У якому разі буква позначає один звук

| | 0 Comments| 17:59
Categories:

фонетика

Через пандемію COVID-19 на футбольних трибунах нині доволі порожньо.

Та справжні фанати не припиняють уболівати за улюблені команди.

На одному з матчів кумедний вигляд мав Роналдо, якого попросили надягнути маску.

Незалежно від рівня «зірковості» ніхто не має права наражати на небезпеку інших.

Звук [й] є в кожному слові рядка (декілька правильних варіантів)

ємність, підйом, приємний

йогурт, браконьєр, бязь

цвях, бойовий, круїз

веселий, гравюра, віньєтка

серйозно, привілеї, яблуко

Виділена буква позначає один і той самий звук у рядку:

Дитина, Дятел, бороТьба

Зірка, Зябра, подруЖці

Сяйво, коСьба, Сіно

дивиТься, Тіло, поміТка

Однакова кількість звуків і букв у всіх словах рядка

тьохкає, колючий, творіння

віщунка, йоржик, беззоряний

прощає, паляниця, обов’язковість

пробудження, ящик, тріщить

господиня, кузня, їдальня

Літеру и на місці пропуску треба писати в кожному слові рядка

гл..бина, ст..жина, плет..во

справ..дливий, през..дент, кр..ниця

ос..ледець, вул..чка, д..вина

гл..бінь, вел..чезний, промов..стий

Правильно написано всі слова в рядку

деталь, велитень, апельсин

реклама, кошеня, довжелезний

левада, марево, заберати

вуличка, мережево, перукар

Літеру е на місці пропуску треба писати в кожному слові рядка

пер..петія, в..слування, вел..тень

заб..руть, ст..лити, кош..чок

л..міш, зар..во, дал..на

п..лена, ш..потіти, ож..ледиця

Звук [д] треба вимовляти на місці пропуску в усіх словах рядка

коля[. ]ка, на[. ]бання, наро[. ], [. ]унай

рі[. ]ний, проїз[. ний], [. ]ивак, лю[. ]ство

пі[. ]земний, прила[. ]дя, [. ]жміль, і[. ]ея

[. ]вері, боро[. ]ьба,безла[. ], [. ]ністер

приро[. ]а, сього[. ]ні, ра[. ]жу, пі[. ]йом

Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка

воюють, сюрприз, якийсь, зозуля

будівля, майбутнє, щем, пшениця

агенство, грядка, зйомка, гайок

б’єшся, черешня, пам’ять, рельєф

бджілка, зяблик, щільно, портьєра

Позначте рядок, у якому в усіх словах фонетична транскрипція відображає нормативну вимову

А кожух [ко у жýх]; левада [левáда]

Б приносить [при е нóси е т’]; походжає [походжáйе]

В голубка [го у лýбка]; свято [св’áто]

Г промінчик [пром’íн’чи е к]; земля [зе и мл’á]

Д кишеня [ки е ше’н’а]; зозуля [зозýл’а].

Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка, ОКРІМ

розм..якнути, бультер..єр, Лук..ян, різнобарв..я

рум..янець, кон..юнктивіт, інтерв..ю, В..єтнам

відв..язати, дит..ясла, бар..єрний, Аліґ..єрі

подвір..я, об..єднання, пів..юрти, пів..яблука

б..юро, р..яст, карб..юратор, б..ювет

Звук [ш] є в кожному слові рядка

дужка, стежка, кашка, смієшся

смужки, щирість, пишу, більшість

машинний, шевченківський, Тянь-Шань, шістдесят

лящ, щітка, одягаєш, шифр

Буквосполучення дж, дз позначають один звук у всiх словах рядка

джаз, джмiль, дзенькiт

пiдзорний, пiдземний, вiджити

пiдживлення, вiдзвучати, дзеркало

подзвонити, пiджак, пiдзвiтний

Я, ю, є позначають один звук у всiх словах рядків (кілька відповідей)

горючiсть, захлялий, ллє

гостряк, єдиний, дозвiлля

живлення, обов’язок, моє

династiя, водяний, пасьянс

пацюки, бязь, плюскіт

ляльки, пляшка, пюпітр

Звук [ц’] є в кожному слові рядків (кілька відповідей)

ціна, вулиця, місяць, молодість

боротьба, міць, кальцій, сум’яття

в’єтнамець, крамниця, боєць, акція

ченці, кістці, цікавість, центнер

зціплює, цінник, цілюще.

