ЕГДС: що це? Езофагогастродуоденоскопія шлунка: підготовка та опис процедури

Поряд з розвитком фармакологічної галузі медицини і відкриттям нових даних про будову організму величезну роль займає вдосконалення інноваційних технологій, що значно полегшують роботу лікаря. Так, це різні методи променевої (флюорографія, рентген, комп ‘ютерна, магнітно-резонансна або ядерно-магнітна томографія, ангіографія), а також прямої візуальної діагностики, що включає в себе різні зондування (фіброгастродуоденоскопія, езофагогастродуоденоскопія, маточний зонан

Можливості методу

Візуальні методи дозволяють лікарю-діагносту безпосередньо в режимі реального часу побачити стан багатьох внутрішніх органів людини. У першу чергу це стосується більшості відділів харчової трубки, тобто огляду схильні до ковтка, стінки стравоходу, порожнини шлунка, тонкий і товстий кишечник, а також жовчовиводні протоки і сам жовчний міхур. Таким чином, можна безпосередньо оглянути стан цих органів, виявити ерозії, запальні або виразково-некротичні зміни, пухлинні процеси, а також оцінити ступінь ефективності лікування за допомогою отриманої морфологічної картини або керуватися ними на операції. Однак цим здібності даних методів не обмежуються, адже за допомогою зондів можна ще й точково доставити ліки, взяти на аналіз порції шлункового або жовчного соку, а також біоптати з різних відділів. Таким чином, лікар зможе отримати повну картину того, що відбувається в організмі, своєчасно поставити вірний діагноз і грамотно призначити лікування.

Переваги ЕГДС

Езофагогастродуоденоскопія (ЕГДС) – це один з методів зондування, що дозволяє за допомогою мікрокамери оглянути стравохід, шлунок і дванадцятості кишку. Звичайно, існує й інший метод, неінвазивний – рентгенологічне обстеження після прийому барієвої зважі у вигляді каші для контрастування слизової оболонки. Однак цей метод має досить обмежені можливості і дозволяє побачити на знімку хіба що хімічні опіки, пухлинні процеси, виразки та ерозії. У той час як обстеження ЕГДС може виявити і кровотечі, взяти біоптати на мікроскопічний аналіз і розглянути органи більш детально. Також ця технологія дозволяє оцінити стан відділів після проведеної хірургічної операції, а саме загоюваність, цілісність швів, синці, видаляти чужорідні предмети, діагностувати варикозне розширення вен органів.

Суть ЕГДС

Багато хворих, хто отримав направлення свого лікуючого лікаря на дане обстеження, часто ставлять питання: “ЕгДС, що це?” Абревіатура зазвичай лякає пацієнтів і навіть заводить у глухий кут тих, хто ніколи раніше не стикався з візуальною діагностикою. Так давайте спробуємо розібратися, як це працює. ЕгДС шлунка або іншого відділу ЖКТ проводиться за допомогою спеціального зонда – гнучкої керованої трубки, що складається з еластичного матеріалу і має додатково волокнисту оптику (свого роду камеру і лампочку) і ручну техніку управління. Це дозволяє не тільки опускати його по шлунково-кишковому тракту, але і розгортати в сторони або вниз для отримання повної візуальної картини. Після того як обстеження буде закінчено, зонд обережно витягується, щоб не створити ятрогенне механічне пошкодження внутрішніх оболонок органів.

Обережність при процедурі

Оскільки все ж більшість пацієнтів, особливо дитячого віку, бояться цього дослідження, лікар повинен пояснити кожному з них перед ЕГДС, що це хоч і неприємний, але дуже необхідний метод для підтримки їх же здоров ‘я. Йому слід розповісти, що існують зонди різного діаметру, це займає трохи часу (буквально 20-30 хвилин), а безпосередньо перед його введенням за допомогою новокаїну у вигляді аерозолю ротову порожнину анестезують. Також це необхідно, щоб придушити блювотний рефлекс, оскільки зонд дратуватиме небний язичок і барорецептори горлянки. Тому, якщо пацієнт буде відчувати гіркуватий присмак у роті або невелику набряклість мови, це є абсолютно нормальною реакцією на препарат. Крім цього, після анестезії вставляють загубник – стерильне пластмасове пристосування для захисту доль і зубів обстежуваного під час введення зонда в ЖКТ.

Додаткові дослідження

Паралельно з проведенням безпосереднього обстеження пацієнтам із захворюваннями серцево-судинної системи накладають манжету для контролювання артеріального тиску і моніторять ЕКГ, а у хворих з наявністю дихальної недостатності в діагнозі додатково проводять вимірювання пульсу. Перед променевими методами дослідження є й інші переваги в ЕГДС. Підготовка до останнього практично не потрібна і вимагає хіба що проведення процедури натощак, якщо це рано вранці, або ж через 6-24 години після останнього прийому їжі, час залежить від попереднього діагнозу. Так, тривожним пацієнтам з гіперсекрецією соляної кислоти в шлунку потрібно більший термін підготовки, від 12 до 24 годин, а також додаткове внутрішньовенне введення седативних і анальгезуючих препаратів.

