Зміст:
- 1 Хронологія
- 2 Персонажі
Хронологія
Приблизна та коротка хронологія усесвіту гри Ґеншін Імпакт, яка включає в себе історичні події, міти та народні перекази. Робота над статтею постійно триває, сприймайте дану інформацію з недовірою.
Щоб переглянути хронологію за нацією, зайдіть до Історії регіонів та оберіть потрібну країну.
Зверніть увагу: хронологія постійно оновлюється, тож деяка інформація може дублюватися у різних статтях.
До опису подій надано якомога більше джерел інформації. Є також нотатки, які пояснюють міркування, які призвели до певних висновків, їх можна прочитати навівши курсор (лише на комп’ютері) або клацнувши по ній. Деякі типи приміток, які ви можете побачити на цій сторінці:
- Розбіжність у відомостях: використовується, коли надана в грі інформація суперечить манзі або пізніше була змінена. Ця нотатка відрізняється від примітки “Розбіжність у перекладі”, у якій інформація може бути суперечливою через неточності локалізації. У разі розбіжностей інформація у грі завжди у пріоритеті над інформацією з манґи.
- Нотатка про переклад: використовується, коли оригінальний китайський текст не збігається з англійським/українським, або якщо китайський варіант зрозуміліший. У разі невідповідності перекладу китайський варіант завжди має пріоритет.
- Припущення: використовується, коли інформації недостатньо або вона суперечлива, коли інформація поєднує у собі різні частини гри та через інші заплутаності. Редактори іноді роблять припущення, щоб визначити хронологічний порядок подій та поєднати відомості з різних джерел гри. Однак вони можуть бути застарілими або неправильними через появу нової інформації у грі. Ці примітки розширюють пояснення редакторів та аргументації щодо висновків.
Час пояснень у хронології (минулий, теперішній, майбутній) залежить від джерел цієї інформації (відомості з артефактів, зброї тощо).
Якщо у вас є пропозиції до хронології, залиште під цією статтею коментар та докази до інформації.
Зміст
- 1 Старий світ
- 1.1 Сім володарів
- 1.2 Вічний трон небес
- 2.1 Відкриття ковчегу
- 2.2 Другий трон небес
- 3.1 Саль Віндаґнір (Драконів хребет)
- 3.2 Енканомія
- 3.3 Острови Інадзуми
- 3.4 Хаенрі’ах
- 4.1 Мондштадт
- 4.1.1 Старий Мондштадт
- 4.2.1 Асамблея Ґвейлі
- 4.2.2 Цивілізація Ліша
- 4.2.3 Інші області в Ліюе
- 5.1 Мондштадт
- 5.1.1 Епоха королів
- 5.3.1 Падіння асамблеї Ґвейлі
- 6.1 Мондштадт
- 6.1.1 Аристократичний період Мондштадта (2600-1000 років тому)
- 6.1.1.1 Ранній аристократичний період (2600-1600 років тому)
- 6.1.1.2 Пізній аристократичний період (1600-1000 років тому)
- 7.1 Мондштадт
- 7.2 Ліюе
- 7.3 Інадзума
- 7.4 Хаенрі’ах
- 8.1 Мондштадт
- 8.2 Ліюе
- 8.3 Інадзума
- 8.4 Сумеру
- 8.5 Хаенрі’ах
- 12.1 Припущення
- 12.2 Нотатка про переклад
- 12.3 Розбіжність у відомостях
Старий світ [ ]
Усі події відбуваються в невідомий час у минулому, але нібито передують народженням Моракса понад 6000 років тому.
Сім володарів [ ]
- В епоху, під назвою “старий” світ, дракони та вішапи — володарі світу, з [1] Вони правили сімома націями, і кожна земля, яку вони населяли, погоджувалася з їхньою присутністю. [2]
- Вішапи, Сім володарів та інші дракони походять з Царства Вішапів, або ж Світлого Царства, і є первісними і чистими стихійними істотами. [3][4][5]
Вічний трон небес [ ]
- Невідомо скільки років тому — [2]
- Первісний, ким міг бути [2]
- [2][Припущення 1]
- Це веде до існування трьох царств: Царства Вішапів (також відомого як Світле Царство, та істоти з нього “стихійні”), Безоднього Царства Порожнечі та Людського Царства, створеного Первісним. [3][4]
Новий світ [ ]
Відкриття ковчегу [ ]
- 400 років після появи Первісного — Первісний закінчив створення світу для прибуття людства. Первісний та одна з його тіней створили птахів у небі, тварин на землі та риб у воді, а людство уклало з ним угоду. Первісний мав священний план для людей — епоху, яку називають “Відкриття ковчегу”. Людство прагне до землі, і воно процвітає, що призвело до періоду, відомого як “Рік карнавалу”. [2]
- Єдина людська цивілізація охоплює увесь світ, регіоном якого була [4]
- Колись Феї були расою з красивими обрисами та великою мудрістю. Вони заселяли увесь світ та мали завдання вести людство. Вони побудували велику та заможню цивілізацію та звели розкішні палаци. [6][7][Нотатка про переклад 1]
Другий трон небес [ ]
- Невідомо скільки років тому — Особа, відома як [2][5]
- Цивілізації Фей раптово приходить кінець, після того як прародитель Фей закохується у мандрівника з далеких земель. Через 30 днів після їхнього обручення у Місячному Палаці, світ спіткає катастрофа (ймовірно, невдала зміна місяців), і двоє намагалися від неї втекти. Але лихо наздогнало їх, і вони були покарані вічною розлукою і прокляттям, яке позбавило їх спогадів. [6][7]
- [2]
- Вовки в Тейваті мають зв’язок з місячними сестрами і оплакують їхню долю. [8]
- Втрачена цивілізація, яка створила [10]
- Це також нібито сталося, коли “Володар каменю [sic] був ще молодим”.
- *Благі Обійстя у Енканомії в кращому стані ніж у Тейваті, що свідчить про те, що кінець цивілізації Фей прийшов приблизно в той самий час, коли Енканомія провалилася у океан, тож їхні обійстя зруйнувалися через погодні умови набагато менше.
- Не всі Феї змарніли та набули духоподібних форм, деяким вдалося зберегти свої людиноподібні постаті. Після падіння Фей, деякий король-вовк (ймовірно, [7] Можливо, вона і є тим “стародавнім богом”, від якого Андріус отримав свою богоподібну силу. [12]
- Коли жителі Енканомії намагалися повернутися на поверхню через рік після будівництва [2][5]
Ера Божественного посланця [ ]
Примітка: так як не зрозуміло, коли виникла Целестія та божественні посланці, допустимо вважати, що вони з’явилися після Другого трону небес та падіння Фей. Вважається, що на цивілізацію в Енканомії, яка провалилася під час небесного конфлікту, божественні посланці майже не впливали, у більшості своїй це робив [4] [7]
- Невідомо скільки років тому — Земля вкрита стихіями: нескінченним льодом, полум’я, тощо. Посланці бога зробили землю привітнішою для людства та мешкали серед них, доки люди могли вільно зв’язуватися з Священні верби, які пов’язані з лей-лініями, мали велике значення в релігійних ритуалах стародавніх цивілізацій.
- Колись люди землі могли почути одкровення безпосередньо від Целестії. Тоді посланці богів ходили серед затьмареного людства. [13][14][15][16] У ці дні життя було слабким, і земля була вкрита нескінченним льодом. [13] Вічна крига тільки почала танути, а пожежі були новими. [14] [. ] давнє полум’я згасло під час першого дощу. [15] [. ] річки висохли, коли грім уперше пронзив небо.[16]
- Щоб отримати відповідь від Целестії, народ обрав верховного жерця, який, одягнувши вінець з гілок Священної верби, вирушить у глибини світу, щоб досягти просвітлення. [14][15]
- Кожен верховний жрець, який зрікався цієї справи, підносив свій вінець землі у таємній залі. Згодом гора корон з білого гілля зросла під змарнілим деревом. [13]
Саль Віндаґнір (Драконів хребет) [ ]
- Невідомо скільки років тому — Група людей, які шукають притулку від країни снігів і розбрату (ймовірно, Старий Мондштадт), знаходять рясну і зелену гору. Вони споруджують монумент на її вершині і засновують там цивілізацію, назвавши її [18][19][20]
- Зоряне срібло — це руда, що притаманна Віндаґніру, оскільки [19]
Енканомія [ ]
Острови Інадзуми [ ]
Примітка: незрозуміло, коли саме існували ці цивілізації, тому їх умовно помістили до “Ери Божественного посланця”.
- На [31]
- Невідомо скільки років тому — Велика повінь спустошила землю, залишивши за собою лише декілька островів. [32] Вони, ймовірно, це: [33]
Хаенрі’ах [ ]
- Невідомо скільки років тому — Приблизно під час падіння [34]
- У якийсь момент за схемами іншої нації почалася розробка [35]
Перед війною Архонтів [ ]
Мондштадт [ ]
Старий Мондштадт [ ]
Примітка: існує дуже мало інформації про даний регіон перед падінням [36] Тому порядок подій та перерахована інформація може бути неточною.
- Невідомо скільки років тому — Давня цивілізація у районі цецилії у теплицях. [37]
- Дивлячись на архітектурний стиль та орнамент руїн навколо Квітника цецилій, можна припустити, що він був побудований скелі ловіння зірок створила Літній нічний сад. Після падіння цивілізації, Літній нічний сад було поховано під землею та змінено назву на [38]
- Невідомо скільки років тому — У якийсь момент [39] і сам стає богом. [40]
- Невідомо скільки років тому — Декарабіан заснував свою столицю — Мондштадт, [41] зараз відому як [42] Його територія поширюється також на гори Світлої Корони та на [43]
- Каньйон Світлої Корони колись був заповнений солдатами Декарабіана, які охороняли вхід до міста. Місто, тим часом, розташовувалося навколо [44]
- Вежа Декарабіана — яка і так знаходиться у глибокій долині порівняно з сучасними Мондштадтом та Ліюе — насправді простягається ще глибше у землю. Однак спроба досягти нижнього рівня надземної частини вежі призводить до різкого чорного екрану, після якого гравець опиняється на виступі вежі та бачить унікальний діалог від Паймон: “Обережно! Не йди туди!”.
- Примітка: наразі невідомо, коли і чому почалися Андріусові хуртовини. Хоча можливо, що “країною снігу та розбрату”, з якої прийшли поселенці Віндаґніра, є Мондштадт, наразі інформації надто мало, щоб робити якісь висновки. Наприклад, сніг і чвари можуть бути пов’язані з богом, від якого Андріус отримав свої сили.
Ліюе [ ]
Асамблея Ґвейлі [ ]
- — Народився Моракс, бог, який панує над гео. [49]
- Невідомо скільки років тому — Моракс спустився у регіон Ліюе, де він підіймає гору Тяньхен. [50] Щоб заспокоїти моря, він перемагає багатьох морських монстрів, включаючи одного звіра, відомого як Бацю. [51][52]
- Невідомо скільки років тому — [53] Ця цивілізація охоплювала територію між горою Тяньхен і [50] і стала торговим центром. [52]
- Ґвейджон висловлює чотири заповіді для управління народом:
- “Об’єднатися в амбіціях означає бути непохитним і нерухомим на всі часи”;
- “Мудрість як вода, вона живить усіх, хто її приймає, і в ній відображення істини”;
- “Зміцнюйте кістки, щоб рух був згодливим, коли прийде час”;
- “Чеснота зростає як дерево, навіть у тіні вона буде зростати вічно”. [53]
Цивілізація Ліша [ ]
Примітка: невідомо, чи існував Морський бог насправді та чи мав він якесь відношення до регіону Ліша, але їхня історія та легенди, здається, мають певний зв’язок.
