Мости Києва

Пропонуємо Вашій увазі визначні місця, які Вас цікавлять. Ви можете дізнатись все найцікавіше про них, без допомоги екскурсоводу, прямо з нашого гіду. Приємного прослуховування!

Визначні місця Києва та їхня історія у додатку

Просто зараз натисніть , на будь-яку пам’ятку та взнайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Квартири подобово можна вибрати тут

Київські мости

Мости… Є в цих міцних конструкціях якась магія, що заворожує. Якісь з них слугують транспортним поєднанням чи розв’язкою для більш зручного переміщення автомобілів. І це якийсь нескінченний потік енергії та життя, за яким хочеться спостерігати. А пішохідні мости й містки – це взагалі щось! Чи існують, по-вашому, більш романтичні місця, ніж такі мости? Тут призначають побачення, роблять пам’ятні фото, молодята вішають замочки на знак вічного кохання. Мабуть, про ці споруди варто говорити! Щоб побачити й оцінити красу сучасних «переправ», зробити на пам’ять фото київських мостів, найкраще вирушити на один з оглядових майданчиків міста, звідки відкриваються приголомшливі панорамні краєвиди на пишну й чарівну столицю. Хочете дізнатися про мостах столиці більше? Завантажуйте аудіо гід в ваш мобільний і насолоджуйтеся цікавою розповіддю!

Трохи історії, яку варто знати, розмовляючи про мости Києва

У Києві, одному з найкрасивіших міст світу, побудовано велику кількість мостів через Дніпро, а також його притоки. На сьогоднішній день столиця України знаходиться на перших місцях серед європейських міст за загальною довжиною всіх переправ. Мости Києва дуже різноманітні за архітектурою, і кожний з них залишає свій слід у серцях мешканців і гостей столиці. До речі, про гостей. Приїжджим доволі складно орієнтуватися по місту, не сплутати міст Патона з, наприклад, Московським. На щастя, наявність навігаторів дуже спростила життя тим, хто приїжджає до мегаполіса на власному транспортному засобі, і тепер немає потреби в попередньому (багатогодинному) вивченні карти й розв’язки перед тим, як приїхати до Києва.

Звичайно, ці великі споруди були тут не одразу. Щоб милуватися столицею в тому вигляді, у якому вона постає перед нами зараз, знадобилися тисячоліття. І варто трохи вникнути в історію, щоб зрозуміти, як взагалі Київ перетворився та коли це відбулося.

• Вперше київські мости згадуються в літописах ХІ ст. У давнину переправа через Дніпро вважалася небезпечною справою. І це не дивно, адже ця річка – найбільша в країні, вона глибока, а про її течії можна складати легенди. Існувала навіть така приказка: «Не кожна пташка долетить до середини Дніпра». У ті часи мости будували з дерева, були вони доволі широкі, однак термін служби таких конструкцій був недовгий. Кожного року вони руйнувалися льодом, і потрібно було будувати нові переправи.

• У 1853 році в місті з’явився перший монументальний міст, який на той час входив до найбільших у Європі. Керував проектом англійський інженер Чарльз де Віньйоль. Називали цей міст ланцюговим через те, що опори були з’єднані великими ланцюгами, одна ланка яких важила близько 192 кг, а спиралася переправа на п’ять гранітних «биків». Міст був розвідний і виглядав дуже живописно, однак у 1920 році споруда була зруйнована. Сьогодні на цьому місці знаходиться міст Метро.

• У 1953 році в Києві був уведений в експлуатацію міст Патона, названий на честь автора архітектурного проекту. Для того часу це була передова конструкція, оскільки всі шви були виконані методом автоматичного електрозварювання, включаючи монтажні. Зараз про цю споруду знають абсолютно всі, навіть ті, хто не живе в столиці. Ще б пак, адже це перший у світі суцільнозварний міст, довжина якого перевищує півтора кілометра. До речі, є цікавий факт про цей міст: для того, щоб його звести, потрібно було знести опори старого моста, який вивищувався тут раніше, до війни. Здійснити таку маніпуляцію можна було тільки за допомогою вибухівки, яку можна було кидати у воду. Але виникла потреба якось ізолювати саму вибухівку від потрапляння води всередину, тому для цього використовувались… презервативи. Так, звичайних целофанових пакетів тоді ще не придумали, а от близько п’яти тисяч знайомих гумових виробів сприяли появі мосту Патона в Києві.