Попередження та рекомендації

При цьому слід заздалегідь попросити пацієнта прийти з супроводжуючим, а також попередити його щодо методу ЕГДС, що це може стати досить травмонебезпечним для його внутрішніх органів, якщо він не буде слідувати рекомендаціям лікаря з техніки виконання процедури. А також безпосередньо перед обстеженням необхідно зняти контактні лінзи, зубні протези, що соромить одяг. Додатково слід нагадати пацієнту, що у нього буде надлишковий слинотеча при ЕГДС, що це також є нормальним проявом реакції організму, а тому перешкоджати цьому не слід. І для збору слини під щоку обстежуваному підкладають чистий рушник (частіше принесений з дому), а при необхідності накладають електровідсмос.

ФГС, ЕГДС і ФГДС: в чому різниця

Сьогодні маса людей страждає різними захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту (ШКТ). При підозрі на патологічні процеси хворого часто направляють на обстеження черевної порожнини методами фіброгастроскопія (ФГС), езофагогастродуоденоскопія (ЕГДС), фіброгастродуоденоскопія (ФГДС), фіброезофагогастродуоденоскопія (ФЕГДС) для діагностики. У чому принципові відмінності процедур? Як до них підготуватися?

Що таке гастроскопія

Гастроскопія – метод ендоскопічного дослідження, при якому лікар досліджує стравохід, шлунок і дванадцятипалу кишку (дванадцятипала кишка – перша частина тонкої кишки). Сьогодні в медицині використовуються:

Для діагностики використовується зонд з встановленої камерою на кінці, що вводиться через глотку. Лікар може вивчити стан стравоходу, шлунка, кишечника. Методи обстеження схожі за способом проведення, але відрізняються досліджувані ділянки органів і результат. Головна різниця ФГДС від ЕГДС у симптоматиці досліджуваних захворювань. Гастроскопія і ФГС (ФГДС, ЕГДС) одне і те ж.

Відмінність ФГС, ЕГДС і ФГДС

ФГС – процедура дозволяє виявити пошкодження слизової оболонки, оцінити стан епітелію, поверхневого шару шлунка. Лікар-гастроентеролог може взяти шматочок тканини для біопсії. Фиброгастроэндоскопия призначається:

• При підозрі на пухлинні процеси (доброякісні, злоякісні);
• Якщо потрібно підтвердити виразку;
• Для виявлення захворювання Хелікобактеріоз.

ФГДС – зазначений спосіб діагностики передбачає огляд шлунка і дванадцятипалої кишки. Гастроентеролог проводить глибоке вивчення органів ШКТ. Фіброгастродуоденоскопія призначається для виявлення запальних процесів і патологій у дванадцятипалій кишці.

ЕГДС – різновид ендоскопічного обстеження, що дозволяє виявити відхилення в роботі травної системи. Проводиться візуалізація стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки. Метод виявляє: гастрит, виразку, дуоденіт, онкологічні захворювання, папіломи, пошкодження слизової. На відміну від ФГДС метод дозволяє взяти аналіз на біопсію.

Різниця між видами дослідження в ділянках та області обстеження черевної порожнини.

Показання до гастроскопії

Гастроскопія – один з інформативних спосіб діагностування патологій травних органів. Якщо є необхідність підтвердити або спростувати діагноз захворювань ШЛУНКОВО-кишкового тракту, призначають ендоскопічну процедуру. Показання до проведення ендоскопії:

• Відчуття дискомфорту в животі після прийому їжі;
• Часта печія;
• Безпричинна нудота;
• Порушений травний тракт;
• Блювотні позиви, неприємний присмак у ротовій порожнині;
• Різка втрата у вазі;
• Хворий скаржиться на гострі болі в животі;
• При порушеннях ковтальної функції (дисфагія) належить робити эзофагоскопию;
• Для виявлення наявності бактерії Хелікобактер;
• Точне діагностування гастриту;
• Підозри на виразки, запальні процеси;
• Дослідження ШКТ на пухлини і новоутворення;
• При внутрішніх кровотечах шлунка;
• При панкреатит (запалення підшлункової залози), гепатиті (захворювання печінки).

Робити ендоскопію корисно для профілактики захворювань органів черевної порожнини і своєчасного виявлення патологій на початковій стадії. Застосовується спосіб – езофагоскопія (вивчаються верхні відділи ШЛУНКОВО-кишкового тракту).