- ~6000 років тому — Зірка падає на захід від [55]
- “У забутому минулому, коли навіть Володар каменю був ще молодим,на безплідні рівнини на захід від Ліюе з неба впала зірка. І ця земля перетворилася на глибоку прірву. І виникне нефрит зсередини, прекрасний та безмежний, і стане основою для тисячолітнього промислового видобутку в Ліюе.”
- “[. ] Серед галасу та бурь наступних кількох тисяч років, редути усипальні Двенью непохитно підтримували сприятливі відносини з гаванью Ліюе до 500 років тому. Але з приходом чорного лиха та піднесенням Безодні жителі [55]
- За легендами ці руїни передували правлінню гео Архонта над Ліюе. Уся область Ліша була покрита водою під час війни, тоді це скелясте відслонення було лише невеликим острівцем, що здіймався над поверхнею води. Після відновлення миру, коли припливи відступили, Ліша знову відкрилася для людських очей, показавши стародавні будівлі, зведені ранніми народами.[56]
- Те, що [Сорайя] сказала мені, так це те, що ці руїни були покинуті лихою богинею, чиє ім’я було стерто з записів, і її людьми. Але, врешті-решт, море поступилося місцем лісам та морям, бог був переможений, а цитаделі та храми давнього покинутого міста залишилися руйнуватися. Так з’явилося озеро Цінсю. Руїни були затоплені, доки довга війна Архонтів не закінчилася, а потім вони з’явилися знову, коли припливи відступили.[56]
- “Морський бог виглядав справді величним, коли сидів у центрі свого гігантського молюска, тримаючи в руках поводи двох морських змій. Вони стояли так само вражаюче, як гора Тяньхен перед королівською каретою, коли їхній господар приймав подарунки перлів від сільських старійшин і вітав свою нову наречену на борту карети. Натомість село отримало б Морське благословення: рік, вільний від штормів та цунамі.”
- “[. ] Морський бог відгукнувся на заклик, піднявшись із величезних хвиль, щоб привітати селище. Але його обійми були припливом, що охопив усе та забрав селян і старійшин у вічний сон.”[57]
Інші області в Ліюе [ ]
- Невідомо скільки років тому — [58][59] Вона була відома тим, що була ніжною та добросердною, але слабкою. [60] Вважається, що весільна традиція у Ліюе — квітковий бал, походить саме від Гаврії: вона роздавала пучки квітів своїм послідовникам. [59]
- Невідомо скільки років тому — Створено селище на [61]
Інадзума [ ]
- Невідомо скільки років тому — [62][63]
- 1600 років тому — Війна між Танукі та Кіцуне нарешті закінчилася після 1600 років боїв, після переговорів про перемир’я. Танукі відмовляються визнавати втрати у війні, але передають “гігантську Громову Сакуру” (ймовірно, [62]
Острів Цурумі [ ]
- Невідомо скільки років тому — Цивілізація на острові Цурумі вимирає через невідому причину.
- Невідомо скільки років тому— Богиня-орлиця, відома як [64]
- Люди на острові починають збирати пір’я Громової птахи і поклонятися їй, але богиня не дуже думає про них. Люди навчилися використовувати [64]
Фонтен [ ]
- Невідомо скільки років тому — Звір грому поневолив групу людей блискавками і спричинив хаос на землі. Громовержець, чия сім’я була вбита в якусь жертву, пішов до печери звіра грому, яка була або поблизу, або в вулкані. Він воював і обезголовив його, і отримав корону за своє досягнення, але провів останні дні на самоті. [65]
- Невідомо скільки років тому — Батьківщина берсерка була знищена вогнем під час війни між богами та смертними. Єдиний уцілілий та могутній воїн. Його маска була спалена на його обличчі, під час падіння його вітчизни, і він збожеволів від бажання помститися Целестії. Він лютував, боровся з людьми, монстрами, богами. У якийсь момент він навіть, судячи з усього, воював з одним гігантським монстром кілька років, перш ніж вбити його. Проте здається, він, врешті-решт, загинув або в битві, або після перемоги над останнім ворогом. [66]
Війна Архонтів (невідомо – 2000 років тому) [ ]
- Багато богів боролися заради своїх ідеалів за процвітання людства. “Те, що ховається всередині та оживляє цю реліквію, — це божественні останки жалібних богів. Це нереалізовані ідеали, проєкти розвиненого людства, які ніколи не втіляться.”[68]
- Під час війни Архонтів боротьба між богами була лише однією з причин конфлікту в Тейваті; інші істоти та сутності також прагнули розширити свої володіння, скориставшись хаосом, щоб зазіхнути на континент. [69]
- У Ліюе легенди про морських чудовиськ поширені через “інший берег” — регіон, що знаходиться за межами Тейвату. [70] Люди в давні часи використовували їхні кістки як носові фігури на своїх кораблях, щоб відлякати звірів. [71]
Мондштадт [ ]
Епоха королів [ ]
- Хлопчик, відомий лише як безіменний бард, товаришує з крихітним, незначним духом вітру, що пізніше стане Барбатосом. Хлопець мріяв побачити птахів у польоті, зелену траву, світ за містом. [41]
- Клан, тепер відомий як родоначальник Ґуннхільдрів, лідер, розчарувався деспотичним контролем Декарабіана і вивів своїх людей з міста. Однак за містом був лише невблаганний холод і поглинаючі хуртовини, але клан намагався вижити. Коли вони молилися про порятунок, дух вітру, пізніше відомий як Барбатос[Припущення 3] , відповів на їхні благання [75] , як і [76] Віра клану надає духові більше сил, які він використовує на створення притулка для них.
- Перші вина варяться у Мондштадті, коли пустотливий дух вітру набуває вигляду лисиці і викликає бродіння у кількох яблук під наглядом недбалого охоронця. Коли охоронець прокинувся, він надкусив одне з яблук, і виявивши гарний смак, стиснув мішок з ними, щоб створити рідину — вино. [77] У давні часи також варили вино, яке, як кажуть, змушує людину забути минуле, воно використовувалося, щоб у людей були сили продовжувати виживати. [78]
- У Старому Мондштадті люди, невдоволені правлінням Декарабіана, почали планувати опір. “Вітряна квітка” — кодове слово, яке [79]
- [80][Припущення 4]
- Андріус усвідомлює, що його хуртовини не можуть підтримувати життя, і вирішує, що через його сили та розчарування у людському суспільстві [81] , він не може стати одним із Сімки. [82] Він дозволяє своєму фізичному тілу померти, а його сили вливаються у землю Мондштадта, щоб живити його, [46] таким чином Барбатос стає анемо Архонтом Сімки. [83][Припущення 5]
- Рудий воїн з незрозумілих причин повертається спиною до Барбатоса, і жителі Мондштадта, врешті-решт, забувають його ім’я, хоча все ще пам’ятають вчинки. Згодом у нього з’являється сім’я, яка в результаті породила Раґнвіндра та [79]
- Використовуючи свої сили, Барбатос видозмінює Мондштадт: [47][87][88] його вітри здувають сніг і лід, що покривають землю, та трансформують регіон. Серед помітних змін у ландшафті Мондштадта було знищення вершини Пілос — її перетворили на сучасний риф Маска. [80] Потім Барбатос веде свій народ зі старого міста Декарабіана до Сидрового озера, де вони будують сучасне [89] , очолюваний Ґуннхільдром; [75]
- Клан Імунлаукр [90] , лідер якого на той час невідомий;
- Клан Лоуренс [91] , очолюваний [92]
- Фестиваль Вітряних квітів засновано в пам’ять про тих, хто боровся за свободу під час правління Декарабіана. Кодове слово “Вітряна квітка” поєднали зі звичайними квітами, [79] тоді як фестиваль став можливістю віднайти своє кохання. [96]
Острови Імли (Архіпелаг Золотого яблука) [ ]
Падіння асамблеї Ґвейлі [ ]
- >3700 років тому — В асамблеї Ґвейлі починається одна битва. Незважаючи на те, що цю націю захищають Моракс, Діхва з рясного острівця на болото. Ґвейджон також вбивають під час неї. [50][67] Точні причини знищення асамблеї невідомі, але у фольклорі Ліюе існує багато теорій.
- “. і там вони билися на рівнинах Ґвейлі, де чорний пил задушив небеса, де тисяча скель розтрощилася”
- “Деякі історії розповідають про конфлікт богів, інші люди кажуть про війну між людьми. А деякі джерела говорять про раптове, катастрофічне стихійне лихо…”[67]
- Засновані Мілеліти — військові сили, створені для захисту людей від ворогів. [50][98]
- Моракс вчить свій народ будівництву, використовуючи Мору для зразка. Для зручності він також закріплює Мору як валюту Ліюе. [99][100]
- Після створення гавані Ліюе, Моракс вирішує воювати проти інших богів, вважаючи це єдиним способом відновити порядок і захистити людство. [97][101]
- “Він просив небесного порядку, щоб зупинити хвилю буйності.
Адепти зібралися навколо нього, якша-охоронці пішли попереду,
Налякані мужністю людей демони втекли.”[101] - “Я не бажаю панування, але не можу дивитися, як страждає простий народ.”[97]
- Немає жодних подробиць, коли саме вона народилася, проте припускається, що Ґанью могла жити в епоху асамблеї Ґвейлі: це випливає з формулювання її третьої історії персонажа. [103]
- Під час однієї битви, Ґанью, яка була на той час набагато повнішою, ненавмисно задушила монстра, коли той недооцінив її розміри та намагався з’їсти її. Цей випадок змусив її дотримуватися суворої дієти, щоб зберегти струнку статуру. [104]
- Під час однієї з битв у війні Архонтів, деякий ворожий бог розсікає гору Тяньхен, створюючи в ній тріщину, яка загрожує обвалом селищу біля підніжжя гори. Щоб запобігти цьому, [107] За цей вчинок люди з селище поважали адепта більше ніж Моракса. [108]
- [59][60] Однак через її слабкі сили, вона не мала жодного шансу проти інших богів, тож вона поступалася і поступалася їм, доки не втратила всі свої землі, окрім [58]
- Її послідовники, яким вдалося уникнути засолення, розсіялися по Ліюе після втрати свого дому та бога. Багато з них відправилися до гавані Ліюе, де вони, врешті-решт, заснували [58]
- ~2600 років тому[Припущення 6] — [112] Моракс бореться з ним на “великій висоті”, і йому вдається його підкорити. Після смерті, Чи та його кубло перетворюють територію навколо гори Цінсе на ту, яку ми можемо побачити зараз: його тіло перетворюється на камінь, кров на воду, луска на терасові поля. Однак після смерті Чи, його сила просочується в землю, створюючи нагодовані кров’ю дерева та підозрілі помаранчеві камені на [113]
- Люди в той час використовували зображення для запису головних подій, нібито тому, що письмо ще не винайшли. [113] Правдивість цього викликає сумніви, оскільки руїни в рівнинах Ґвейлі використовують письмо, але можливо, що Чи зазнав поразки задовго до того, як були створені печаті, щоб придушити його силу.