Звук [͡дз’] є в кожному слові рядка

надзірковий, дзвін, людський, дзенькіт

надзір, дзьобнути, передз’їздівський, дзявкотіти

ужгородський, дзьоб, дзюрчати, громадський

джигіт, дзбан, джура, кинджал

Усі приголосні дзвінкі в кожному слові рядка

бабка, грім, боротьба, хліб

бюджет, Гімалаї, дорога, отже

якби, кігті, доріжка, дігтяр

екзамен, лічба, межа, берег

Звук [т] треба вимовляти на місці пропуску в усіх словах рядка

студен[…]ський, тери[…]орія, вживає[…]ься

щас[…]я, […]ропіки, Проме[…]ей

веле[…]ень, сві[…]ає, п’я[…]ниця

борі[…]ка, […]ьохкати, ноу[…]бук

Скільки букв в українському алфавіті?

Скільки в українській мові голосних звуків, а скільки букв, що їх позначають:

звуків 6, букв 10: звуки а, о, е, и, і, у, букви а, о, е, и, і, у, ю, я, є, ї

звуків і букв 10: а, о, е, и, і, у, ю, я, є, ї

звуків 6, букв 10: звуки я, о, є, и, ї, ю, букви а, о, е, и, і, у, ю, я, є, ї

Букви я, ю, є позначають по два звуки в кожному слові рядка

юний, нюанс, браконьєр, єресь

1. Про співвідношення звуків і букв у запитаннях і відповідях

Деякі букви ( я, ю, є ) позначають два звуки у певних позиціях.

Букви ї, щ завжди позначають два звуки.

Буквосполучення дж , дз інколи позначають два звуки, а інколи — один.

В українській мові розрізняють тверді приголосні звуки ( 22 ) й м’які приголосні ( 10 ), голосні звуки ( 6 ). Тому звуків більше, ніж букв.

Коли я, ю, є позначають два звуки і коли такого не відбувається?

Букви я, ю, є позначають два звуки [йа], [йу], [йе] на початку слова, після голосного, після апострофа, після знака м’якшення.

Яструб [ йа струб], юшка [ йу шка], Юлія [ йу л’і йа ], від’ємний [в’ід йе мний], мільярд [м’іл’ йа рд].

Букви я, ю, є позначають один звук [а], [у], [е] та м’якість (напівпом’якшеність) приголосного, коли стоять після букви на позначення приголосного.

Буква ї завжди позначає два звуки [йі], тому що стоїть або після голосного, або на початку слова: їхати [й і хати], колії [к о л’ійі].

Якщо літера ї займає позицію після приголосних, то за орфографічним правилом перед нею слід ставити апостроф і позначати попередній звук як твердий : [п’ідйізд] під’їзд, [п’ірйіна] пір’їна .

Буква ь не позначає звук, а слугує тільки для пом’якшення попереднього приголосного: корабель [ корабел’ ].

Слід розрізняти звуки [дж], [дз], [дз’], які на письмі передаємо буквосполученням дж, дз , і збіг приголосних [д] і [ж], [д] і [з] на межі префікса і кореня.

Порівняймо: 1. Дж міль [ дж м’іл’], дз вонити [ дз вонити]; 2. Від ж им [в’ід ж им], під з емка [п’ід з емка].

У першому випадку [дж], [дз] є частиною кореня, тому позначає один звук.

У другому — [д] є частиною префікса, а [ж] і [з]— частиною кореня, тому позначає два звуки.

Букви і звуки

В українському алфавіті 33 букви, розташовані в уставленому порядку.

Важливо запам’ятати! Звуки ми чуємо та вимовляємо, букви читаємо та пишемо.

