Недільний тато: на що має право батько після розлучення?

Ракурс Коли читаєш справи про те, як батьки після розлучення «ділять» права на спільних дітей, мимоволі згадуєш старий анекдот: «Звірі пишуть лісову конституцію. Глава перша: всі звірі в лісі рівні. Глава друга: лев рівніший за всіх». Згідно із законом, обоє батьків мають рівні права на дитину, навіть якщо вони жили в незареєстрованому шлюбі, — це записано у ст. 141 Сімейного кодексу України. Але чомусь батькові здебільшого доводиться відвойовувати в суді елементарну можливість бачитися з дітьми.

В яких випадках суд дозволяє батькові після розлучення бачитися з дітьми, а в яких постановляє проводити побачення тільки у присутності матері? На що має право претендувати розлучений батько? Про це — кілька історій, що закінчилися нещодавно у Верховному суді.

«Не сприймає як батька»

Перша — історія короткого шлюбу та тривалого судового розгляду. Отже, молода пара не прожила у шлюбі і двох років, але у подружжя народилася дочка. Шлюб розпався, дівчинка після розлучення залишилася з матір’ю, яка (як, на жаль, часто буває), бажаючи якомога болючіше вколоти колишнього чоловіка, не хотіла, щоб дівчинка бачилася з татом. Той, до речі, поводився як пристойний батько: добровільно давав гроші на утримання дочки і хотів бачитися з нею. Але часто, коли він телефонував колишній дружині і казав, що приїде погуляти з дитиною, вона просто не відчиняла йому двері. Ображений батько після розлучення звернувся до районної служби у справах дітей, і комісія призначила графік побачень з дитиною — три будніх дні, по дві години ввечері. Причому комісія, посилаючись на висновок психолога з Міського центру дитини, рекомендувала, щоб ці зустрічі проходили у присутності матері, тому що, на думку психолога, «дитина не сприймає як батька» колишнього чоловіка. Психолог, до речі, порадила батькам пройти сімейну терапію, щоб налагодити конструктивні стосунки між собою і не травмувати дитину. Але батька такий стан справ не влаштовував, і він звернувся до суду з позовом до колишньої дружини і районної служби у справах дітей та попросив додатково до трьох днів на тиждень додати місяць влітку і два тижні взимку, щоб в цей час він міг організувати відпочинок з дочкою. Районний суд вирішив, що батькові після розлучення вистачить і трьох будніх вечорів на тиждень, і зустрічі з дочкою повинні проходити у присутності колишньої дружини. Але і вона, у свою чергу, не має права порушувати цей графік, замикати двері і не дозволяти батькові бачитися з дитиною. Однак той вирішив, що таке рішення є несправедливим, подав апеляційну скаргу (вона була залишена без задоволення) і нарешті дійшов до вищої судової інстанції. І та теж залишила в силі рішення районного суду: побачення три дні на тиждень по дві години при колишній дружині. Так, чоловік і дружина після розлучення мають рівні права, і той, хто живе разом з дитиною, не повинен заважати іншому з нею бачитися. Таким чином, суд першої інстанції загалом захистив право батька на побачення, встановивши жорсткий їх графік. Та всі решта судів, посилаючись на Конвенцію про права дитини, казали, що головне в подібних суперечках — інтереси дитини. А дівчинка ще замала, щоби сприймати як батька дядечка, що приходить в гості, їй страшнувато залишатися з ним наодинці, без мами. Тому тато повинен задовольнятися тим, що йому дозволено.