• 1965 року було відкрито двоярусний міст Метро, призначений для проїзду потягів метрополітену та автотранспорту. Незважаючи на розміри, споруда виглядає дуже витончено, особливо у світлі вечірніх вогнів. Саме завдяки цій споруді метро стало доступне мешканцям лівого берега Дніпра. Бонус – приємний краєвид вікон транспорту, адже пасажири можуть милуватися красою міста, проїжджаючи над річкою. Дійсно, захоплююче видовище. Тільки пам’ятайте, що на станції Дніпро єдиний вихід з потяга з іншого боку (тому тут точно не можна притулятися до дверей ;).

• У 1976 році в Києві був відкритий Московський міст – головна транспортна артерія міста. Він поєднав береги двох річок – Дніпра й Десенки. «Дорога життя» – так прозвали переправу містяни. Автор проекту Георгій Фурс був удостоєний премії Ради Міністрів у 1978 році. Міст вийшов одним із найкрасивіших у столиці. Він складається з 3 частин: вантового мосту через Дніпро, переправи через Десну, і шляхопроводу, розташованого над набережною Славутича. Московський міст міг отримати назву Північного чи Дружби народів – саме такі варіанти розглядалися урядом міста.

Столиця розвивається дуже активно, сюди щорічно приїжджають тисячі нових людей: у пошуках кращої долі, чудової роботи, цікавих знайомств, комфортного життя. Тільки озирніться навколо, і побачите, скільки автомобілів їздить по мегаполісу. Іноді, якщо вдумуватися в масштаби міста, важко вмістити в голові, скільки ж тут реально живе людей. Затори на мостах – явище доволі часте. Тому, хоч і тих мостів, що є зараз, вистачає, буде взагалі не дивно, якщо в найближчому майбутньому почнуть зводити нові.

Цікаві факти про київські мости

• Непроста доля переслідує невеликий пішохідний міст – Парковий. Один час, прагнучи видовищно покинути земне життя, його «облюбували» самогубці, за що міст прозвали Чортовим. Однак пізніше він приглянувся закоханим парам: тут почали вішати замочки молодята, і тепер він став Мостом закоханих, чи поцілунків. Мешканці міста вірять, що якщо пройти зі своєю другою половинкою цією переправою, ви ніколи не розлучитеся.
• Пішохідний міст (який теж назвают Парковим). Особливої витонченості мосту надає те, що він з’єднує одне з найкрасивіших міських місць, Труханів острів, з центральною частиною міста.
• Побудований у 1990 році Південний міст планували використовувати також як ресторан. Така ідея вже була реалізована в Європі, заклад користувався великою популярністю у відвідувачів. Однак від цієї ідеї відмовилися через боротьбу з пияцтвом. До речі, цей міст – найвищий в Україні. Його дуже добре знають туристи, адже дістатися до Борисполя, звідки летять літаки, найпростіше, проїхавши саме Південним мостом. Автомобільний рух було відкрито в 1990 році, будівництво зайняло практично сім років. Але в корінних киян, які раніше якось жили без Південного, вже давно склалося враження, ніби цей міст був тут завжди.

• Перший міст на місці сучасного Дарницького мосту був підірваний радянськими військами під час Великої Вітчизняної війни, щоб завадити наступу загарбників. Його то руйнували, то зводили знову… Це був залізничний міст, який міг витримати серйозні навантаження. У момент появи він був найдовшим у Європі. Дехто каже, що це найбільш незрозумілий міст сучасності, який тільки можна було придумати 😉 Вникаючи в особливості його історії, стає навіть трохи зрозуміло, звідки сформувалося таке відчуття.