- Джонлі заперечує, що смерть Чи могла перетворити околиці на дивовижний пейзаж, кажучи, що “це звучить занадто добре, щоб бути правдою”. [114]
- П’ять найсильніших Якшів — Бозацій, Індарія, Бонан, Меноґія та Алат. Індарія, Бонан та Меноґія померли, а Бозацій втомився від світу і зник, а інші Якши розділили їхні долі. Зрештою, Алат став єдиним відомим Якша, який залишився. [120][121]
- Ритуал, який проводить посох, очищає трупи від слідів негативної карми, щоб вони могли звільнитися та перейти до потойбічного світу. Їхні духи набувають форми попелястого метелика. Лікарі (які згодом стали директорами похоронного бюро “Ваншен”) ніколи не шкодували про свій альтруїстичний спосіб життя, тож вони без жалю відходять до іншого світу також у формі попелястого метелика. [124]
Інадзума [ ]
- ~2000 років тому — Богині-близнючки Райден Еї (Везельвул) перемагають усіх інших богів у місцевості Інадзуми. Еї, хоч і сильніша як воїн, вважає, що Макото більше пасує роль Архонтки, та приносить у жертву своє тіло, щоб Макото могла возвиситись до [125][Розбіжність у відомостях 3]
- Макото використовує свої сили, щоб викликати божественну волю Еї та перекувати її тіло. Відтоді Еї – каґемушя (воїн-тінь) Макото, [125][126] і більшість людей у Тейваті мають враження, що є лише одна електро Архонтка — Баал (яку також звуть Нарукамі Оґошьо, Райден Шьоґун). [127]
- Припускається, що заборону [5]
- Оробаші, певно, залишався деякий час з народом під землею перед тим, як вивести людей на поверхню. Він використав свої сили, щоб зробити [28][130] Оробаші також наглядав за дослідженням спадкоємців драконів морських глибин, яких відтоді називали [131]
- Серед доньок моря, що збирали перли, обрано Божественну жрицю, [132] яка, найімовірніше, започаткувала [131]
- Оробаші створює [133]
- В останній день Енканомії, перед тим, як люди переселилися на поверхню, посланці з Хаенрі’ах разом з Сонце і місяць”, яку Оробаші заборонив особисто. [134]
- Кіцуне Сайґу та плакучу траву в садах [136][137]
- Вище подано точку зору тих, що жили до та під час катаклізму (за винятком Еї). Справжню Священну Сакуру було посаджено тільки у сьогоденні. [140]
- Виникає ритуал, що включає в себе поклоніння обом богам: Райден Шьоґун та [141]
- [141][142][143]
- Основні постаті на боці Нарукамі, за виключенням Еї:
- Великий [145]
- ”Уміґодзен” [145]
- “Намісник Сходу” Акуоу, також відомий як Тоудзаноу. Його знайшли сиротою, і Оробаші взяв його собі на прихисток, а пізніше Акуоу тренувала Моуун. Він підкорив одну з гір на острові Яшіорі, яку народ Ватацумі називав “Тоудзан” (Східна гора), та побудував Мусоу но Хітотачі , завданого рукою Еї. [146][147][148]
- Було виявлено, що і Оробаші, і Ватацумі загалом поставили чотири звинувачення богозневаги та вісім звинувачень омани живих душ через те, що змій встановив зв‘язки з народом Енканомії. Оробаші дозволили взяти на себе всі звинувачення та принести себе у жертву, щоб людей помилували, і вони повернулись під контроль Целестії. [4]
Острів Цурумі [ ]
Хаенрі’ах [ ]
- >2000 років тому — дипломатична делегація з Хаенрі’ах, включно з [152] Делегація спробувала вкрасти заборонену книгу “Сонце і Місяць”, але цю спробу зірвав [153]
Після війни Архонтів [ ]
- 2000 років тому — Війна Архонтів завершується, коли затверджено останнє божественне місце в Целестії, що закріплює позиції початкових членів Сімки. [154][155] Переможені боги, які відмовилися підкоритися Целестії, втекли на острови Темного моря, де стали злими богами. [156]
- Після візиту Барбатоса до Моракса (не задля допомоги, а для того, щоб дослідити сусідній регіон), Сімка часто збиралася у гавані Ліюе. [154][155][157]
- Деякі нові Архонти не дотримуються обов’язку початкової Сімки спрямовувати людство. [155]
Мондштадт [ ]
Аристократичний період Мондштадта (2600-1000 років тому) [ ]
Ранній аристократичний період (2600-1600 років тому) [ ]
- — [158]
- Невідомо скільки років тому — Після відходу Барбатоса, правителями Мондштадта стали класи аристократів, наділені божественною силою. Клани походили від людей, які жили ще за часів правління Барбатоса. [159] До них входили також [160]
- собором Західного вітру на честь його сходження на землю. Напис під статуєю засвідчував обіцянку очільників кланів захистити Мондштадт. [92]
- Полювання — звичайне хобі для аристократії, вони займалися цим разом з народом та ділили здобич.
- [88]
- Фестиваль Вітряних квітів — присвячений Тисячі вітрів.
Протягом приблизно одного року перший [162] Він забрів до покинутої вежі Декарабіана, після того, як його пошкодив Борей, прийнявши охоронця руїн за суперника на арені. [163] [164]
Пізній аристократичний період (1600-1000 років тому) [ ]
- Невідомо скільки років тому — У якийсь момент демонічний дракон Урса починає тероризувати Мондштадт. [88]
- Невідомо скільки років тому — Згодом клан Лоуренс стає головним у Мондштадті, тож йому підпорядковується усе місто. [88] Однак вони стали розбещеними та зловтішними, а зрештою вони постали тиранами, які поневолювали і мучили простих людей, вважаючи себе володарями і королями. [91]
- Клан Ґуннхільдр нібито зберіг свою честь, [75] але він все ж таки був менш впливовим ніж клан Лоуренс. Статус і доля клану Імунлаукр невідома, а інші клани послідували прикладу клану Лоуренс.
- Невідомо скільки років тому — Ебергарт запалив іскру кохання до лицарства та акторства в Парсіфалі[171] та переконав його стати Примарним злодієм, а потім невідомим чином змусив його покинути Мондштадт, тим самим усуваючи його з кандидатів на спадщину. [172]
- Під час пізнього аристократично періоду списи та іншу держакову зброю розглядали як зброю простолюдинів та рабів, порівнюючи її з благородними та елегантними мечами гладіаторів. Однак Ебергарт таємно навчився використовувати держакову зброю, щоб покласти кінець аристократії, [173] і навіть став учнем відьми, яка створила [172][174] Схоже, що для ефекту несподіваності він використав спис у бою проти Інґберта, користувача ока бога, бо інакше він би з легкістю його переміг. [171][175][Припущення 13]
- Засновником трупи був диригент, у арсеналі якого були [178]
- Чужоземець, відомий як арфіст та лірик, володів Абсолютною струною. Сам він з [176][179]
- Мечниця світанкової зорі, також відома як танцівниця на мечах, володіла Раґнвіндром надихнуло його на повстання проти аристократії, а пізніше він запозичив частину з її титулу у свій — “Лицар світанку”. [180][181]
- Кройцлід, який покинув клан Лоуренс, був четвертою людиною, яка приєдналася до трупи. [179] Він володів [182]
- 500 років потому Ростам використав цю організацію, щоб допомогти лицарям Західного вітру, залишившись у тіні. Наразі невідомо, чи діє вона й досі. [182]
- ~1000 років тому після смерті гладіатора[185] — Ландріх організовує експедицію до Салю Віндаґніру під керівництвом аристократії, сподіваючись, що вона матиме великий успіх, а їхні досягнення вгамують тих, хто сподівається постати проти них. В експедиції беруть участь Інґберт, Ебергарт, Лютер, Нік та декілька інших юних перспективних аристократів. Однак експедиційний загін так і не повернувся, тому записів про цю подію не багато. [186]
- Через деякий час після прибуття на гору команда потрапляє у снігову бурю, і неназвані члени виявилися відрізаними від свого загону, який зустрівся у південному таборі. Ебергарт запевняє інших, що неназвані члени зможуть повернутися до них, та переконує дослідити [187]
- Вони не в змозі відчинити двері секретної зали, а обвал вбиває Ніка, хоронячи його тіло та запаси в снігу. Повернувшись до південного табору, вони помічають, що неназвані члени загону все ще не повернулися, Лютер сподівається, що вони спустилися донизу задля допомоги. Команда вирішує повернутися до початкового плану дослідження льоху в південно-західній частині руїн, коли буря вщухне. [185]
- Ебергарт веде Інґберта та Лютера до льоху, а потім дістає спис, ударяє Інґберта першим, хоча намагається вбити обох. Коли він серйозно покалічив їх двох, Інґберт використовує своє око бога [175] та змушує Ебергарта відступити, будучи важкопораненим. Стікаючи кров’ю у льосі, Лютер усвідомлює план Ебергарта, він пише вибачення до Прісцілли, перш ніж залишити повідомлення для читача журналу, щоб попередити Ландріха. [171]
- Вийшовши з льоху, Ебергарт ховається у районі тодішньої в’язниці і планує дійти до місця його запасів по руслу. Або у в’язниці, або на шляху до запасів Інґберт наздоганяє його, і Ебергарт його вбиває. Потім він прямує на схід, щоб дістатися моря, і знаходить свій човен та інші припаси недоторканими. Пізніше він покидає Мондштадт, знаючи, що якщо новина про ці події дійде до міста, то Прісцілла, яка була невідомо для Лютера також залучена в план Ебергарта як співучасниця, попередить його, запаливши смолоскип на [175] Однак немає жодних записів про повернення Ебергарта, тож його доля невідома. [186]
Переродження Мондштадту (1000-500 років тому) [ ]
Ліюе [ ]
- Після візиту Барбатоса до Моракса (не задля допомоги, а для того, щоб дослідити сусідній регіон), Сімка часто збиралася у гавані Ліюе. [49][154][155]
- 2000 років тому — Так як їхня бойова майстерність більше не потрібна, деякі адепти усамітнюються у Захмарній межі. Інші просять Моракса перетворити їхні смертні фігури на камінь, тому їх можна побачити навколо Ліюе. [198]
- На відміну від адептів, якшів спіткала жахлива доля: ненависть, що витікала з духів, заплямувала душі якшів, а нескінченні вбивства, в яких вони брали участь, накопичували їхній кармічний борг. Один за одним якші божеволіли, вмирали та/або зникали. [101][110][199]
- Бонан та Меноґія, ймовірно, загинули під час битви одне з одним. Індарія збожеволіла і, врешті-решт, теж померла.
Інадзума [ ]
- Невідомо скільки років тому — На землях Хакушін народжується безіменний автор “ [205][Припущення 16]
- 1500 років тому[Припущення 17] — Канну Капатцір спіймала та вбила [150]Райден Еї на [139] Залишки її сили були запечатані у Втілення грози. [206]
- Невідомо скільки років тому — Кіцуне Сайґу переселяється із земель Хакушін до Великого храму Нарукамі. [135]
- У якийсь момент часу кіцуне Сайґу перемагає Велику тенґу в перегонах, тож він стає її охоронцем. [136]
Фонтен [ ]
- Невідомо скільки років тому — За наказом першої гідро Архонтки розповсюдити її любов по Тейвату та з’єднати світ водою, духи чистої води поширилися Тейватом як “шпигуни”. [207][208]
- Невідомо скільки років тому — Перша гідро Архонтка помирає, а [208]
Натлан [ ]
- >1000 років тому — Перший піро Архонт помирає, і Богиня війни, [88][209]
- Невідомо скільки років тому — З невідомих причин плем’я Веннесси, дитяти Мурати, покидають Натлан та блукають рівнинами багато поколінь, поки не натикаються на демонічного дракона Урсу 1010 років тому. (Дивіться розділ про Веннессу). (Дивіться розділ про Веннессу).