Підготовка до обстеження

Перед медичним оглядом обов’язкова консультація лікаря. Для достовірності результатів пацієнт готується до обстеження. Підготовчі заходи (ФГДС, ЕГДС, ФГС):

• Ознайомитися у гастроентеролога з правилами і процесом проведення ендоскопії, протипоказаннями, які наслідки, є заміна способу діагностування.
• Зібрати необхідні аналізи, рекомендується пройти тест на згортання крові.
• Якщо є – взяти висновок УЗД черевної порожнини, МРТ, рентген.
• Перед процедурою потрібно повідомити лікаря про алергію на медикаментозні препарати, які ліки приймаєте на даний момент.
• За два-три дні до проведення обстеження призначається дієтичний стіл. Заборонено вживання алкоголю, лікарських настоянок з вмістом спирту, слід припинити куріння.
• Ендоскопія проводиться натще. В день дослідження краще не пити рідину.
• Щоб усунути больові відчуття при введенні зонда, використовують Лідокаїн. Це допомагає послабити блювотні позиви і дискомфорт при процедурі.

Пацієнт повинен чітко виконувати рекомендації і призначення гастроентеролога.

Як роблять гастроскопію

Перед медичним оглядом медсестра знеболить горло спреєм Лідокаїну. Дослідження роблять вранці. Процедурний кабінет обладнаний необхідними апаратами і приладами для дослідження.

• Перед процедурою пацієнт повинен ознайомитися та підписати лікарняний бланк. Якщо результати аналізів в нормі, можливо приступати до огляду.
• Процедуру проводять на кушетці. Пацієнта укладають на лівий бік.
• Лікар поміщає в ротову порожнину (або ніс) ендоскоп (апарат для гастроскопії). Потім обережно просуває його всередину стравоходу для обстеження. На приладі розташована мікрокамера, яка дозволяє візуалізувати внутрішні органи для діагностики. Процедура безболісна, але доставляє неприємні відчуття, може викликати блювоту.
• Рекомендується розслабитися і встановити спокійний ритм дихання. Це полегшить самопочуття.
• Не можна розмовляти, вставати, перевертатися, смикати руками зонд або витягувати його. Є ризик пошкодити слизову оболонку, спровокувати внутрішню кровотечу.
• Уважно слухайте лікаря, виконуйте рекомендації при проведенні обстеження.
• Завершивши огляд, гастроентеролог виводить зонд. Можливі неприємні відчуття в горлі після виведення приладу, дискомфорт у животі.
• Приклад дослідження може записуватися на диск. Результат обробляється лікарем, складається протокол, після повідомляється точний діагноз і призначається відповідне лікування.
• Пацієнту після обстеження радять не вживати їжу 3-4 години, в перший день пити теплу воду, можна прийняти чайну ложку обліпихової олії.
• Можливі ускладнення після ФГДС у вигляді нудоти, болю у шлунку, блювання. Проводити процедуру не шкідливо для здоров’я.

Якщо під час проведення процедури стан сильно погіршився, варто відмовитися від гастроскопії, знайти альтернативні методи діагностики (рентгенографія, ультразвукове обстеження).

Що показує обстеження

На ФГДС шлунка гастроентеролог отримує дані:

• Стан стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки;
• Процедура точно покаже вогнища ураження;
• Можливість виявити рак, виразку, гастрит;
• Оцінюється, як виглядає шлунок (при гастриті спостерігаються відхилення показників від норми);
• Ущільнення в шлунку.

Детальний опис результатів зберігається в картці хворого. На підставі результату діагностики визначають хвороба і курс лікування.

Протипоказання

ФГС, ЕГДС і ФГДС – безпечні та інформативні методи діагностування хвороб ШКТ. Процедуру призначають навіть в період вагітності (на відміну від рентгена). Але є протипоказання до проведення обстеження:

• Порушення згортання крові;
• Загострення захворювань серцево-судинної системи;
• Бронхіальна астма;
• Підвищений артеріальний тиск;
• Небажано проводити гастроскопію при жовчнокам’яної хвороби жовчного міхура;
• При сильних внутрішніх кровотечах забороняється проводити обстеження;
• При розладах психічного характеру небезпечно проведення ФГДС (важливий контакт хворого і лікаря, суворе виконання всіх вказівок під час проведення гастроскопії).

Якщо є перераховані ознаки, слід відмовитися від ендоскопії.

Замінити ФГДС можна методом рентгеноскопії або магнітно-резонансною томографією у разі необхідності. Замість гастроскопії можна застосовувати УЗД або КТ.

Сьогодні гастроскопія призначається для виявлення патології органів ШКТ, є альтернатива зондування – капсульна ендоскопія. Аналог виключає застосування ендоскопа для дослідження органів травлення.