• Петрівський залізничний міст був спроектований на честь імператриці Марії Федорівни, що жила тоді в Києві. Цей міст – довгожитель, найстаріша споруда, яка прийшла в сучасність з далекого 1896 року. Зараз він чисто пішохідний, тут заборонено пересування транспортних засобів, навіть висить дуже дохідлива таблиця, яка не просто забороняє в’їзд, а акцентує на аварійності моста.

• Прямо над Гаванським мостом розташована галерея «Арт-причал», де будь-який охочий може насолодитися сучасним мистецтвом. Також на цьому унікальному майданчику в самому серці міста проводяться музичні, танцювальні та спортивні заходи. Гаванський міст було здано в експлуатацію тільки в 2010 році, тому він найновіший у столиці. А його виникнення урізноманітнило життя водіїв столиці й, деякою мірою, сприяло оптимізації маршруту з боку Петрівки до Подолу.

Мости-рекордсмени столиці

• Найвищий – Південний. Висота – 135 метрів. До речі, Південний міст найвищий в Україні.
• Найстаріші – Метро, Патона, Петрівський і Русанівський.
• Найдовший – міст Патона. Його довжина – 1 543 метри.
• Найочікуваніший – Подільсько-Воскресенський: терміни вводу в експлуатацію цієї споруди переносилися декілька разів з технічних і фінансових причин. У 2017 році був названий плановий термін здачі – 2021 рік.
• Найпопулярніший для піших прогулянок – Парковий. Ширина мосту дорівнює 7 м, довжина – 400 м, а висота над рівнем води складає 26 м.
• Найкрасивіший краєвид – з Дарницького мосту: звідси відкривається чудова панорама на храми й живописні пагорби правого берега.

Кращі екскурсії в одному додатку . Підпишіться, якщо бажаєте взнати більше:

Міст метро

Міст метро — комбінований двоярусний міст загальною довжиною 700 метрів, яким одночасно рухаються поїзди метро і чотирма смугами, по дві на кожній стороні, пересувається автомобільний транспорт. Це перший київський міст, який сполучив метрополітеном правий і лівий береги Києва. Продовженням Моста метро, відкритого 5 листопада 1965 року, є Русанівський міст, прокладений через Русанівську протоку (Чорторий).

Де можна побачити залишки Ланцюгового мосту?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії

Попередником Моста метро був славнозвісний улюбленець декількох поколінь киян Ланцюговий міст. Цей перший у Києві капітальний міст через Дніпро побудували у 1848–1853 роках під керівництвом талановитого англійського інженера Чарльза Віньйоля. Проект затвердив особисто імператор Микола І. Саме через це конструкція отримала офіційну назву Миколаївський ланцюговий міст. Красень-міст був увічнений на численних світлинах, описаний як у публіцистичній, так і в художній літературі. Ним захоплювалися Тарас Шевченко та Микола Лєсков, а також багато інших відомих людей.

Ланцюговий міст. Листівка кінця ХІХ століття

Цікаво, що тривалий час одна з частин мосту була поворотною. Це зробили для того, щоб кораблі безперешкодно курсували дніпровським фарватером. Міст стояв на п’яти потужних гранітних опорах. Конструкція тривалий час використовувалася киянами та успішно пережила більшість воєнних конфліктів 1917–1920 років. Однак у червні 1920 року, польські війська, відступаючи з Києва підірвали міст. Мостове полотно, яке трималося на ланцюгах, впало у Дніпро, але бики з арками встояли. Лише 1925 року, переробивши конструкцію, його відновили під новою назвою — міст імені Євгенії Бош. Проте і цей міст спіткала доля попередника. Його висадили у повітря радянські війська у вересні 1941 року, коли залишали місто. Більше цей міст не відновлювали.