Перед катаклізмом [ ]
Мондштадт [ ]
- >500 років тому — Народжуються Ростам та Розалін-Кройцшка Лоефальтер .
- >500 років тому — Арундолін та його друг дитинства Ростам зростають разом у Мондштадті й, зрештою, вдвох вступають до лицарів Західного вітру. Арундолін стає великим магістром, відомим як Лев світла, а Ростам стає відомим під титулом “Вовченя”. [210][211][212]
- Ростам отримав титул “Вовченя” у 27 років. [213] Він віддавав перевагу виконанню брудної роботи в тінні без обмежень лицарів, щоб Арундолін продовжував бути зразком для них. [214] Кажуть, що Ростам продовжував керувати підпільною організацією, заснованою близько 500 років тому [182]
- Ростам навчив лицарів Західного вітру своєму стилю боротьби — стилю фехтування лицарів Західного вітру, його використовують донині. [213][214] Бойовий стиль Арундоліна вимагав великої сили, щоб можливо було тримати великий меч у одній руці, а довгий в іншій, тож з часом цією технікою бою вже ніхто не користувався. [210]
- Невідомо скільки років тому — Моракс підписує контракт про нерозголошення подій, які мають статися під час катаклізму. [203]
- Серед п’яти якш залишається тільки Бозацій і Алат. Перед тим як збожеволіти, Бозацій жадав запечатати свій скарб і покінчити з цим світом. [215]
- Після того, як Бозацій збожеволів, його притягнув конфлікт у Прірви, тож він доєднався до нього у битві. [121]
- Врешті-решт, Алат залишився єдиним відомим якшею, який залишився у цьому світі. [199]
Інадзума [ ]
- Невідомо скільки років тому — Оні [216]
- Невідомо скільки років тому — Великого храму Нарукамі для тренувань. [217]
- [218] Хібікі навчається у тенґу “справжньої магії”. [219]
- Після вигнання Уракусая кіцуне Сайґу переселяється з Великого храму Нарукамі до [135]
Хаенрі’ах [ ]
Катаклізм [ ]
- Жителі Тейвату приписують створення цих страшних чудовиськ “великій грішниці” — алхімікині “ [223][158] також відомій як творчиня та мати Альбедо — [224]
- Сімка залучається до Хаенрі’ах після вторгнення Безодні в Тейват. [139][Припущення 18]
- Близнюк Мандрівника прокидається першим та досліджує Тейват. Він стає свідком катаклізму [227] та знищення Хаенрі’ах богами. Близнюк поспішає до місця пробудження та будить Мандрівника, показуючи йому руйнування у Хаенрі’ах. [228][229]
- Близнюк подорожує з [230][231]
Мондштадт [ ]
- Під час катаклізму лицарі Західного вітру на чолі з великим магістром Арундоліном і Ростамом відправляються у експедицію в Хаенрі’ах для боротьби з монстрами. [211]
- Ростам вчить чоловіка, відомого як Білий лицар (можливо, “Роланд” [233] ), який понад усе любив справедливість та боровся проти монстрів Хаенрі’ах. [214][234][235] Під час боротьби з чудовиськами за ним закріпилося ім’я “Кривавий лицар”, а на людей він наганяв страху. [235] Пізніше він наважується заглибитися у Хаенрі’ах та помирає у бою з монстрами. У глибинах світу він дізнається про походження створінь, що зруйнували Хаенрі’ах, та про страшну несправедливість перетворення жителів Хаенрі’ах на монстрів, тому він присягнувся [235]
- Труп Дуріна падає на Драконів хребет, і сила, яка зберігалася у нього в крові, просочується у землю, відроджуючи долині Сплячого Дракона , де серце Дуріна все ще б’ється. [242]
Ліюе [ ]
- Мілелітів для захисту та евакуації шахтарів. [245]
- Безіменний якша, який колись залишив свій обов’язок захищати Ліюе, повернувся, щоб битися пліч-о-пліч з Мілелітами. Якша і Мілеліти, які вирішили очолити авангард, загинули в битві. [245]
- Загрози монстрів вдалося уникнути спільними зусиллями якші — виявилося, що це був Бозацій –, [121]
- Дуже малій кількості людей вдалося вижити в цій битві. Одним з уцілілих був [246] Іншою вцілілою постаттю був Мілеліт, який втратив чотири кінцівки, рятуючи шахтарів та відбиваючись від монстрів, але пізніше він став відомим лікарем-самоучкою. Він встановив меморіал загиблим товаришам-Мілелітам, після отримання свого ока бога. [247]
- Вважалося, що люди покинули місто через появу деякого впливу [55]
- Усипальня Двенью могла бути побічним наслідком основного конфлікту в Прірві через те, що Бозацій наказав Мілелітам не дозволяти монстрам перетнути лінію в 60 милях від Прірви будь-якою ціною. [248] Це може означати, що місця найближчого розташування, наприклад, усипальня Двенью, також постраждали від монстрів під час катаклізму.
Інадзума [ ]
- Еї (виконуюча обов’язки Райден Шьоґун) проводили кампанію проти темних сил, які з’явилися під час катаклізму. [217][249]
- Такаміне згодом поглинають монстри, і він зникає, незважаючи на його бажання повернутися до [250]
- Чійо цілком проковтує “звір гріха”, який мав тіло тигра й голову змії. Але їй вдається розірвати його зсередини, проте його глибокий гріх замлямовує її. [251]
- Згодом історія про “Тигровий укус Чійо” перетворюється на історію про заступника Баал — Торачійо. [252][253][249][Розбіжність у відомостях 6]
- Еї прибуває у Хаенрі’ах, Макото вмирає у неї на руках. Вона входить у розум Макото і чує її останнє слово. Еї вирішує зберегти царство розуму Макото та повернути його до Інадзуми. [255]
- Сили Священної Сакури допомагають Еї перемогти монстрів та вгамувати катастрофу в Інадзумі. [255]
Сумеру [ ]
Хаенрі’ах [ ]
- Дайнслейф, також відомий як “Сутінковий меч” — королівський вартівник Династії Затемнення. Він був не в змозі захистити народ Хаенрі’ах, тож він був проклятим на безсмертя. Він, безцільно блукаючи, змушений спостерігати як люди, яких він повинен був захищати, перетворюються на монстрів Безодні. [256]
- Близнюк Мандрівника, який подорожував Тейватом з Дайнслейом і довідався “правди цього світу”, [231] стає свідком знищення Хаенрі’ах. Він повертається до місця пробудження, де Мандрівник все ще лежав після приземлення, та показує йому руйнування Хаенрі’ах, перш ніж покинути Тейват. [228][35]
Після катаклізму [ ]
- >500 років тому — Після катаклізму [49] Тим часом Цариця з незрозумілих причин обриває усі зв’язки з Барбатосом. [197]
- Кількість та активність гілічурлів у Тейваті різко збільшується. [257] Це свідчить про те, що деякі з них були мешканцям Хаенрі’ах та були перетворені на гілічурлів у якості покарання за катаклізм.
- Близнюк деякий час проводить з [261][231]
- У невідомий момент часу близнюк бере на себе керівництво Орденом Безодні. [262][263]
- Після катаклізму — Еї офіційно займає позицію електро Архонтки після смерті [264][265]
- Розчарувавшись у Целестії після побаченого в Хаенрі’ах, [126][264] у своїй печалі втрати через катаклізм Еї вирішує досягти “вічності”, створивши маріонетку на “її” подобу. Вона вперше робить щось подібне і створює перший прототип — оболонку молодого чоловіка. [264] Побачивши, як він плаче після свого створення, Еї подумала, що він занадто слабкий для серця бога, тож вона запечатує його сили та залишає його жити своїм власним життям. Тепер зі знанням про те, як створювати маріонеток, вона пробує знову, але отримує декілька невдалих результатів, перш ніж залишити спроби створити оболонку для серця бога. [266]
- Зрештою Еї створює маріонетку, відому просто як “ Чистого простору розуму , у якому у якому вона буде медитувати вічність, щоб запобігти [267][268] Перед входом до Чистого простору розуму Еї віддає своє серце бога Яе Міко. [264][269]
- “ [218]
- шьоґунату Інадзуми (подробніше читайте нижче).
- [136][218]
- [216][217]
- 13 років після — Під час їхнього десятого дуелю Доукею нарешті вдається загнати Теруйо в пастку. Теруйо дає йому титул “Переможець тенґу” та вирішує зникнути з його життя, щоб зосередитися на своїх обов’язках перед кланом. [221]
- Шьоґунат евакуює людей з острова Сейрай та перевозить їх на острів Нарукамі. Хоча територія, що безпосередньо оточує святиню Асасе ніяк не страждає від ненависті Громової птахи, її покинули всі, окрім [221][270][Припущення 20]
- Після того, як Івакура засвоює інші техніки тенґу, він створює ряд маріонеток [271]
- Через деякий час Харуносуке проводить невелике очищення за допомогою [274]
- Наґамаса кує своє найбільше досягнення — Дайтатара Наґамаса. У радості Нодзому малює наґамакі, а Кацураґі разом з мандрівним диваком виконують танець з мечами. [275]
- З невідомих причин решта команди шукають, але не знаходять мандрівного дивака. Кацураґі вдається до деякого “злочинства”: він розлючує Наґамасу, і той смертельно ранить Кацураґі, перш ніж кинути меч “Дайтатара Наґамаса” в піч. Нодзому кидається у піч, намагаючись врятувати лезо, але згодом помирає від отриманих опіків. Пізніше Кіндзіро ховає залишки меча та картину Нодзому в [275] Наґамаса та його меч Дайтатару Наґамаса стають відомими як Куцараґікірі Наґамаса (Кацураґі-різак Наґамаса).
- Між Наґамасою і мандрівним диваком виникає конфлікт. Після цього дивак залишає Татарасуну, а остаточна доля Наґамаси невідома. [266]
- У кінці своїх поневірянь мандрівний дивак дає собі ім’я “Кунікудзуші” (Япон.: 国崩, “Руйнувач країни”). Натрапивши на передвісником [266][276]
- Олафа, мешканця селища Чистих Джерел , заморожує [283] Згідно з розповідями, які передавалися з покоління в покоління у його час, селище Чистих Джерел утворилося навколо джерела, яке у свою чергу утворилося з талого льоду та снігу з Драконового хребта. [284] Отже, селище сформувалося після замороження Саля Віндаґніра.
- У часи Олафа ніхто не чув легенд про [284] отже, історія феї, описана в книзі “ Серце чистих джерел ”, виникає у невідомий момент після замороження Олафа.
Близьке минуле ( ]
Примітка: наведені нижче події розміщені у відносному хронологічному порядку, який базується на основі віку персонажів.
- Невідомо скільки років тому — Відбувається подія, відома як “ Втрачена статуї Семи ”.
- Статуя Семи в Мондштадті раптово зникає. Попри пошуки членів собору Західного вітру , її так і не вдалося відшукати. [287] Її викрав Орден Безодні задля їхньої операції “Міраж долі”, і тепер вона зветься “ [288][289][290]
- Вважається, що дідусь Амбер був шукачем пригод, у якого закохалася селищі Цінце, але він зник, відправившись у експедицію. На дошці оголошень у селищі Цінце є повідомлення про безіменного мешканця, який відправився до Мондштадту десятиліттями тому, щоб стати лицарем, і нещодавно (на сьогодення) повернувся. І хоч він лиш переховується, його змогли точно впізнати за його майстерністю в польотах на планері.
