісів по кожному лісництву, впроваджено комплексну механізацію в базовому лісорозсаднику тощо. Широким фронтом велось будівництво контори (бази) лісгоспу, контор лісництв, лісових доріг, житлових будинків, складських приміщень, ліній електропередач. Для багатьох молодих спеціалістів Іван Григорович був гарним вчителем, вимогливим наставником. На жаль, у розквіті літ помер він.

Біль залишилася, як і залишилася добра пам’ять про цю людину. Як пригадує Віктор Васильович Попельнюк після призначення у Вінницький лісгосп часто доводилося звертатися но роботі в різні установи, організації. 1 там завжди запитували: Це те підприємство, де працював Грабовий? І скрізь довіра і повага до лісгоспу була високою. Бо добре знали ділові якості Івана Григоровича, був вій людиною надзвичайно контактною, особистістю помітною. Нинішнім керівникам від І.Г. Грабового дісталась добра спадщина. Колектив лісгоспу активно працює над вирішенням втілення в життя програми і зобов’язує до збільшення площ лісонасаджень, повніше використовувати лісові ресурси, підвищувати продуктивність і якісний склад лісів. Цю благородну справу впродовж багатьох десятиліть невтомно виконують люди, які працювали та продовжують працювати. Вони виконали і виконують найблагороднішу справу, бережуть і примножують прекрасний дар природи – ліси.

. Роки йшли за роками. Завойовники, магнати билися за землі та ліси, угіддя. Кількість лісів катастрофічно зменшувалась. “На наш вік вистачить” – розмірковували. Виявилося, що чимало сіл з назвою Підлісне чи Лісове – вдалині від лісу. На картах, де були позначення лісів, – білі плями. Появився термін у статистичних звітах – спустошливі вирубки лісів. Для простого люду це була справжня трагедія. Бо коли здійснювалися міжусобні набіги, розгорялися справжні бої: гриміли гармати, палали будинки, людей мордували. “Тиврів спалений, залишилися тільки ратуша і чотири будинки біля костьола. Убиті, поранені. мало залишилося людей у Тиврові. Це так у 1756 році власник чималих володінь З.Ярошинський з військовим загоном у 200 чоловік напав на маєток власника Тиврова М. Калитинського. У відповідь пані Калитинська спалила “без останку. ” Василівку і Шершні – села з володінь з Ярошинського. З часом село Повал засвідчує новий термін у статистичних звітах – спустошлива вирубка.

..Йшли роки, минали століття, ліси, як “дар Божий”, в давнину ніде не охоронялися. Кожен користувався ними, як хотів, тим більше, що тоді існували величезні площі лісів, які нікому не належали. В лісі гнали смолу, дьоготь, виготовляли поташ і вирубували або випалювали обширні “займища” під посіви (в період “підсічної” або “вогневої” системи землеробства). У ті часи якщо й встановлювалось в деяких місцях право власності на ліс, то виключно у зв’язку з бортництвом та полюванням, тобто для збереження угідь на “боброві гони і ловища”, а не для захисту самого лісу”. Коли ж ліси стали власністю, розпочалося суцільне пограбування цих природних багатств.

“Власники Тиврівських маєтків (внаслідок Люблінської унії 1569 року Тиврів відійшов до шляхетської Польщі – до складу Вінницького повіту Брацлавського воєводства) зав’язали прямі торговельні стосунки з містами Прибалтики. 1758 року Ярошинський відправив у Данціг перший транспорт жита і пшениці. Відтоді протягом двадцяти років таких транспортів вирушало 6-8 на рік. Почалася грошова лихоманка. Той же Ярошинський за чотири роки продав данцігзьким купцям на 200 тис. злотих поташу, для чого було знищено весь ліс навколо Тиврова й сусідніх сіл”.

Після приєднання Правобережжя України до Росії Вінниця стає центром Іфлцлавського намісництва (1793 р.), а з 1797 р. – центром Вінницького повіту Подільської губернії. Тут вводяться закони російської імперії, де в губерніях казенними лісами відали вальдмейстери, котрі підлягали обер-вальдмейсте- рам (вальд – ліс, мейстер (майстер) – пан, а обер – старший). Діяли вони за пе- тровськими законами – суворими і жорстокими. За вирубку дуба, наприклад, загрожувала смертна кара. Після створення Подільської губернії в складі Російської імперії нові горизонти відкрилися перед Вінницею, повітовим центром великого краю, де ліги, підлеглі нагляду губернського лісоохоронного комітету складали:

– число лісових дач 226, загальна площа в десятинах (1 десятина – казенна – 1,09 га, господарська 1,45 га) – 36,278;

– в тому числі: лісів казенних лісового відомства: число дач – 5, десятин лісу – 5,351;

– лісів, що належать церквам, монастирям, містам та іншим установам:

– число дач 49, десятин лісу 455;

– лісів приватних землевласників – число дач – 173, десятин лісу – 30,472;

– в цьому ж числі також ліси, не визнані захисними, але експлуатуються по затверджених лісоохоронним комітетом планах господарств:

– число дач – 74, десятин лісу – 24,420.

Нагляд за охороною лісу на місцях довірено в губернії 15 лісничим лісового відомства та 6 їх помічникам, а також спеціально призначеного особливого лісового ревізора-інструктора, а також сприяння чинів місцевої поліції. П’ятдесяті роки XIX століття для Вінницького повіту характерні такими ознаками: стукіт сокир і передзвін пил у лісах. Адже ніби ненажерливий Молох поглинали дрова цукроварні, ґуральні, згодом, з появою залізниці, паровози, різні майстерні, підприємства, парові млини, печі, груби і каміни розкішних палаців, та й кожна хата бідняка і будинок обивателя. Па базарі у Вінниці, Вороповпці чи Стрижавці, Гнівані і Тиврові дрова продавали на сажні (сажень 1,76 метра кубічного). Населення Вінницького повіту було па т і часи (1865-1866) в межах 123547 чоловік. Тож можна уявити собі, яку силу силенну деревини спалювали.

Повітовий комітет лісового нагляду в першу чергу намагався запобігти спустошливим вирубкам лісів, незаконним розчисткам, спрощеного підходу до виконання лісозаготівок. Прибутки власників лісів обчислювалися сотнями тисяч рублів, а стягнення за порушення Положення про збереження лісів за 1904 рік і кладани аж 712 рублів. Сажень дров па той час у Вінницькому коштував від і до 6 рублів. Найдорожчі дрова були у Могилів-Подільському від 11 до 30 рублів, Прийняте 4 квітня 1888 року Положення про збереження лісів у якійсь мірі призупинило пагубне знищення лісів, але насувалася перша світова війна. Затим громадянська. Затим розруха. Страждали люди, винищувались ліси. На базарах повітової Вінниці та волосних містечок впродовж століть особливе місце займали вироби з деревини – від калинових тарілок та макогонів, до складних виробів – екіпажів, фаетонів, виїзних возів з а сапок. Навколишні ліси давали для цього різні породи деревини липу, осоку, вільху, березу, ясен, дуб, сосну, ялину, а також матеріали з горіха, бука, ялівцю, тису.

В грудні 2021 року було приєднано шляхом злиття ДП “Хмільницький лісгосп”

15 грудня 2022 року ліквідовано ДП “Вінницький лісгосп” та створено Філію “Вінницьке лісове господарство” Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»