Покарання за нове одруження після розлучення

У наступній судовій історії, що закінчилася півроку тому у Верховному суді, йшлося про пару, котра прожила у шлюбі вісім років і встигла народити двох дітей. Чотири роки тому пара розлучилася. Діти після розлучення (син і дочка) залишилися з матір’ю, а батько з’їхав на орендовану квартиру. Два роки колишнє подружжя цілком ладнало поміж собою, батько після розлучення зустрічався з дітьми без проблем. Але потім чоловік одружився вдруге, це боляче зачепило самолюбство колишньої дружини, і вона, знову-таки як це часто буває, почала мститися колишньому чоловікові, не даючи йому можливості бачитися з дітьми. Тато писав у позовній заяві про те, що змушений був вартувати дітей біля під’їзду, оскільки інакше не міг побачитися з ними, і просив дати йому право на побачення з сином і дочкою без присутності матері, а також можливість забирати їх і їздити разом у гості до бабусі. Суд першої інстанції частково задовольнив позов батька: графік побачень вийшов непоганим: двічі на тиждень у будні дні, кожні другі вихідні на місяць, половину зимових шкільних канікул, один літній місяць і перший день нового року. Мати була вкрай незадоволена таким рішенням. У суді вона стверджувала, що її колишній чоловік — огидний тип, п’є, гуляє та погано впливає на дітей, і нова його дружина — особа йому до пари. Втім, жодних доказів вона не надала. Натомість подала апеляційну скаргу, і апеляційний суд урізав обов’язковий графік до суботніх побачень і зустрічей на дні народження, а все решта — за домовленістю. І — це важливо! — апеляційний суд не вказував, як мали проходити побачення: в присутності матері або без її участі. Тоді вже батько подав касаційну скаргу на колишню дружину і районну службу у справах дітей. У ній він якраз і посилався на рівні права матері та батька після розлучення на участь у вихованні дітей. Вища судова інстанція вирішила, що якщо вже між батьками встановилися не надто дружні стосунки, то суд першої інстанції розумно визнав, що дітям краще бачитися з батьком без присутності матері.

«Дратує дитину іграшками»

А в цій історії право бачитися з дитиною без участі матері та родичів по материнській лінії виграв батько, який. навіть не був офіційно розлучений з матір’ю. Якщо дві попередні історії відбувалися в столиці, то ця — в невеличкому містечку на сході. Молода пара, проживши разом півроку, зареєструвала стосунки, у них народився син. А ще за три роки мати, прихопивши малюка, поїхала до своїх рідних і припинила будь-яке спілкування з чоловіком. Він намагався приїхати поговорити з дружиною і її батьками, але його просто не пустили в будинок. Тоді батько змушений був звернутися для початку до служби у справах дітей. Там звернення розглянули, склали графік спілкування з дитиною, і ситуація начебто почала налагоджуватися: батько забирав на вихідні і дитину, і мати, заїжджав по них вечорами, все виглядало цивілізовано. якийсь час. А потім мати хлопчика і вся її рідня знову озброїлася проти батька дитини, і тоді вже він змушений був звернутися до суду. Тим більше що син був дуже прив’язаний до батька і сумував за ним. Батько був хазяїном просторої трикімнатної квартири, непогано заробляв, працював за гнучким графіком і взагалі був людиною у всіх стосунках позитивною. Він хотів, щоб син міг жити у нього час від часу, і не збирався заважати в цей час матері, своїй дружині, бачитися з дитиною. Мати ж подала зустрічний позов, заявивши, що батькові немає чого бачитися з малюком. Той, мовляв, пішов у дитячий садок, це і так велике навантаження для дитячої психіки, а тут ще тато — то поліцію викличе, щоб його пустили до сина, то іграшок привезе і «дратує ними дитину» (так було в показаннях матері). Вистачить, мовляв, йому і пари разів на тиждень по годині у присутності її, матері, або дідуся з бабусею, і ще пари вихідних днів на місяць. Районний суд частково задовольнив обидва позови — і батька, і матері. Батько по суду отримав обов’язкове право бачитися з сином, побачення мали проходити за графіком — двічі на тиждень плюс два вихідних дні на місяць і в день народження дитини. Але у присутності матері або бабусі з дідусем. А ось апеляційний суд, куди звернувся батько, встав на його бік і постановив, що побачення можуть проходити без присутності матері. Мати, у свою чергу, написала скаргу до Верховного суду, але там визнали правильним залишити в силі рішення апеляційного суду, і батько остаточно дістав можливість регулярно бачитися зі своїм сином без присутності матері. Зауважте — йдеться про нормального, соціально успішного батька, який всім серцем хоче виховувати власну дитину. І він відвоював таке право, тільки пройшовши крізь кілька років судових митарств. Сьогодні, розглядаючи суперечки про участь у вихованні дітей, суди повинні насамперед враховувати інтереси не батьків після розлучення, а дитини. Тому у всіх судових рішеннях є посилання на Конвенцію про права дитини, ратифіковану Україною майже двадцять років тому. Однак на практиці батькові все ще дуже складно боротися за свої права бути батьком.

Спілкування з дитиною після розлучення

Вітаю! В статті “Спілкування з дитиною після розлучення” на сайті rozluchennya-onlain.com.ua я розповім Вам про право на спілкування (побачення) з дитиною після розірвання шлюбу, про спілкування (побачення) батька з дитиною після розлучення, якщо батько не хоче спілкуватися з дитиною після розлучення, права бабусь та дідусів на спілкування (побачення) з онуками, як встановити порядок спілкування (побачення) батька з дитиною, як обмежити спілкування батька з дитиною після розлучення, якщо батько не спілкується з дитиною, чи можна його позбавити батьківських прав, що робити, якщо колишня дружина перешкоджає спілкуванню (побаченням) з дитиною.

Спілкування з дитиною після розлучення

Порядок спілкування (побачення) дітей з кожним з батьків і місце їх проживання – одине з основних питань, що розглядаються судом при розірванні шлюбу. Чоловік і дружина мають право самостійно домовитися про місце проживання їхніх спільних дітей після розлучення і в який час спілкуватися з батьком, котрий живе окремо. В ході засідання з угодою ознайомиться суддя: домовленості батьків жодним чином не повинні суперечити інтересам дитини.

Якщо ж угоди досягти не вдалося, встановлювати порядок спілкування (побачень) з рідними і приймати рішення про подальше місце проживання неповнолітнього буде суд. Важливо врахувати, що батько, який проживає окремо після розірвання шлюбу, зберігає усі права щодо дитини.

Якщо мати або батько перешкоджає спілкуванню дитини з другою стороною, батько має право звернутися в судову інстанцію. На слуханні буде врахована думка органів опіки та піклування, педагогів і самої дитини. Якщо спілкування неповнолітнього з матір’ю або батьком не робить негативного впливу на його психічний або емоційний стан, суд винесе рішення, в якому визначить графік спілкування (побачень) батька з дитиною.

Право на спілкування (побачення) з дитиною після розірвання шлюбу

Відповідно до Сімейного кодексу України, дитина має право на спілкування з обома батьками та іншими родичами: братами, сестрами, бабусями і дідусями, тітками та дядьками. Незалежно від того, з ким після припинення сімейних відносин живуть діти, друга сторона зберігає за собою всі права і обов’язки по утриманню та вихованню нащадків. Спілкування з кожним з батьків може здійснюватися в будь-який зручний для обох сторін час.

Обмежити спілкування (побачення) чоловіка, що проживає окремо, з неповнолітніми можливо, якщо доведено його аморальний спосіб життя і негативний вплив на фізичний або психологічний стан дитини.

Серед причин, за якими суд може прийняти таке рішення:

• алкогольна або наркотична залежність батьків (неприпустимим є зустрічі дитини з матір’ю або батьком, що знаходяться в стані сп’яніння);
• агресивна поведінка (жорстокі покарання або зловживання батьківськими правами);
• психологічний тиск на дитину (настроювання неповнолітніх проти матері або батька, а також інших родичів);
• наявні докази вчинення батьком злочину або сімейного насилля відносно дитини.

Якщо зустрічам перешкоджають відстані, батьки мають право на телефонне або Інтернет-спілкування. В інших випадках подружжя має право домовитися про дні та години зустрічей. Якщо графік спілкування дитини з батьком є предметом спору колишніх чоловіка і дружини, він може бути встановлений в судовому порядку. У розгляді подібних питаннях приймається до уваги думка органів опіки та піклування, ступінь прихильності неповнолітнього до батьків, а також думка самої дитини.

Спілкування (побачення) батька з дитиною після розлучення

Судова практика показує, що після розірвання шлюбу діти в більшості випадків проживають разом з матір’ю. При цьому за батьком зберігаються всі батьківські права. Він може:

1. брати участь у вирішенні питань щодо освіти дитини;
2. бути законним представником своїх неповнолітніх дітей;
3. отримувати всю інформацію з медичних установ;
4. погоджувати і отримувати згоду на вивезення неповнолітньої за кордон;
5. безперешкодно спілкуватися і бачитися з дітьми.

Частоту зустрічей (побачень) і їх тривалість батьки вправі призначити самостійно. Якщо ж графік спілкування дитини з батьком встановлюється в судовому порядку, мати не має права його порушувати без попереднього узгодження.

При цьому, якщо дитині вже виповнилося десять років, суд обов’язково повинен уточнити її думку про те, з ким із батьків вона хоче проживати і в як часто бачитися з кожним з батьків.

Батько має право зустрічатися з дітьми на нейтральній території, відвідувати з ними розважальні заходи або забирати додому. Часто колишня дружина негативно ставиться до знайомства спільної дитини з новою сім’єю батька, але відповідно до законодавства Україні перешкоджати таким візитам (побаченням) не має права.

Якщо батько не хоче спілкуватися з дитиною після розлучення

Найчастіше після розлучення батько сам відмовляється від спілкування з дітьми. Причин для такої поведінки може бути декілька, серед найбільш зустрічаються:

• небажання бачитися і спілкуватися з колишньою дружиною;
• нова сім’я, яка займає основну частину часу чоловіка, а також може проявляти невдоволення спілкуванням з дитиною від попереднього шлюбу;
• відсутність батьківських почуттів.

Вплинути на ставлення колишнього чоловіка до спільних дітей в першу чергу здатна мати. Однак законодавчо зобов’язати чоловіка бачитися і брати участь в житті дітей, фактично, неможливо. Сімейний кодекс передбачає збереження за колишнім подружжям не тільки прав, а й зобов’язань по відношенню до своїх дітей. Батька можуть рішенням суду примусити до виплати аліментів. Якщо ж він відмовляється і від спілкування з дитиною, і від його змісту, в судовому порядку батька можуть позбавити батьківських прав.

Допомогти реалізувати право дитини на спілкування з батьком, який уникає зустрічей (побачень), може психолог. Іноді робота з фахівцями допомагає чоловікові подолати образи на колишню дружину і зрозуміти важливість своєї ролі в житті спільних дітей. Психолог може вплинути не тільки на батька, але і на відношення неповнолітніх до ситуації, що склалася.

Права бабусь та дідусів на спілкування (побачення) з онуками

Згідно Сімейного кодексу України, на спілкування з дітьми мають право не тільки батьки, а й всі найближчі родичі: сестри, брати, бабусі і дідусі. Домовитися про графік зустрічей та їх тривалість батько, який проживає разом з дитиною, і родичі можуть самостійно. Якщо дійти згоди не вдалося, бабусі чи дідуся можуть звернутися до суду з позовною заявою.

На підставі позову органи опіки та піклування, а також рішенням суду можливо зобов’язати батьків не перешкоджати спілкуванню дитини з родичами. Однак такі зустрічі (побачення) не повинні суперечити інтересам дітей, наносити шкоди їх фізичному або емоційному стану.

Неповнолітній, що досяг 14 років, може самостійно звернутися в судову інстанцію, заявивши про бажання проживати або спілкуватися з бабусями і дідусями.

У судовому рішенні може бути відображений графік і способи спілкування з родичами. Основним завданням суду і співробітників органів опіки та піклування стає знаходження компромісу між батьком і родичами, допомога в досягненні угоди. Якщо ж і після вступу в силу рішення, батько або опікун перешкоджає зустрічам бабусь і дідусів з онуками, то відповідно до Закону України відповідача можуть примусити до виконання державні виконавці.

Обмежити спілкування бабусь і дідусів з онуками можна тільки з причин їх негативного впливу на дитину. Для того, щоб суд прийняв таке рішення, батькові доведеться надати докази шкоди від спілкування з родичами.

Як встановити порядок спілкування (побачення) батька з дитиною?

Якщо в ході процесу розірвання шлюбу, мати і батько не змогли домовитися про порядок спілкування з спільними дітьми, то графік і час зустрічей (побачень) з батьком, котрий живе окремо, встановлюється в судовому порядку. Таке рішення приймається в інтересах неповнолітнього, тому до засідань в обов’язковому порядку залучаються органи опіки та піклування.

Якщо дитині вже виповнилося десять років, суд зобов’язаний враховувати його думку про час і тривалість зустрічей (побачень) з кожним з батьків. Крім цього, велика увага приділяється характеристикам батьків і їх впливу на неповнолітнього. Наприклад, якщо мати дитини стверджує, що під час зустрічей батько налаштовує спільну дитину проти неї, суд може винести рішення про спілкування дітей з батьком тільки в присутності матері.

Органи опіки та піклування звернуть увагу і на те, як відбувалося спілкування з дитиною до суду. Якщо воно не було постійним, то фахівці можуть винести висновок про обмеженому часі відвідин батьком своєї дитини або про зустрічі (побачення) на нейтральній території. Такі заходи вживаються в інтересах дітей: потрапивши в незнайому обстановку, дитина може відчути сильний стрес.

Якщо встановлений порядок спілкування не влаштовує одну зі сторін, то батько має право звернутися до суду з вимогою зміни графіка зустрічей (побачень). У позовній заяві колишній чоловік або дружина повинні вказати свій варіант порядку спілкування з дитиною, включаючи час, тривалість, територію для зустрічей. Можливо звернути увагу суду і на умови, що змінилися, обставини життя позивача: зміна фінансового становища, позбавлення від залежностей, надбання власного житла, тощо.

Як обмежити спілкування батька з дитиною після розлучення

Згідно Сімейного кодексу України, якщо спілкування з батьком шкодить неповнолітньому, суд має право обмежити спілкування з дитиною, не позбавляючи батька або матір батьківських прав. Для винесення даного рішення є перелік підстав:

• залишати дітей наодинці з батьком небезпечно для їхнього здоров’я (наприклад, якщо у батька є психологічні розлади);
• поведінка батьків може зашкодити здоров’ю або психіці дітей;
• спілкування з батьком або матір’ю суперечить інтересам неповнолітнього (наприклад, сама дитина категорично відмовляється від зустрічей).

Обмежити спілкування дитини з батьком можна за рішенням суду. Матері в цьому випадку необхідно звернутися до відповідної інстанції з позовною заявою. У ній можна привести докази, що підтверджують небезпеку зустрічей (побачень) для неповнолітніх, і додати документи (наприклад, довідки з медичних установ, характеристики сусідів або колег, показання свідків).

Справа про обмеження спілкування з дитиною розглядається в районному суді за місцем проживання відповідача або дитини. Судовий збір в цьому випадку оплачується у розмірі 908 гривень (станом на 2024 рік).

Подати позов мати може після розірвання шлюбу, навіть якщо спочатку батьки дійшли згоди про порядок спілкування з дітьми. Суд прийме до уваги висновок органів опіки і піклування про умови, в яких проживають батьки, їх сімейний стан і прихильності дітей до матері і батька.

Обмеження спілкування не звільняє батька від сплати аліментів на утримання спільної дитини. Однак після рішення суду батько не має права самостійно займатися вихованням дитини. Пізніше рішення суду може бути скасовано, якщо обставини, на які посилався позивач, пропали, а сам дитина хоче спілкуватися з батьком.

Якщо батько не спілкується з дитиною, чи можна його позбавити батьківських прав

Згідно Сімейного кодексу України, батько може бути позбавлений батьківських прав в разі ухилення від своїх обов’язків. Причинами, за яких суд може прийняти таке кардинальне рішення, може служити відмова батька від спілкування і зустрічей з дітьми, а також ухилення від сплати аліментів. Позбавлення батька батьківських прав може відбутися за позовною заявою матері дитини або органів опіки. У заяві позивача необхідно вказати, з якої причини він вважає за необхідне прийняття такого рішення.

Якщо батько не спілкується з дітьми і не бере участь в їх житті більш ніж півроку, суд має право розглянути справу про позбавлення його батьківських прав. Однак для цього позивачеві необхідно надати докази. Ними можуть служити свідчення, висновки органів опіки та піклування, документи, що підтверджують несплату аліментів на утримання спільної дитини, довідка лікаря, відомості навчальних закладів, спортивних секцій, у яких навчається дитина.

Якщо батько не виконує батьківські обов’язки з поважних причин (наприклад, хвороба, важкі життєві обставини), позбавити його батьківських прав не вдасться. Рішення суду не звільняє батька від сплати аліментів на утримання дітей, не позбавляє дитину права на майна. Сам же батько втрачає можливість отримання пільг і подальшого утримання від дітей по досягненню ними повноліття.

Згідно Сімейного кодексу України, якщо батько змінить свою поведінку, ставлення до дітей і позбудеться від обставин, що заважають йому повноцінно займатися вихованням, він може бути відновлений в батьківських правах. Ця процедура також відбувається в судовому порядку і відбувається в інтересах дитини. На засіданнях по даному питанню повинні бути присутніми співробітники органів опіки та піклування.

Що робити, якщо колишня дружина перешкоджає спілкуванню (побаченням) з дитиною

Протиріччя між колишнім подружжям, взаємні образи і неприязнь часто призводять до того, що колишня дружина перешкоджає спілкуванню дитини з батьком. Якщо батькам не вдалося дійти згоди про порядок спілкування з ним, сторона, чиї батьківські права обмежуються, може звернутися в судову інстанцію.

У позовній заяві батькові необхідно пред’явити докази того, що він намагався домовитися з колишньою дружиною, але, незважаючи на це, вона продовжує перешкоджати його зустрічам (побаченням) зі спільною дитиною. Важливим аргументом можуть стати покази свідків. Вони можуть заявити про те, що:

1. до розлучення батько брав активну участь в житті дитини, займався її вихованням;
2. діти прив’язані до батьків, а їх спілкування необхідно для повноцінного становлення особистості неповнолітнього;
3. після припинення сімейних відносин колишня дружина маніпулює дитиною, відмовляючи батькові в спілкуванні з нею через особисті образи.

Для прийняття рішення до справи залучається психолог та органи опіки. Вони проводять бесіду з неповнолітньою дитиною, після якої представляють суду висновок про її прихильності до батьків і емоційний стан після зустрічей з ним.

Якщо після винесення судового рішення, мати продовжує обмежувати батька в спілкуванні з дітьми, інстанція може визначити обов’язковий для зустрічей графік або навіть передати дітей на виховання батькові.

Якщо стаття “Спілкування з дитиною після розлучення” на сайті rozluchennya-onlain.com.ua була корисною для Вас, ставте лайк цій статті. Переходьте на наш ютуб-канал, підписуйтесь і дивіться безкоштовні відео консультації наших юристів з питань, що цікавлять Вас, та нововведень законодавства у сфері сімейного права.

Мені подобається 1

1. Як швидко розлучитися
2. Розлучення і діти
3. Документи для розлучення з дітьми
4. Як поділяються діти при розлученні?
5. Як забрати дитину у колишньої дружини ?
6. Поділ майна при розлученні з дітьми
7. Поділ квартири при розлученні з дитиною
8. Обмеження спілкування батька з дитиною
9. Дружина забороняє бачитися з дитиною – що робити?