- Джин отримує титул “лицарка Льовенцан” у віці 15 років. [195]
- Після втечі з дому через нудьгу 14-річний Аякс (пізніше Тарталья або “Юний майстер”) потрапляє у Безодню, де він зустрічає мечницю на ім’я “ [306] Вона навчає його орієнтуватися у Безодні, битися і відточує його здатність створювати навколо себе хаос. Він повертається у Тейват після трьох місяців у Безодні, але в Тейваті він був відсутній всього-на-всього три дні. [307]
- Щойно виявивши хаос, що Аякс залишив за собою, його батько був змушений передати його Фатуї, його моторошно висока майстерність бою привернула увагу [308] а згодом завдяки наполегливій праці він стає наймолодшим передвісником. [309][310]
- 30 квітня, 4 роки тому — На 18-тий день народження Ділюка його батько, Крепус Раґнвіндр, помирає після використання демонічного дракона Урси , [313] яку приманили Фатуї за допомогою металевих жуків, які пахнуть [314] Після цього [315][316]
- Подробиці про смерть Крепуса залишаються неоднозначними: історії персонажа Ділюка та одна з історій персонажа Каї кажуть, що сила ока лиха дала зворотній ефект і вбила Крепуса, [317][318] але згідно з історією ока бога Каї та опису цього інциденту від Ділюка в манзі, Ділюк особисто вбив Крепуса, щоб позбавити того від страждань, завданих зворотнім ефектом ока лиха. [301][319] Ця подія у манзі є неоднозначною та може інтерпретуватися по-різному. [313][320]
- У ніч смерті Крепуса Кая розповідає Ділюку про своє походження та призначення. У виниклій після цього сутичці Кая отримує своє око бога. [319]
- У якийсь момент до селища Цінце після 40-50 років від останнього візиту приїжджає чоловік, який підходить під опис дідуся Амбер. [323]
- Ерох виявляється зрадником, та його разом з його співучасниками позбавляють звання лицаря Західного вітру. [324] Джин підвищують зі звання “капітан” до “магістр”. Джин отримує око бога під час знаходження всіх зрадників та зірвання плану Ордену Безодні. [325]
- Ліза випускається з академії Сумеру після двох років навчання. Разочарована тією атмосферою, вона повертається до Мондштадту та приєднується до лицарів Західного вітру. Великий магістр Варка намагається підвищити її до капітана 8-ої роти, але проти цієї ідеї виступала польова командирка Німфа. Після випробування Ліза вирішує, що відповідальність посади капітана буде їй не під силу, тож вона обійме посаду бібліотекарки. [326]
- 28 травня, невідомо скільки років тому — Фішль отримує своє око бога на закінчення свого 14-того дня народження. [327] Незабаром після цього вона стає слідчою в Гільдії шукачів пригод завдяки оку бога та її батькам. [328]
- Рейзор зустрічає вотчину Прудких Вовків . [329] Він дає Рейзору ім’я та вчить користуватися клеймором, але Варка не сказав йому свого імені, перш ніж вирушити в експедицію. [330] У якийсь момент Рейзор отримує електро око бога, намагаючись врятувати свій люпікал від мага безодні. Через декілька місяців або років він зустрічає Лізу, яка вирішує стати його вчителем. [331][332]
- Знайшли та доставили в похоронне бюро “Ваншен” Ціці, яка все ще перебувала в бурштиновій пастці. Однак, дякувати енергії адептів, вона все ще жива, та їй вдається втекти посеред ночі, незважаючи на печатку, яка була з нею сотні років. На неї натикається Байджу, та він вирішує влаштувати її у “ [333]
- Мандрівник прокидається після нападу Невідомої богині та не впізнає Тейват. Він продовжує блукати наодинці деякий час, доки не знаходить Паймон. [334]
- ~3 роки тому — Альбедо знаходять артефакт під назвою “Серце Наберіуса” у глибинах місцини в невідомому регіоні. Незабаром Рейндоттір зникає, залишаючи Альбедо тільки записку, яка закликає його розкрити “правду і значення цього світу”, рекомендаційний лист для її подруги [337] Знайшовши Алісу, Альбедо відправляється до лицарів Західного вітру, які можуть надати йому лабораторію для досліджень. [Припущення 23] Там, його майстерність у досі небаченому в Мондштадті мистецтві Хемії [338] прокладає йому шлях до звання головного алхіміка. [339]
- Ділюк мандрує Тейватом, щоб довідатися правди про очі лиха. Він дізнається, що за ними стоять Фатуї, і продовжуючи шукати, виявляє незліченну кількість опорних пунктів Фатуї. Одинадцять передвісників Фатуї , які не можуть залишити це просто так, влаштовують для нього пастку та ледве не вбивають, але йому вдається втекти завдяки “сторонньому спостерігачу з півночі”. Цей “спостерігач” є учасником підпільної організації, до якої приєднується і Ділюк.
- Сформовано [344]
- Після від’їзду Варки Ділюк повертається до Мондштадта, обіймаючи посаду керівника ґуральні “Світанок”, яку він раніше довірив [324]
- Злодій викрадає артефакт, який буцімто містить подих Барбатоса, з якогось східного храму в Мондштадті. Після витоку цієї інформації підробки заполонили чорний ринок, і відтоді Ділюк та Фатуї ведуть війну купівель, намагаючись отримати та захистити справжній артефакт. [349]
Останній Люді Гарпастум (~1 рік – 6 місяців тому) — Відбуваються події з основної історії манґи. [Розбіжність у відомостях 8]
- Фатуї, очолювані [350] Кая, усвідомивши, що Коллей сама по собі не відповідальна за цю силу та вбивство, просить Ділюка допомогти зі створення алібі для неї, бо вона залишилася у місті через Амбер.
- Барнабас, який приїхав у місто розслідувати цей злочин замість Дотторе, не вірить версії Каї, бо до цього він став свідком завершення конфлікту між Коллей та Каєю: він бачив, як дівчина в багряному одязі (Амбер) допомогла їй втекти з провулку. Кая вдає вигляд, що він продовжує розслідування та шукає злочинця, а Герой темної ночі, тобто Ділюк, бере на себе відповідальність за вбивство дипломатів та відволікає лицарів Західного вітру. Однак Барнабас здалеку помічає деяку силу на скелі Ловлі зірок, бо в цей час Кіно, який відгукнувся на повідомлення Лізи, запечатував залишки Архонта, щоб допомогти Коллей. Барнабас нападає на Амбер та Коллей, коли Кіно пішов звідти, аби доповісти про успіх ритуалу Лізі, але його перемагає Амбер з допомогою Ділюка. [351]
- Кая “арештовує” Ділюка після перемоги над Барнабасом і дозволяє забрати його охоронцям Фатуї, тим самим звільняючи лицарів Західного вітру від будь-якої відповідальності. Незабаром Ділюк втікає від них, залишаючи після себе тільки маску та око лиха для незацікавленого в цьому Дотторе. Передвісник разочарований поразкою Барнабаса, тож він позбавляється його. [352]
- Після втечі Ділюка в манзі Кая повертає йому око бога, ховаючи його у вазі, яку можна побачити всередині ґуральні “Світанок” у грі. [Розбіжність у відомостях 9]
Початок гри [ ]
- Теперішнє ― Звіт про результат дослідів над мандрівником
- Наближення гостьової зірки
- Фестиваль Морських Ліхтарів
- Запрошення вітряних квітів
- Непохитність та небуття, руйнування марева
- Примітки [ ]
- ↑ Містичні створіння: Первісний вішап глибин
- ↑ 2,002,012,022,032,042,052,062,072,082,092,102,112,122,13 Книга: Колекція країни білої ночі, Том 2
- ↑ 3,03,1 Книга: Колекція країни білої ночі, Том 4
- ↑ 4,04,14,24,34,4 ↑ 5,05,15,25,35,4
- ↑ 6,06,16,2 Книга: Записи Захмарної межі, Том 4
- ↑ 7,07,17,27,3 Книга: Історія п’яниці, ↑ 8,08,18,2 Книга: Бамбуковий ліс місячної ночі, ↑ Книга: Розбиті мрії, ↑ Офіційний опис: ↑ Набір артефактів: Відродження кіноварні
- ↑ Довідник шукача пригод, Опис ворога: ↑ 13,013,113,213,3 Набір артефактів: Жрець льоду
- ↑ 14,014,114,214,3 Набір артефактів: Жрець полум’я
- ↑ 15,015,115,215,315,4 Набір артефактів: Жрець води
- ↑ 16,016,1 Набір артефактів: Жрець грому
- ↑ Ютюб: Тизер історії: Хор гнозису (Подорожні нотатки)
- ↑ 18,018,118,2 Зброя: ↑ 19,019,119,219,319,4 Зброя: ↑ Світлина: Перша фреска на Драконовому хребті
- ↑ 21,021,1
- ↑ Світлина: Фреска, шпиль Холодних Небес
- ↑ Екран завантаження: ↑ Світлина: Друга фреска на Драконовому хребті
- ↑
- ↑ Квестові предмет: Скринька принцеси
- ↑
- ↑ 28,028,128,228,3 Книга: Колекція країни білої ночі, Том 1
- ↑ 29,029,1
- ↑
- ↑ Опис входу в скарбницю: Двір плинного піску
- ↑ Опис входу в скарбницю: ↑ Книга: ↑
- ↑ 35,035,1
- ↑ Книга: Історія королів і кланів: Пролог
Запис історії Мондштадта починається з епохи королів, тобто з початку війни між Декарабіаном та Андріусом. Невідомо, чи є якісь історичні записи до цього. - ↑ Опис входу в скарбницю: ↑ Опис входу в скарбницю: ↑
- ↑ Матеріали для піднесення збро: Молочний зуб арктичного вовка
- ↑ 41,041,1 Історія персонажа Венті: Історія персонажа 3
- ↑ Матеріали для піднесення збро: Розбита черепиця Вежі Декарабіана
- ↑ Руїни, орнамент яких схожий на орнамент Вежі Декарабіана, можна зустріти в районі гір Світлої Корони та Вітряного Високогір’я Небесної Тверді. Цей стиль оздоблення — унікальний, тож його легко відрізнити від інших.
- ↑ Книга: Путівник по Тейвату, Том 1 – Мондштадт
- ↑ Матеріали для підвищення рівня талант: Каблучка Борея
- ↑ 46,046,1 Матеріали для підвищення рівня талант: Душа Борея
- ↑ 47,047,147,247,3 Історія персонажа Венті: Історія персонажа 4
- ↑ За версією “Збірки кам’яних скрижалей” — Моракс править рівнинами Гвейлі разом з Ґвейджон. Ця інформація підтверджується дошкою на горі Аоцан та описом зброї “Замок мудрості”. У збірці також згадується баліста Ґвейджон, про яку не розповідала Сорайя під час завдання “Скарби Ґвейлі”.
- ↑ 49,049,149,249,349,4
- ↑ 50,050,150,250,350,4 Книга: ↑ 51,051,1 Зброя: ↑ 52,052,152,2 Книга: Путівник по Тейвату, Том 2
- ↑ 53,053,1
- ↑ 54,054,1
- ↑ 55,055,155,255,3 Книга: Записи Захмарної межі, Том 6
- ↑ 56,056,156,2 Книга: Щоденник шукача пригод Роальда, ↑ 57,057,1 Книга: Записи Захмарної межі, Том 2
- ↑ 58,058,158,2
- ↑ 59,059,159,2 Книга: Звичаї Ліюе, Том 1
- ↑ 60,060,1 Книга: Щоденник шукача пригод Роальда, ↑ Книга: Записи Захмарної межі, Том 3
- ↑ 62,062,1 Книга: Розповіді алеї Токі
- ↑ “Розповіді алеї Токі” відносно ненадійне джерело, бо ця книга не містить у собі інформацію, яку можна було б перевірити. Тож розповідь про Інадзуму в цій книжці доволі сумнівна.