Відкриття мосту імені Євгенії Бош. Травень 1925 року

Конструкції, що вціліли якийсь час частково використовували як опори електропередач, але в подальшому і їх демонтували. Сьогодні, якщо уважно придивитися, десь посередині Дніпра, в якихось 5–6 метрах нижче течії від сучасного Моста метро можна розгледіти залишки биків Ланцюгового мосту.

Наступника цієї легендарної конструкції – Міст метро – почали будувати після відкриття у 1960 році першої черги метрополітену, яка складалася з п’яти станцій. Новий мостовий перехід мав стати продовженням Святошинсько-Броварської лінії на лівий берег міста.

Будівництво Мосту метро. 1964 рік

Будувати стратегічно важливу конструкцію доручили відомому українському мостобудівничому Георгію Фуксу. Планувалося відкрити двоярусний міст, де б посередині зверху їздили блакитні експреси метро, а нижче, обабіч були б широкі полоси для руху автівок у двох напрямках. Міст метро почали зводити від станції метрополітену “Дніпро” до сучасного Гідропарку, де до Другої світової війни розташовувалося поселення Передмостова слобідка.

Зведення мосту мало вирішити транспортну проблему з’єднання з лівим берегом, який на той час активно забудовувався житловими масивами. Після відкриття руху вже не потрібно було робити величезне коло через міст Патона, щоб дістатися нових районів. Крім того була вирішена проблема доставки нових поїздів та вагонів метрополітену, що прибували на залізничну станцію Дарниця. До цього їх переганяли сусіднім мостом Патона по трамвайних рейках, а далі за допомогою спеціального підйомного механізму спускали у тунель на станції метро “Дніпро”.

Станція метро “Дніпро” — початок Моста метро. 1970 рік

Відкриття нового мосту згідно з радянською традицією віднесли до чергової річниці Жовтневої революції 5 листопада 1965 року. Одночасно було відновлено Русанівський міст через протоку Чорторий, який фактично є продовженням Моста метро. Тоді ж відкрилися три нові станції метрополітену — “Гідропарк”, “Лівобережна” і “Дарниця”.

Міст метро починається з платформи станції “Дніпро”, де поїзди зустрічають дві статуї — чоловіка й жінки, що символізують працю й мир. В цілому міст має досить гармонійний вигляд. Це арочно-консольний міст, що має шість прогонів. Його загальна довжина складає приблизно 700 метрів, ширина — 28 метрів, основний прогін становить 143 метра, що дозволяє без проблем проходити під ним річковим суднам різних розмірів.

Скульптура чоловіка, що символізує працю. 1980-ті роки

Скульптура жінки, що символізує мир. 1980-ті роки

Цікаво, що 2008 року міст було включено до переліку недавно виявлених пам’яток як об’єкт культурної спадщини, цінний з точки зору архітектури та містобудування.

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту , Оберіть уподобану пам’ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Південний міст

Південний міст, що отримав свою назву через географічне розташування, — найвищий у Києві та Україні. Висота конструкції сягає 135 метрів, загальна довжина складає понад 1200 метрів. Це другий комбінований мостовий перехід у столиці України з шестисмуговою автомобільною дорогою (по три смуги у кожному напрямку), яким проходить відкрита ділянка Сирецько-Печерської лінії метрополітену. На момент закінчення будівництва у 1990 році він був одним з найкращих та найсучасніших мостів у СРСР.

• Що первісно було запроектоване на пілонах моста?
• Скільки коштувало будівництво моста?
• Чому Південний міст довелося забезпечити сигналізацією?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії

Південний міст названий так за географією свого розташування. Він нижній у Києві за течією Дніпра і відповідно орієнтований на південь. Це найвищий в Україні міст із висотою пілона 135 метрів. Його авторами стали архітектор Олексій Гаврилов, та інженери Георгій Фукс і Михайло Корнєєв. Через Південний міст проходить відкрита ділянка Сирецько-Печерської, або зеленої, гілки метрополітену між станціями “Видубичі” та “Славутич”. А в основу моста вбудовані повітрозабірники для законсервованої станції метро ”Теличка”.