Звукова система української мови нараховує 38 звуків: 6 голосних і 32 приголосних.

Голосні та приголосні звуки української мови

Голосні звуки утворюються за допомогою голосу. Повітря вільно проходить через рот, не зустрічаючи перешкод.

Приголосні звуки утворюються за допомогою голосу та шуму. Повітря проходить через (зуби, губи, язик) зустрічаючи перешкоди.

Голосних звуків 6:

Голосних звуків шість: [і], [и], [е], [у], [о], [а]

В українській мові 32 приголосних звуки:

Приголосні звуки: [б], [п], [д], [д’], [т], [т’], [ґ], [к], [ф], [ж], [з], [з’], [ш], [с], [с’],

Звукове значення букв «Я» «Ю» «Є» «Ї»

Букви Я, Ю, Є починають один звук [а] [у] [е] і м’якість попереднього приголосного: рядок [р’адок],

любий [л’убий], синє [син’е]. Тут ми пишемо я, ю, є, а НЕ а, у, е, щоб позначати на письмі м’якість

приголосних [р’], [л’], [н’], бо інакше ми прочитали б радок, лубий, сине.

Знак (‘) позначає м’якість, а знаком (’) позначають пом’якшення попереднього приголосного.

Букви, Я, Ю, Є позначають по два звуки [йа], [йу], [йе]:

  • На початку слова: яма [йама], юшка [йушка], єдиний [йединий];
  • Після голосового: маяк [майак], знають [знайут], моє [мойе];
  • Після апострофа або знака м’якшення: сузір’я [сузірйа], вюнкий [вйункий], ательє [ателйе]

Буква «Ї» завжди позначає два звуки [йі]: їжа [йіжа], проїзд [пройізд], короїд [коройід]

Дзвінкі та глухі приголосні

Окремі дзвінкі й глухі приголосні звуки становлять пари:

Дзвінкі: [б], [д], [д’], [з], [з’], [дз], [дз’], [ж], [дж], [г], [ґ].

Не мають пар дзвінкі звуки: [в], [м], [н], [н’], [л],

Не має пари глухий звук: [ф]

Тверді та м’які приголосні – це різні звуки, для позначення яких на письмі використовують ті самі літери: [лин] лин – [л’ін’] лінь.

Напівпом’якшені звуки — це відтінки твердих звуків: [в’інок] вінок — [вини е кнути] виникнути.

Прочитай слова, правильно вимовляючи дзвінкі приголосні в кінці слів

та перед глухими в середині слів.

Тверді та м’які приголосні

Тверді та м’які приголосні — це різні звуки, для позначення яких на письмі використовують ті самі літери: [лин] лин — [л’ін’] лінь.

Напівпом’якшені звуки — це відтінки твердих звуків: [в’інок] вінок — [вини е кнути] виникнути.

22 твердих звуків: [б] [в] [г] [ґ] [д] [ж] [з] [дж] [дз] [к] [л] [м] [н] [п] [р] [с] [т] [ф] [х] [ц] [ч] [ш]

Звук [й] завжди м’який

Пом’якшується перед ь, і та я, ю, є, що позначають один звук.

Особливості співвідношення окремих букв і звуків

Букво сполучення «дж», «дз»
Позначають один звук [дж], [дз] у словах: джерело, ходжу, дзвін, кукурудза та інші.
Буква «Щ»
Завжди позначає два звуки [шч]: щука [шчу’ка], чищу [чи’шчу], кущ [кушч]
Буква «Ь»
Звука не позначає, указує на м’якість попереднього приголосного: день [ден’], льодовик [л’одовик]
Буква «ґ»
Уживається в окремих словах, наприклад: аґрус, ґава, ґанок, ґедзь, ґрунт, дзиґа тощо

Апостроф та правила вживання

Апостроф не є буквою та не позначає звука.

Апостроф – умовна позначка, яка вказує на роздільну вимову твердих приголосних [б], [п], [в], [м], [ф], [р] та я, ю, є, ї, що позначають два звуки [йа], [йу], [йе], [йі]: м’ясо, любов’ю, солов’їний.