- ↑ 64,064,164,264,364,4
- ↑ Набір артефактів: Громовержець
- ↑ Набір артефактів: Берсерк
- ↑ 67,067,167,2
- ↑
- ↑ Історія персонажа Джонлі: ↑
- ↑ Зброя: Кістковий меч Чи
- ↑ “Біографія клану Ґуннхільдр” дає знання про найранішу відому дату початку війни між Андріусом та Декарабіаном — 3000 років тому. Однак ця дата визначає лише зародок історії клану Ґуннхільдр, тож цілком можливо, що вона почалася набагато раніше. Але історії персонажа Венті дають нам точнішу дату падіння Старого Мондштадту — 2600 років тому.
- ↑ Матеріали для піднесення збро: Фрагмент Вежі Декарабіана
- ↑ Книга: Історія королів і кланів: Пролог
- ↑ 75,075,175,275,375,475,575,6 Книга: Біографія клану Ґуннхільдр
- ↑ 76,076,1 Зброя: Фрагменти жертовного ритуалу
- ↑ 77,077,1 Книга: ↑ Книга: Розбиті мрії, ↑ 79,079,179,2 Зброя: Ода вітряній квітці
- ↑ 80,080,1
- ↑ Матеріали для піднесення збро: Зламаний зуб арктичного вовка
- ↑ Матеріали для піднесення збро: Туга арктичного вовка
- ↑ Матеріали для підвищення рівня талант: Хвіст Борея
- ↑ Зброя: ↑ Зброя: Клятва Вічної Свободи
- ↑ Ютюб: Тизер історії: Хлопчик і вихор
- ↑ Книга: ↑ 88,088,188,288,388,488,5 Манґа, Пролог: Пісні вітру
- ↑ 89,089,1 Зброя: Меч жертовного ритуалу
- ↑ Зброя: Дворучний меч жертовного ритуалу
- ↑ 91,091,1 Зброя: Лук жертовного ритуалу
- ↑ 92,092,192,292,3 Зброя: Імперський таємний гримуар
- ↑ Книга: ↑ Книга: Товстий блокнот
- ↑ 95,095,195,295,3 Історія персонажа Венті: Де вітер не дме
- ↑
- ↑ 97,097,197,2 Ютюб: “Джонлі: слухач”
- ↑ НІП Діалог: ↑
- ↑ У “
- ↑ 101,0101,1101,2 Книга: ↑ Історія персонажа Ґанью: ↑ Історія персонажа Ґанью: ↑ Історія персонажа Ґанью: ↑ Зброя: ↑ Тизер історії: Очима дракона
- ↑ НІП Діалог, під час фестивалю Морських ліхтарів: ↑ НІП Діалог: ↑ Книга: Щоденник шукача пригод Роальда, ↑ 110,0110,1
- ↑
- ↑ Книга: Щоденник шукача пригод Роальда, ↑ 113,0113,1
- ↑
- ↑
- ↑ Набір артефактів: Архаїчний камінь
- ↑ Історія персонажа Сяо: ↑ Історія персонажа Сяо: ↑
- ↑
- ↑ 121,0121,1121,2
- ↑ 122,0122,1
- ↑ Зброя: ↑
- ↑ 125,0125,1 Книга: Дивовижні історії про кійошікен шінкаґеучі, Том 1
- ↑ 126,0126,1
- ↑ Хоч ім’я Макото — Баал, а ім’я Еї — Вельзевул, Джонлі називає Еї “Баал” у завданні “Церемонія проводів”, також його репліки та репліки Венті про Еї мають назву “Про Баал”. Так як вони усвідомлюють різницю між Макото й Еї, можна припустити, що вони звуть її Баал через повагу.
- ↑ 128,0128,1
- ↑
- ↑ PlayStation блоґ: Версія 2.4 гри “Ґеншін Імпакт” принесе грандіозні святкування та таємничу нову місцину в Тейват
- ↑ 131,0131,1 Книга: Колекція країни білої ночі, Том 4
- ↑
- ↑ Книга: ↑
- ↑ 135,0135,1135,2135,3135,4 Книга: Нові хроніки шести кіцуне, ↑ 136,0136,1136,2136,3 Зброя: Кільце Хакушін
- ↑ 137,0137,1 НІП Діалог: ↑ Райден Шьоґун: Історії персонажа
- ↑ 139,0139,1139,2139,3139,4139,5 Ютюб: Тизер історії: Обіцянка мрії народу
- ↑ 140,0140,1140,2
- ↑ 141,0141,1 Книга: ↑
- ↑
- ↑ 144,0144,1 Книга: Народні вірування Санґономії: Перше дослідження
- ↑ 145,0145,1 Книга: ↑ Книга: Історія “Намісника Сходу””
- ↑ Зброя: Акуоумару
- ↑ Опис входу в скарбницю: ↑
- ↑ 150,0150,1 Набір артефактів: Лють грому
- ↑ Серія світових завдань: ↑ Дипломати Хаенрі’ах прибули до Енканомії не задовго до завершення переселення на ↑
- ↑ 154,0154,1154,2154,3
- ↑ 155,0155,1155,2155,3155,4 Історія персонажа Джонлі: ↑
- ↑ 157,0157,1157,2
- ↑ 158,0158,1158,2 Книга: Вітер серед лісу, Том 1
- ↑ 159,0159,1159,2 Набір артефактів: Церемонія давньої династії
- ↑ Серія зброї: Серія жертовного ритуалу
- ↑
- ↑
- ↑
- ↑
- ↑ 165,0165,1 Книга: Легенда про Веннессу, Том 1
- ↑ Книга: Балади про прислужника, Том 1
- ↑ Книга: Вежа Мондштадта
- ↑ 168,0168,1 Зброя: Вітряна пісня сосен
- ↑ 169,0169,1 Зброя: Меч сокола вітру
- ↑ Матеріали для піднесення збро: Окови воїтельки Льовенцан
- ↑ 171,0171,1171,2 Книга: Давній журнал розслідувань: Частина III
- ↑ 172,0172,1 Зброя: Спис західного вітру
- ↑ Зброя: Імперський довгий меч
- ↑ Зброя: ↑ 175,0175,1175,2
- ↑ 176,0176,1 Зброя: Абсолютна струна
- ↑ Набір артефактів: Мандрівна трупа
- ↑ 178,0178,1 Зброя: ↑ 179,0179,1 Набір артефактів: Серце чужоземця
- ↑ Зброя: ↑ Книга: Балади про прислужника, Том 2
- ↑ 182,0182,1182,2182,3 Зброя: ↑ Набір артефактів: Церемонія поховання гладіатора
- ↑ Зброя: ↑ 185,0185,1 Книга: Давній журнал розслідувань: Частина II
- ↑ 186,0186,1
- ↑ Книга: Давній журнал розслідувань: Частина I
- ↑ Книга: Легенди про Веннессу, Том 2
- ↑ 189,0189,1189,2 Зброя: Кодекс західного вітру
- ↑ Зброя: Імперський довгий лук
- ↑ Зброя: Рукописи Чотирьох Вітрів
- ↑ 192,0192,1 Ютюб: Венті та Чотири вітри
- ↑ 193,0193,1193,2193,3 Книга: Вітер серед лісу, Том 2
- ↑ Зброя: ↑ 195,0195,1 Історія персонажа Джин: ↑
- ↑ 197,0197,1
- ↑ Книга: Записи Захмарної межі, Том 1
- ↑ 199,0199,1 Книга: Записи про якш, адептів-захисників
- ↑ Історія персонажа Ґанью: ↑ Зброя: ↑ Історія персонажа Ціці: ↑ 203,0203,1203,2
- ↑
- ↑ 205,0205,1 Книга: Нові хроніки шести кіцуне, ↑
- ↑ ↑ 208,0208,1
- ↑ У китайській версії Прологу Мурата — Богиня війни та піро Архонтка. Венті, розмовляючи про неї з Веннессою, каже, що “у наші часи” племена проводили бойові турніри, на яких учасники обіцяли присвятити свої перемоги Мураті.
- ↑ 210,0210,1210,2 Зброя: Дворучний меч західного вітру
- ↑ 211,0211,1211,2 Набір артефактів: Серце воїна
- ↑ 212,0212,1 Зброя: Залізний тіньовий меч
- ↑ 213,0213,1213,2 Зброя: Меч західного вітру
- ↑ 214,0214,1214,2214,3 Набір артефактів: Серце захисника
- ↑
- ↑ 216,0216,1 Зброя: Кацураґі-різак Нагамаса
- ↑ 217,0217,1217,2217,3217,4 Набір артефактів: Спогади Шіменави
- ↑ 218,0218,1218,2
- ↑ 219,0219,1 Зброя: ↑ 220,0220,1 Зброя: ↑ 221,0221,1221,2221,3221,4 Набір артефактів: Емблема відрізаної долі
- ↑
- ↑ 223,0223,1223,2
- ↑ 224,0224,1
- ↑ Офіційний сайт Ґеншіну: Teyvat
“Ви прибули в Тейват — фантастичний світ, де сім елементів перетікають і сходяться. У далекому минулому Архонти наділяли смертних унікальними елементарними здібностями. За допомогою таких сил люди утворили з пустелі щедру батьківщину. Однак 500 років тому крах стародавньої цивілізації перевернув Всесвіт з ніг на голову… Хоча лихо, якого зазнав світ, припинилося, мир ще не відновлений.. - ↑ Зброя: ↑ Ютюб: Близнюк Мандрівника стає свідком катаклізму
- ↑ 228,0228,1228,2 Історія персонажа Мандрівник: ↑
Мандрівник розповідає Дайну про море полум’я, яке вони бачили 500 років тому, і про богиню, яку вони зустріли… - ↑
- ↑ 231,0231,1231,2 Незрозуміло, коли саме близнюк подорожував з Дайнслейфом: до чи після катаклізму.
- ↑
- ↑ Зброя: Елегія останнього зітхання
- ↑ Зброя: ↑ 235,0235,1235,2 Набір артефактів: Криваве лицарство
- ↑
- ↑ 237,0237,1237,2 Зброя: ↑
- ↑ Зброя: ↑ 240,0240,1 Зброя: ↑ 241,0241,1 Зброя: ↑ 242,0242,1 Зброя: ↑ Матеріали для підвищення рівня талант: Каблучка Борея
- ↑ Набір артефактів: Вогняна відьма
- ↑ 245,0245,1 Набір артефактів: Непохитність Мілелітів
- ↑ Історія персонажа Єлань: ↑
- ↑
- ↑ 249,0249,1
- ↑ Зброя: ↑ 251,0251,1
- ↑
- ↑
- ↑
- ↑ 255,0255,1255,2
- ↑
- ↑
- ↑ Зброя: Прототип зоряного серпа
- ↑ Зброя: ↑ Зброя: Прототип золотого бурштину
- ↑
- ↑↑
- ↑ 264,0264,1264,2264,3
- ↑ Історія персонажа Райден Шьоґун: Історія персонажа 4
- ↑ 266,0266,1266,2266,3 Набір артефактів: Пробудження від сну
- ↑
- ↑ Історія персонажа Райден Шьоґун: Історія персонажа 2
- ↑ У завданні “ ↑ Зброя: Аменома Каґеучі
- ↑
- ↑ Зброя: “Вилов”
- ↑ Подія II: Чужинці в дивному човні
- ↑ 274,0274,1
- ↑ 275,0275,1275,2 Діалогові: Досить старі записи
- ↑
- ↑ Історія персонажа Тарталья: ↑
- ↑
- ↑ Матеріали для підвищення рівня талант: Серце попелу
- ↑
- ↑
- ↑
- ↑ 284,0284,1 НІП Діалог: ↑ Опис Лізи у грі: Ліза/Відомості
- ↑
- ↑
- ↑
- ↑
- ↑ Оскільки операція “Міраж долі” ще на ранніх етапах виконання, можна припустити, що її викрали нещодавно, але Барбара каже, що це “давня історія”, яка сталася “давно”.
- ↑ 291,0291,1 Зброя: Лук західного вітру
- ↑ Історія персонажа Амбер: Історія персонажа 2
- ↑
- ↑
- ↑ Історія персонажа Джин: ↑ НІП Діалог, під час фестивалю Морських Ліхтарів: ↑ Історія персонажа Сяо: ↑ Манґа, розділ 11: Шипіння змії (Частина 1)
- ↑ Манґа, розділ 3: Загублені та знайдені (Частина 2)
- ↑ 300,0300,1 Манґа, розділ 12: Туман серця (Частина 2)
- ↑ 301,0301,1301,2 Манґа, розділ 2: Народження полум’я (Частина 2)
- ↑ Історія персонажа Кая: Історія персонажа 4
- ↑ Наразі невідомо, коли Кая розповів історію, яка сталася “10 років тому”, великому магістру.
- ↑ Історія персонажа Джин: ↑ Історія персонажа Ділюк: ↑ Тарталья, Озвучення: ↑ Історія персонажа Тарталья: ↑ Історія персонажа Тарталья: ↑ Історія персонажа Тарталья: ↑ Історія персонажа Тарталья: ↑ Історія персонажа Ху Тао: Око бога
- ↑ Історія персонажа Діона: ↑ 313,0313,1 Манґа, розділ 7: Запорошена скриня (Частина 1)
- ↑ Манґа, розділ 6: Вітер і полум’я (Частина 1)
- ↑ Історія персонажа Ділюк: ↑ Манґа, розділ 8: Остання підказка (Частина 1)
- ↑ Історія персонажа Ділюк: ↑ Історія персонажа Кая: Історія персонажа 5
- ↑ 319,0319,1 Історія персонажа Кая: Око бога
- ↑ У манзі це відбувається приблизно ось так: битва з демонічним драконом Урсою закінчується, Крепус падає від знесилення, у цей момент прибувають Кая та інші лицарі, а Крепус помирає на руках Ділюка; усе це показано без проміжків часу. Однак, коли Крепус загинув, на обличчі Ділюка була кров, якої не було в сценах після закінчення битви.
- ↑ Історія персонажа Амбер: Історія персонажа 3
- ↑ Історія персонажа Амбер: Око бога
- ↑ , у селищі Цінце: ↑ 324,0324,1 Історія персонажа Ділюк: ↑ Історія персонажа Джин: ↑ Історія персонажа Ліза: Історія персонажа 4
- ↑ Історія персонажа Фішль: ↑ Історія персонажа Фішль: ↑ Історія персонажа Рейзор: ↑ Історія персонажа Рейзор: ↑ Історія персонажа Рейзор: ↑ Історія персонажа Рейзор: ↑ Історія персонажа Ціці: ↑ Історія персонажа Мандрівник: ↑
- ↑ Історія персонажа Клі: ↑ Історія персонажа Альбедо: Історія персонажа 4
- ↑ Історія персонажа Альбедо: Історія персонажа 5
- ↑ Історія персонажа Альбедо: Історія персонажа 2
- ↑
- ↑
- ↑
- ↑
- ↑
- ↑ Кая, Озвучення: ↑ Історія персонажа Джин: ↑ Барбара, Озвучення: ↑ НІП Діалог: ↑
- ↑ Манґа, розділ 10: Нерозсудлива гра (Частина 1)
- ↑ Китайська манґа, розділ 15: 落定
- ↑ Китайська манґа, розділ 16: 添酒
Припущення [ ]
- ↑ У томі “Сонце і місяць” автор стверджує, що під час “Першого року пітьми” Первісний та три його сяючі тіні не могли почути плач людей, нічого не кажучи про четверту тінь. У “Третьому році пітьми” автор називає Істарот “єдиною, хто не покинула нас”, тим самим роблячи її четвертою тінню, яка (як вони вірять) їх почула.
- ↑ Згідно з фрагментом Вежі Декарабіана Андріус оголосив війну Декарабіану, але не зміг пробити штормовий бар’єр. Однак наразі в грі немає згадок про декарабіанову атаку у відповідь, тож можна припустити, що він або не цікавився боротьбою з Андріусом, або ж так само був не в змозі подолати іншого бога. Зрештою Андріус дозволив померти своєму фізичному тілу за власним бажанням, а Декарабіана вбили його люди та дух вітру під час повстання, тож у цій війні ніхто з них не переміг.
- ↑ Духа вітру, який врятував клан Ґуннхільдр, відверто не називають Барбатосом. У той же час немає доказів тому, що вони поклонялися іншому духові, і надто мало інформації про богиню Часу, щоб робити якісь висновки.
- ↑ Якщо припустити, що Барбатос змінив Мондштадт незабаром після свого піднесення, то спроба Леонарда досягти вершини Пілос відбулася приблизно
- ↑ Незрозуміло, чи Чи зазнав поразки в цей час або ж печатки встановили через декілька років після його смерті, але статуя-печатка на найвищій точці гори Цінсе спрямована до “зруйнованих вітром руїн”, тобто до ↑ “Лиха богиня/бог” фігурує у трьох історіях: у книзі “
- ↑ У п’ятій історії персонажа Джонлі зазначається, що він став Архонтом до зайняття останнього божественного місця та до завершення епохи “Війна Архонтів”.
- ↑ 9,09,1 Незрозуміло, коли саме Оробаші втік до Темного моря та створив острів Ватацумі, та коли саме його вбили. Зазначено, що Оробаші деякий час мирно жив під правлінням Баал, а це в свою чергу означає, що він був ще живим, коли Баал стала електро Архонткою, але, як було сказано, він вмер “під час” війни Архонтів. Отже, піднесення Баал та смерть Оробаші відбулися до офіційного завершення війни Архонтів, тобто 2000 років тому.
- ↑ Еї, Чійо, кіцуне Сайґу та Сасаюрі разом зображені в Тизер персонажки- “Райден Шьоґун: Нічне жахіття”, отже, всі вони жили до війни проти Оробаші, під час якої Сасаюрі загинув.
- ↑ Канна Капатцір розповідає Ру, що вона чула “мелодії співу синього дракона далекої півночі”. Зараз вважається, що ним був Барбатоса як анемо Архонта. Якщо припустити, що ця думка є правильною, то Ру жив приблизно після піднесення Барбатоса 2600 років тому.
- ↑ Незрозуміло, коли перший охоронець руїн прибув до Мондштадту: до або після катаклізму. Історія Барбари неясно розповідає про подію, яка відбулася між смертю Декарабіана та нинішнім часом, а розповідь Андріуса про його бій з охоронцем руїн відбувається після його переселення до вотчини Прудких Вовків, але для цього епізоду також немає чітких визначень часу. Але відомо, що ↑ Інґберт ніколи нічим не відрізнявся від інших. Однак у Старих мемуарах зазначено про когось “обраного”, це повинен бути Інґберт згідно з книгою “Давній журнал розслідувань: Частина III”. Поки що у грі слово “обраний” вживається зазвичай по відношенню до користувачів очей бога.
- ↑ Не вказано, коли саме утворилася та діяла мандрівна трупа, але вона розпалася приблизно за декілька років до повстання Веннесси. Раґвіндр і Кройцлід зазнали розпаду та пізніше допомагали повстанню.
- ↑ Незрозуміло, коли відбулося повстання Веннесси щодо експедиції на Драконовому хребті, але, ймовірно, ці події відбувалися одночасно або повстання почалося пізніше. Веннесса розгнівала Барку в останній день Люді Гарпастум, після чого її було засуджено на бої за свободу, але невідомо скільки тривали ці битви.
- ↑ 16,016,1 У “Нових хроніках шести кіцуне” головна редакторка (Яе) каже автору: “Я ще не народилася, коли вона пішла”. Згідно з “Новими хроніками шести кіцуне” “вона” — кіцуне Сайґу, а місце, яке “вона” покинула — землі Хакушін.
- ↑ Згідно з послідовністю подій у “Тизер історії: Обіцянка мрії народу” ↑ В обох тизерах: Тизер персонажки – “Райден Шьоґун: Нічне жахіття” і Тизер історії – обіцянка мрії народу, які зображують події в хронологічному порядку, смерть кіцуне Сайґу під час нападу Безодні зображена перед смертю Макото в Хаенрі’ах. З цього можна припустити, що Безодня вторглася в Тейват після залучення Сімки Хаенрі’ах. Але це не виключає можливості, що спершу боги атакували Хаенрі’ах.
- ↑ Так як Розалін збиралася спалити демонів і монстрів, катаклізм міг ще тривати, коли вона стала Вогняною відьмою.
- ↑ Так як ↑ Неможливо визначити, які землі спалила Вогняна відьма, але оскільки Розалін жила в Мондштадті та дізналася про смерть Ростама там, можна припустити, що П’єро зустрів її у Мондштадті. Точний час їхньої зустрічі з’ясувати теж не можна, але, оскільки Цариця послала П’єро для вербування через катаклізм, а Вогняна відьма заживо згоріла полум’ям, у яке вона перетворилася, П’єро, ймовірно, зустрів її незабаром після катаклізму.
- ↑ У манзі Амбер згадує, як вона підслухала сварку між Ділюком та Ерохом, коли вона ховалася у шафі, щоб, налякавши, пожартувати над дідусем. Це вказує на те, що до смерті Крепуса він все ще працював як зазвичай.
- ↑ Незрозуміло, коли саме Альбедо доєднався до лицарів Західного вітру, але з другої історії персонажа Альбедо та Нотатка про переклад [ ]
- ↑ У оригінальному китайському тексті “Історія п’яниці (III)” у реченні — “Це пустище, кажуть, є землею за межами панування божеств, населене лише гротескними примарними залишками занепалих богів, а колишні палаци Фей нині стоять порожніми.” — автор вживає слово “божество” для позначення Сімки, а “занепалі боги” для позначення “демонічних богів” або тих, хто передував Сімці. Тому можна припустити, що цивілізація Фей (і, відповідно, первісна людська цивілізація) охоплювала весь світ, а не лише Тейват, яким тепер керує Сімка.
- ↑ Оригінальний китайський текст: “Ця земля колись була царством хуртовин та льодових штормів з гострими, як бритва, крижаними осколками — все, як наказував Борей” має більш пасивний тон, тобто припускається, що Борей цього насправді не хотів, а викликав хуртовини просто своїм існуванням.
Китайська: 这片大地上曾经北风呼啸，呼气凝霜。 “Давним-давно на цій землі завив Північний вітер, а його подих застиг у мороз.” - ↑ У книзі ”Вітер серед лісу” англійський переклад трактує абзац, що починається словами “Це був особливо тяжкий час для Мондштадту” як причину, а абзац, який починається зі слів “Благання мондштадців пробудили анемо Архонта” як наслідок. Однак у оригінальному (китайському) варіанті ці два абзаци трактуються більше як просто опис подій, які відбулися приблизно в один проміжок часу.
Розбіжність у відомостях [ ]
- ↑ В описі Клятві Вічної Свободи зазначилося, що Рудий воїн був п’ятим лідером повстання, таким чином особа лицаря залишилася невідомою. Знову ж таки методом відкидання було вирішено, що лицар це Ґуннхільдр, про причетність до повстання якого говорилося у “Біографії клану Ґуннхільдр”.
- ↑ “Збірка кам’яних скрижалей” справляє враження, ніби Моракс заснував гавань Ліюе одразу ж після падіння асамблеї Ґвейлі. Однак, згідно з описом рівнин Ґвейлі в архіві, серії історій “
- ↑ За словами Яе Міко в завданні “
- ↑ У манзі припускається, що Веннесса стала Соколом заходу після піднесення, але в історіях Венті вона зображена як смертна після заснування Чотирьох вітрів.
- ↑ У книзі ”Вітер серед лісу” оповідається, що Ростам загинув (на це вказує речення “Титул “Лицар Льовенцан” не мав належного спадкоємця”) перед боєм Барбатоса та Дваліна з Дуріном. Однак у “Елегії останнього зітхання” зазначено, що Ростам бився з Барбатосом і Дваліном і загинув приблизно в той самий час, що й Дурін.
- ↑ Маска минулого і сьогодення: Оні свідчить, що всі попередні матеріали серії були перекручені історією Чійо. Торічійо насправді не існувало.
- ↑ Історії Амбер: Історія персонажки 3 та Амбер: Око бога суперечать одна одній у тому, коли Амбер доєдналася до загону скаутів: до чи після зникнення її дідуся.
Одне з можливих пояснень полягає у тому, що нові учасники вважаються скаутами тільки після завершення навчання. В історії Амбер: Історія персонажки 3 говориться, що її “прийняли до скаутів, до того як це почалося”, а в історії Амбер: Око бога оповідається, що вона стала “офіційною скауткою” після зникнення дідуся. - ↑ Крепус помирає за три роки до подій у манзі, а історії персонажа Ділюка оповідають, що він загинув 4 роки тому, отже, історія манґи відбувається за рік до початку гри. Однак дана інформація не збігається із часовою шкалою за історіями Ділюка: він повернувся до Мондштадта після від’їзду Варки в експедицію, кажучи, що це було за 6 місяців. У повідомленні на ↑ Дивна ваза існує у грі, про неї також згадується у завданні “
Персонажі
Персонажів можна отримати в основному за допомогою Переплетена доля або Доля зустрічі (придбані за Прімоґеми, або отримані через події, завдання або куплені в щомісяця оновлювальному магазині на Безгосподарний зоряний пил або Безгосподарний зоряний блиск в Угоді з Паймон), щоб зробити Бажання. Ноель — це гарантований персонаж у Бажаннях новачка.
Інші способи отримання персонажів включають:
- Амбер, Кая і Ліза отримаються під час Угода з Паймон
- Два 4-зіркових персонажа можна придбати в щомісячному магазині Угода з Паймон в обмін на Безгосподарний зоряний блиск ×34.
- Хрещенські Пісні: Барбара
- Подія спіральної безодні – Народний вибір: Сянлін
- Гравці PlayStation: 1 вересня – до обслуговування версії 2.2
- Гравці для ПК/мобільних пристроїв: 13 жовтня – до технічного обслуговування версії 2.3
Прогресування [ ]
Підвищення рівня [ ]
Персонажі набувають досвіду, використовуючи матеріали досвіду персонажів і виконуючи завдання, а також отримають мізерно малий досвід після перемоги над ворогами.
Піднесення [ ]
Персонажів можна піднести до наступної фази піднесення, як тільки вони досягнуть свого поточного максимального рівня, і гравець отримає необхідний ранг пригод. Персонажів можна піднести до 6 разів (90 рівня).
Щоб піднести персонажа, перейдіть на екран персонажів і натисніть кнопку «Піднесення» в нижньому правому куті меню персонажів. З’явиться вікно, в якому буде показано, які матеріали для піднесення персонажа, місцеві диковини та звичайні матеріали для піднесення, а також кількість мори необхідні для піднесення персонажа. Якщо якийсь предмет відсутній, натисніть на нього, щоб побачити різні способи його отримання. Перегляньте сторінку кожного персонажа, щоб знайти матеріали, необхідні для кожного піднесення.
Після досягнення 1-го і 4-го піднесення, персонаж відкриває свої 1-й і 2-й пасивні бойові таланти відповідно. 3-й пасивний корисний талант (доступний для всіх персонажів, окрім Мандрівника) уже розблоковано без жодних піднесень.
Підвищення персонажів до їхньої 1-ї, 3-ї та 5-ї фази винагородить гравця однією Долею зустрічі.
Фаза Піднесення Макс. Рівень Потрібний Ранг пригод Мора Вартість Відкриває Немає
✦✦✦✦✦✦Рів. 20 — — — 1-й
✦ ✦✦✦✦✦Рів. 40 РП 15 20 000 1-й пасивний бойовий талант
Доля зустрічі ×12-й
✦✦ ✦✦✦✦Рів. 50 РП 25 40,000 Рівень бойових талантів до рів. 2
Атрибут бонусу персонажа3-й
✦✦✦ ✦✦✦Рів. 60 РП 30 60,000 Рівень бойових талантів до рів. 4
Збільшення атрибута бонусу персонажа
Доля зустрічі ×14-й
✦✦✦✦ ✦✦Рів. 70 РП 35 80,000 2-й пасивний бойовий талант
Рівень бойових талантів до рів. 65-й
✦✦✦✦✦ ✦Рів. 80 РП 40 100 000 Рівень бойових талантів до рів. 8
Збільшення атрибута бонусу персонажа
Доля зустрічі ×16-й
✦✦✦✦✦✦Рів. 90 РП 50 120 000 Рівень бойових талантів до рів. 10
Збільшення атрибута бонусу персонажаСузір’я [ ]
Кожен персонаж має загалом 6 зірку долі для цього конкретного персонажа. Гравці можуть отримати Місце Долі персонажа, побажавши дублікат персонажа в Бажаннях або купивши персонажа в Угоді з Паймон. Сузір’я Мандрівника унікальні тим, що їх можна розблокувати не за допомогою вищезгаданих систем, а за допомогою квестів архонта, нагород за ранг пригод (лише Анемо), пропонуючи Загальна кількість необхідних матеріалів [ ]
Матеріал Рівень Піднесення Таланти Всього Мора 1 672 000 420 000 4 956 000 7 048 000 :
18×
30×
36×1053× :
18×
66×
93×1485× :
36×
96×
129×Досвід видатного героя ×415
Досвід шукача пригод ×11
Досвід мандрівника ×12— — Досвід видатного героя ×415
Досвід шукача пригод ×11
Досвід мандрівника ×12:
1×
9×
9×
6×— 271× :
1×
9×
9×
6×:
9×
63×
114×1224× :
9×
63×
114×Ігрові персонажі [ ] 69 персонажів підходять під цю категорію вибору:
Іконка Ім’я Рідкість Стихія Зброя Регіон Єлань Гідро Лук Ліюе Аль-Хайсам Дендро Меч Сумеру Альбедо Гео Меч Мондштадт Амбер Піро Лук Мондштадт Аратакі Ітто Гео Клеймор Інадзума Байджу Дендро Каталізатор Ліюе Барбара Гідро Каталізатор Мондштадт Бейдов Електро Клеймор Ліюе Беннетт Піро Меч Мондштадт Блукач Анемо Каталізатор Сумеру Венті Анемо Лук Мондштадт Файл:Персонаж Вріслі іконка.png Вріслі Кріо Каталізатор Фонтейн Дех’я Піро Клеймор Сумеру Джин Анемо Меч Мондштадт Джонлі Гео Спис Ліюе Дорі Електро Клеймор Сумеру Ділюк Піро Клеймор Мондштадт Діона Кріо Лук Мондштадт Евла Кріо Клеймор Мондштадт Елой Кріо Лук Йоімія Піро Лук Інадзума Файл:Персонаж Каве іконка.png Каве Дендро Клеймор Сумеру Каедехара Кадзуха Анемо Меч Інадзума Камісато Аяка Кріо Меч Інадзума Камісато Аято Гідро Меч Інадзума Кандаке Гідро Спис Сумеру Кая Кріо Меч Мондштадт Кецін Електро Меч Ліюе Клі Піро Каталізатор Мондштадт Коллей Дендро Лук Сумеру Куджьо Сара Електро Лук Інадзума Кіно Електро Спис Сумеру Кірара Дендро Меч Інадзума Лайла Кріо Меч Сумеру Ліза Електро Каталізатор Мондштадт Лінетт Анемо Меч Фонтейн Ліні Піро Лук Фонтейн Мандрівники Немає Меч Мона Гідро Каталізатор Мондштадт Нагіда Дендро Каталізатор Сумеру Файл:Персонаж Невілетт іконка.png Невілетт Гідро Каталізатор Фонтейн Ноель Гео Клеймор Мондштадт Нінґван Гео Каталізатор Ліюе Райден Шьоґун Електро Спис Інадзума Рейзор Електро Клеймор Мондштадт Розарія Кріо Спис Мондштадт Санґономія Кокомі Гідро Каталізатор Інадзума Саю Анемо Клеймор Інадзума Сянлін Піро Спис Ліюе Сяо Анемо Спис Ліюе Сінцьов Гідро Меч Ліюе Сіньянь Піро Клеймор Ліюе Тарталья Гідро Лук Снєжная Тома Піро Спис Інадзума Тігнарі Дендро Лук Сумеру Фарузан Анемо Лук Сумеру Файл:Персонаж Фреміне іконка.png Фреміне Кріо Клеймор Фонтейн Фішль Електро Лук Мондштадт Ху Тао Піро Спис Ліюе Цукроза Анемо Каталізатор Мондштадт Ціці Кріо Меч Ліюе Чон’юнь Кріо Клеймор Ліюе Шіканоін Хейдзо Анемо Каталізатор Інадзума Юнь Дзінь Гео Спис Ліюе Яе Міко Електро Каталізатор Інадзума Яньфей Піро Каталізатор Ліюе Яояо Дендро Спис Ліюе Ґанью Кріо Лук Ліюе Ґоро Гео Лук Інадзума Анонсовані майбутні персонажі [ ]
Немає персонажів, які відповідають цим категоріям.
Неігрові персонажі [ ]
Дрібниці [ ]
- Персонажі можуть промовляти деякі фрази під час подій у грі (наприклад, коли йде дощ, дме сильний вітер, сонячна погода).
- Персонажі промовляють Фішль
- Залишайся зі мною (лютий 2021): один з Сянлін, Чон’юнь, Бейдов, Нінґван, Сіньянь або Сінцьов
- Ініціювання підсилювача енергії (травень 2021 р.): Діона
- Бейдов
- Сіньянь
- Сянлін, Бейдов, Сінцьов, Нінґван, Чон’юнь, Сіньянь , Юнь Дзінь або Яньфей
- Сінцьов
- Наближення гостьової зірки
- На відміну від адептів, якшів спіткала жахлива доля: ненависть, що витікала з духів, заплямувала душі якшів, а нескінченні вбивства, в яких вони брали участь, накопичували їхній кармічний борг. Один за одним якші божеволіли, вмирали та/або зникали. [101][110][199]
- “Він просив небесного порядку, щоб зупинити хвилю буйності.
- Ґвейджон висловлює чотири заповіді для управління народом:
- 6.1.1 Аристократичний період Мондштадта (2600-1000 років тому)