Перший варіант так званого Південного мостового переходу було запроектовано ще на початку 1980-х років. Цікаво, що первісний проект, який закінчили 1983 року, передбачав розташування на пілонах моста двоповерхового підвісного ресторану. Скоріш за все, автори запозичили ідею, що реалізована у Братиславі (Словакія), місті-побратимі Києва. Там на мосту ім. Словацького народного повстання на висоті 85 метрів насправді зробили ресторан. Відвідувачі закладу, що діє й нині, потрапляють всередину за допомогою ліфту.

Варіант Південного мосту з рестораном передбачав розміщення закладу харчування значно нижче, тому замість ліфту пропонували звести сходи, орієнтовані у бік Лівобережжя. Однак через складність прокладання комунікацій до об’єкту, а також, в першу чергу, наявність метрополітену, поїзди якого дають велику вібрацію та значне звукове навантаження, від ідеї ресторану відмовилися. Остаточний варіант будівництва був затверджений співробітниками київської філії інституту “Союзшляхпроект” під супроводом вже згаданого інженера Георгія Фукса.

Будівництво мосту. Ще не відселені приватні будинки на берегу

Зведення пілонного моста зайняло сім років. Для побудови конструкції та під’їзних доріг для нього довелося відселити досить велику кількість мешканців прилеглих будинків. На Лівому березі — це частина колишнього села Осокорки, на правому — селище Саперна слобідка, уздовж якого провели однойменну потужну трасу. Крім того, в колектор взяли близько двох кілометрів літописної річки Либідь. Сьогодні чимало дослідників вважають це київською локальною екологічною катастрофою.

Монтаж залізобетонного прогону мосту

Попри все 1990 року постав новий, один із найкращих на той час у СРСР вантовий міст. Фактично, це був “останній подих” радянської імперії, що почала руйнуватися. Споруду зводили з металу і залізобетону. На будівництво витратили понад 112 мільйонів рублів. За тодішнім курсом це було приблизно 200 мільйонів доларів США. Автомобільний рух відкрили 25 грудня 1990 року, а метрополітен запустили тільки двома роками пізніше. За винахідливість та сміливі рішення під час будівництва інженери були відзначені державними нагородами.

Монтаж пілона мосту

Після зведення Південний міст став елементом нової дороги від міжнародного аеропорту Бориспіль до центру Києва. До цього шлях пролягав через Ленінградську (нині Дарницьку) площу та міст Патона. Зрозуміло, що під час слідування Південним мостом закордонних делегацій його охороні приділяють особливу увагу. Саме з цієї причини 2008 року, коли столицю України відвідав президент США Джордж Буш-молодший, міст обладнали системою відео нагляду та сигналізацією, яка згодом, щоправда, була демонтована.

Вид з верхівки пілона

Південний міст є одним із найулюбленіших об’єктів міських екстремалів, в першу чергу так званих ”руферів” — підкорювачів різноманітних висот (від англійського слова roof, що перекладається як “дах”). Вони потрапляють на верхівку моста за допомогою ґвинтової драбини, розташованої всередині пілону. Після чергового зухвалого фото звіту юнаків-екстремалів, які зустрічають світанок на пілонах мосту, працівники комунальних структур зрізали нижню частину драбини. Фактично це обмежило доступ туди 90 відсоткам охочих. Проте, деякі відчайдухи видираються на гору за допомогою вантових тросів, що становить смертельну небезпеку.

Вант Південного мосту

Усередині Південного мостового переходу розташований спеціальний комунікаційний колектор, і загалом, уся конструкція мосту має дуже складну систему. Саме з цієї причини деякі екологи б’ють на сполох через неконтрольований видобуток піску у районі Південного мосту. Вони вважають, що через деякий час це може призвести до катастрофи та руйнування частини конструкцій та опор споруди.

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту , Оберіть уподобану пам’ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження