Огляд військовослужбовців на стан сп’яніння проводитиме Військова служба правопорядку

Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці» (законопроект № 8271).

Зокрема новою ст. 266-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що військовозобов’язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов’язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп’яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

У разі незгоди військовозобов’язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров’я. Перелік закладів охорони здоров’я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Складення висновків у закладі охорони здоров’я за результатами огляду військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проводиться у присутності посадової особи, уповноваженої на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення.

Під час проведення огляду військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов’язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Порядок направлення військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Огляд військовослужбовців Збройних Сил України, які виконують обов’язки військової служби у складі національного контингенту (національного персоналу), може проводитися в медичних закладах, що входять до складу міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки, в яких бере участь національний контингент (національний персонал).

Огляд військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Міжнародно-правове співробітництво держав у сфері забезпечення добробуту тварин та їх захисту від жорстокого поводження

Що забороняється під час проведення стрілянин Віс

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
25 листопада 2022 р.
за № 1477/38813

ІНСТРУКЦІЯ
із заходів безпеки під час користування зброєю та боєприпасами військовослужбовцями Національної гвардії України

I. Загальні положення

1. Ця Інструкція визначає систему заходів, спрямованих на забезпечення особистої безпеки військовослужбовців Національної гвардії України (далі – НГУ), запобігання загибелі, пораненню і травмуванню їх та інших осіб під час закріплення зброї, проведення інструктажів, перевірки технічних якостей зброї, виконання завдань за призначенням, проведення стрільб із вогнепальної зброї, ручними протитанковими, автоматичними на станку і підствольними гранатометами, реактивною протитанковою і бойовою ручними гранатами, боєприпасами, лазерними імітаторами стрільби і ураження.

2. Вимоги цієї Інструкції поширюються на військовослужбовців головного органу військового управління, органів військового управління з’єднань, військових частин (підрозділів), вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров’я та установ НГУ (далі – військові частини), резервістів НГУ під час проходження ними підготовки і зборів (далі – військовослужбовці).

3. Терміни, що використовуються в цій Інструкції, уживаються в таких значеннях:

1) безпечне місце – напрямок, у бік якого спрямовується ствол зброї за умови відсутності в ньому людей, тварин, техніки, будинків, інших будівель та споруд;

2) боєприпаси – патрони до вогнепальної зброї, гранатометні постріли, вибухові речовини, імітаційні та інші піротехнічні засоби та їх комплектуючі елементи;

3) бойова ручна граната – вид вибухової зброї, призначений для ураження живої сили і бойової техніки противника осколками й ударною хвилею;

4) вогнепальна зброя – пістолет, пістолет-кулемет, карабін, гвинтівка, снайперський комплекс, автомат, ручний кулемет, кулемет;

5) гранатомет (ручний протитанковий, автоматичний, станковий, підствольний) – засіб для ураження броньованої техніки, фортифікаційних споруд або живої сили противника за допомогою пострілу гранатометною гранатою.

6) лазерний імітатор стрільби і ураження – система засобів здійснення імітації за принципом формування кодованого імпульсу лазерного випромінювання при холостому пострілі чи при натисканні на кнопку електронної стрільби. Комплект лазерних випромінювачів і приймачів закріплюється на формі й екіпіровці військовослужбовців та стволі зброї кожного учасника і кожної одиниці техніки (далі – імітаційна система);

7) особиста зброя – пістолет, револьвер, що закріплюється (видається) військовослужбовцю, посада якого регламентує її отримання за табелем належності;

8) реактивна протитанкова граната – засіб одноразового використання, призначений для ураження броньованої техніки, фортифікаційних споруд або живої сили противника;

9) штатна зброя – пістолети-кулемети, автомати, карабіни, гвинтівки, снайперські комплекси, ручні кулемети, кулемети й гранатомети, які закріплюються (видаються) командиром підрозділу.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Статуті внутрішньої служби Збройних Сил України та інших нормативно-правових актах України з питань озброєння.

4. Забезпечення особистої безпеки під час користування вогнепальною зброєю, гранатометами (далі – зброя), бойовою ручною гранатою, реактивною протитанковою гранатою (далі – граната), боєприпасами та імітаційними системами військовослужбовцями є складовою частиною службово­бойової діяльності і здійснюється під час:

1) вивчення матеріальної частини зброї, гранат, боєприпасів, імітаційних систем, навчання правил та порядку їх застосування і використання, дотримання заходів безпеки під час користування зброєю, гранатами, боєприпасами, імітаційними системами, виконання вправ стрільб та проведення навчань (тренувань, зборів);

2) закріплення за військовослужбовцями зброї;

3) отримання і здачі зброї, гранат, боєприпасів та імітаційних систем у кімнаті для зберігання зброї, складах та інших визначених для цього місцях;

4) виконання завдань за призначенням;

5) зберігання та носіння зброї, гранат, боєприпасів та імітаційних систем військовослужбовцем;

6) чищення зброї;

7) перевірок наявності та організації зберігання зброї, гранат, боєприпасів та імітаційних систем.

5. Зброя закріплюється за військовослужбовцем, який психологічно готовий користуватися нею, пройшов перевірку рівня знань із правових основ застосування вогнепальної зброї, прийомів та правил стрільби, заходів безпеки під час користування зброєю, гранатами, боєприпасами та імітаційними системами, матеріальної частини за видами зброї, положень норм законодавства України, які передбачають відповідальність військовослужбовців за незаконне поводження із зброєю та боєприпасами (далі – норми законодавства).

6. Військовослужбовець, за яким закріплена зброя, зобов’язаний:

1) знати та точно виконувати вимоги, установлені цією Інструкцією;

2) забезпечити зберігання зброї, гранат, боєприпасів та імітаційних систем у повній справності, готовності до застосування;

3) під час виконання завдань за призначенням, проведення навчальних, бойових стрільб контролювати наявність отриманої зброї, гранат, боєприпасів та імітаційних систем, не допускати випадіння або витягування пістолета з кобури пістолетної, універсальної, розвантажувального жилета, боєприпасів і гранат із чохлів, підсумків, спеціального спорядження (далі – спеціальне спорядження) або від’єднання від уніфікованих ременів карабіна, гвинтівки, автомата, ручного кулемета, кулемета іншими особами;

4) здати зброю та боєприпаси до кімнати для зберігання зброї, гранати на склад озброєння, а імітаційні системи до кімнат для зберігання майна роти та особистих речей військовослужбовців негайно після виконання завдань за призначенням. У разі неможливості своєчасного прибуття до військової частини поінформувати про це безпосереднього начальника і далі діяти за його наказом.

7. Перевірка у військовослужбовців рівня знань із заходів безпеки під час користування зброєю, гранатами, боєприпасами та імітаційними системами відображається в документах військової частини та проводиться, зокрема:

1) перед закріпленням зброї;

2) перед допуском до несення служби із зброєю;

3) перед проведенням стрільб, метанням ручних гранат;

4) під час проведення перевірок (інспектувань) та інших контрольних заходів.

8. Особиста зброя закріплюється за військовослужбовцем на підставі рапорту військовослужбовця після його перевірки за такими напрямками:

1) психологічна готовність військовослужбовця до виконання завдань за призначенням (перевірка здійснюється психологом). У разі отримання висновку «не готовий» військовослужбовець не допускається до подальшої перевірки рівня знань, надалі здійснюється його психологічний супровід у складі групи посиленої психологічної уваги. До подальшої перевірки рівня знань військовослужбовець допускається в разі отримання позитивних результатів психологічного супроводу за результатами повторної перевірки;

2) знання правових основ застосування вогнепальної зброї (перевірка здійснюється заступником командира військової частини за напрямком діяльності (у головному органі військового управління – директором департаменту, начальником окремого управління або відділу, в органі військового управління – начальником секції зі служби)) на оцінку не нижче «добре»;

3) знання заходів безпеки під час користування зброєю при проведенні стрільб (навчань), прийомів та правил стрільби (перевірка здійснюється заступником командира військової частини (у головному органі військового управління – директором департаменту, начальником окремого управління або відділу, в органі військового управління – начальником секції підготовки) на оцінку не нижче «добре»;

4) знання матеріальної частини за видами зброї та норми законодавства (перевірка здійснюється начальником служби озброєння військової частини (у головному органі військового управління – начальником відділу озброєння, в органі військового управління – начальником секції) на оцінку не нижче «задовільно».

Результати перевірки оформлюються на зворотному боці рапорту військовослужбовця у відомості результатів перевірки рівня знань із заходів безпеки під час користування особистою зброєю та боєприпасами, форма якої наведена в додатку 1 до цієї Інструкції, підписуються заступником командира військової частини з озброєння – начальником технічної частини та затверджуються командиром військової частини (для головного органу військового управління підписуються директором департаменту, начальником окремого управління або відділу та затверджуються командувачем Національної гвардії України або його заступником за напрямком діяльності, для органу військового управління підписуються заступником начальника територіального управління з озброєння і техніки та затверджуються начальником територіального управління). Рапорт зберігається у відповідній справі згідно з номенклатурою справ військової частини протягом проходження військовослужбовцем військової служби в цій військовій частині.

9. Штатна зброя закріплюється за військовослужбовцем після його перевірки за такими напрямками:

1) психологічна готовність військовослужбовця до виконання завдань за призначенням (перевірка здійснюється психологом) відповідно до підпункту 1 пункту 8 цього розділу;

2) знання правових основ застосування вогнепальної зброї, заходів безпеки під час користування зброєю при проведенні стрільб (навчань), прийомів та правил стрільби на оцінку не нижче «добре», матеріальної частини за видами зброї та норми законодавства на оцінку не нижче «задовільно» (перевірка здійснюється командиром взводу (групи)).

Результати перевірки знань за зазначеними напрямками оформлюються у відомості результатів перевірки рівня знань із заходів безпеки під час користування штатною зброєю та боєприпасами, форма якої наведена в додатку 2 до цієї Інструкції, підписуються посадовою особою, яка здійснювала перевірку, та затверджуються її безпосереднім начальником.

10. Допуск до несення служби із зброєю, гранатами та боєприпасами надається військовослужбовцю після успішного проходження ним перевірки рівня знань комісією, яка призначається наказом командира військової частини, під головуванням заступника командира військової частини за напрямком діяльності, за участі офіцерів управління військової частини, медичного працівника, психолога та командира батальйону або роти шляхом усного та/або письмового опитування військовослужбовця за такими напрямками:

1) психологічна готовність військовослужбовця до виконання завдань за призначенням (перевірка здійснюється психологом) відповідно до підпункту 1 пункту 8 цього розділу;

2) знання правових основ застосування вогнепальної зброї, заходів безпеки під час користування зброєю, гранатами та боєприпасами при проведенні стрільб (навчань), прийомів та правил стрільби на оцінку не нижче «добре», матеріальної частини закріпленої за ним зброї на оцінку не нижче «задовільно» (перевірка здійснюється заступником командира військової частини за напрямком діяльності.

Результати перевірки оформлюються актом засідання комісії, який затверджується командиром військової частини, та оціночною відомістю.

11. Перевірка знань заходів безпеки під час користування зброєю, гранатами, боєприпасами та імітаційними системами у військовослужбовця напередодні проведення стрільб, метання ручних гранат здійснюється його безпосереднім командиром (начальником) шляхом усного та/або письмового опитування з питань заходів безпеки під час користування зброєю, боєприпасами, гранатами, імітаційними системами при проведенні стрільб (навчань), прийомів та правил стрільби або метання гранат, матеріальної частини закріпленої за ним зброї.

Результати перевірки рівня знань за зазначеними напрямками оцінюються «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно» та оформлюються відомістю результатів перевірки рівня знань із заходів безпеки під час користування зброєю, гранатами, боєприпасами та імітаційними системами, форма якої наведена в додатку 3 до цієї Інструкції (далі – відомість).

У разі отримання незадовільної оцінки військовослужбовець до стрільби, метання ручних гранат не допускається.

12. Перевірка знань заходів безпеки під час користування зброєю та боєприпасами, гранатами, імітаційними системами при проведенні перевірок (інспектувань) та інших контрольних заходів у військовослужбовця здійснюється особою, уповноваженою для перевірки, безпосередньо перед проведенням стрільб (навчань) шляхом вибіркового усного опитування з питань заходів безпеки під час користування зброєю, боєприпасами, гранатами, імітаційними системами при проведенні стрільб (навчань), прийомів та правил стрільби, матеріальної частини закріпленої за ним зброї.

Результати перевірки оцінюються «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно» та оформлюються оціночною відомістю.

13. Військовослужбовець, який не пройшов перевірку рівня знань із заходів безпеки під час користування зброєю, гранатами, боєприпасами та імітаційними системами – до стрільб та виконання завдань за призначенням із зброєю не допускається. Із зазначеним військовослужбовцем проводяться додаткові заняття і здійснюється повторна перевірка рівня знань заходів безпеки під час користування зброєю, гранатами, боєприпасами та імітаційними системами.

14. Організація занять і перевірка рівня знань у військовослужбовців заходів безпеки під час користування зброєю, гранатами, боєприпасами та імітаційними системами покладається на командира (заступника командира за напрямком діяльності) військової частини та проводиться відповідно до програм підготовки, затверджених наказом командувача НГУ.

15. Під час виконання навчальних, бойових стрільб у разі осічки, затримки затвора, який не дійшов до крайнього переднього положення, неподання набою з магазина в набійник, прихвату гільзи затвором, затримки при стрільбі, непросування пострілу, пропуску подачі пострілу тощо необхідно увімкнути запобіжник зброї та доповісти командиру підрозділу та/або керівнику стрільби на ділянці та діяти за його вказівкою.

16. Військовослужбовець зобов’язаний дотримуватися заходів безпеки під час користування зброєю, гранатами, боєприпасами та імітаційними системами.

ІІ. Інструктажі з питань дотримання заходів безпеки під час користування зброєю, гранатами, боєприпасами та імітаційними системами.

1. У військових частинах інструктажі із заходів безпеки під час користування зброєю, гранатами, боєприпасами та імітаційними системами проводяться з військовослужбовцями відповідно до вимог організаційно-розпорядчих актів командувача НГУ.

2. З кожним військовослужбовцем проводяться первинний та цільовий інструктажі з питань дотримання заходів безпеки під час користування зброєю, гранатами, боєприпасами та імітаційними системами.

3. Первинний інструктаж із заходів безпеки під час користування зброєю, гранантами, боєприпасами та імітаційними системами проводиться з військовослужбовцями, які:

1) щойно призначені на посаду до військової частини;

2) проходять навчання на навчальному зборі з підготовки поповнення, зборів резервістів та військовозобов’язаних;

3) зараховані на навчання до вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів) або прибули до військової частини для проходження стажування (практики).

4. Командири (заступники командира за напрямком діяльності, уповноважена особа від керівництва) військової частини, батальйону проводять первинні інструктажі згідно з орієнтовним переліком питань первинного інструктажу, наведеним у додатку 4 до цієї Інструкції, та перевірку знань вимог цієї Інструкції.

5. Цільовий інструктаж із заходів безпеки під час користування зброєю, гранатами, боєприпасами та імітаційними системами з військовослужбовцем проводиться тільки щодо тієї зброї, яку він отримує, та відповідно до цієї Інструкції перед:

1) виконанням завдань за призначенням, пов’язаних із можливим застосуванням або використанням зброї, гранат, імітаційних систем;

2) проведенням навчальних, бойових стрільб;

3) проведенням командно-штабних навчань, тактичних (тактико-спеціальних) навчань, польових виходів;

4) відрядженням із зброєю, боєприпасами, гранатами та імітаційними системами.

6. Цільовий інструктаж проводять відповідно: посадові особи, передбачені пунктом 4 цього розділу, керівник стрільб, керівник спеціальної операції, керівник командно-штабних навчань, тактичних (тактико-спеціальних) навчань, польових виходів, особа, призначена керівником виконання завдань за призначенням.

Місце проведення цільового інструктажу визначає особа, яка його проводить, виходячи з конкретного завдання.

Цільовий інструктаж завершується перевіркою рівня знань, а саме: усним опитуванням військовослужбовців щодо знань матеріальної частини зброї, видів гранат, боєприпасів та імітаційних систем, правил та порядку їх застосування і використання, заходів безпеки під час користування ними, основ, правил і прийомів стрільби, а також перевіркою набутих навичок безпечного користування зброєю, гранатами, боєприпасами та імітаційними системами. Рівень знань за зазначеними напрямками перевіряє особа, яка проводила інструктаж.

7. Запис про проведення первинного та цільового інструктажу із заходів безпеки під час користування зброєю, гранатами, боєприпасами та імітаційними системами робить особа, яка його проводила, у журналі реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки під час користування зброєю, гранатами, боєприпасами та імітаційними системами, форма якого наведена в додатку 5 до цієї Інструкції. Зазначений журнал має бути прошнурований, пронумерований, скріплений печаткою, зареєстрований у встановленому порядку та зберігатися в посадової особи, яка відповідно до функціональних обов’язків відповідає за охорону праці у військовій частині (підрозділі).

III. Заходи безпеки під час отримання і здачі зброї та боєприпасів до кімнат для зберігання зброї

1. Отримавши вогнепальну зброю і патрони до неї та здійснивши їх огляд, військовослужбовець зобов’язаний:

1) спрямувати ствол вогнепальної зброї в напрямку кулеуловлювача, при цьому вказівний палець має знаходитися на спусковій скобі (установити кулемет на сошку та спрямувати в безпечне місце);

2) перевірити наявність патрона в патроннику;

3) здійснити спуск курка з бойового взводу, спрямувавши ствол вогнепальної зброї в безпечне місце;

4) увімкнути запобіжник;

5) перевірити кількість і стан отриманих патронів та спорядити ними магазини, стрічки;

6) помістити запасні магазини до спеціального спорядження, стрічки до коробок;

7) приєднати пістолет до пістолетного ремінця та помістити до кобури, після чого, не виймаючи його, уставити один із магазинів в основу рукоятки (приєднати магазин до ствольної коробки та взяти пістолет-кулемет, карабін, гвинтівку, снайперський комплекс, автомат, ручний кулемет у положення «на ремінь», «за спину», «на груди»), у кулеметі приєднати коробку (при цьому стрічка у приймач не вкладається) та взяти його за рукоятку.

У разі виконання завдань за призначенням, виходячи з їх цілі, командир військової частини (керівник виконання завдань за призначенням) визначає потребу у приєднанні основного магазина до пістолета-кулемета, гвинтівки, снайперського комплексу, автомата, ручного кулемета чи розміщення його у спеціальному спорядженні.

2. При огляді зброї необхідно перевірити:

1) ідентичність номерів на частинах зброї з номерами, які записані у службовому посвідченні (військовому квитку) військовослужбовця;

2) відсутність на металевих частинах зброї нальоту, іржі, бруду, подряпин, тріщин;

3) комплектність та справність частин зброї;

4) стан утримання магазина (коробки) в основі рукоятки (ствольної коробки);

5) чистоту каналу ствола;

6) цілісність прицільних пристосувань (за наявності).

3. У разі виявлення несправності зброї її необхідно невідкладно усунути.

Якщо несправність не можливо усунути у військовій частині, зброя здається на склад озброєння та боєприпасів для вжиття заходів щодо її відновлення.

4. При огляді патронів необхідно перевірити:

1) відсутність на гільзах та капсулі іржі й зеленого нальоту, ум’ятин, подряпин, що перешкоджають входженню патрона до патронника. Якщо патрони забруднені, укриті незначним зеленим нальотом або іржею, їх необхідно витерти сухою чистою серветкою;

2) чи не витягується куля з гільзи рукою, чи не виступає капсуль вище поверхні дна гільзи. Патрони з такими дефектами має бути відібрано і здано до кімнати для зберігання зброї;

3) відсутність навчальних патронів серед бойових.

5. Розряджання вогнепальної зброї проводиться біля кулеуловлювача (при цьому ствол зброї має бути спрямовано в нього) в такій послідовності:

1) не виймаючи пістолета з кобури, витягти магазини з основи рукоятки і з кишені кобури (не змінюючи положення пістолета-кулемета, карабіна, гвинтівки, снайперського комплексу, автомата, ручного кулемета від’єднати магазин та вийняти із спеціального спорядження інший (і) магазин (и)), поставити кулемет на сошки та від’єднати коробку від кулемета;

2) самостійно вийняти патрони з магазинів (коробки), перевірити їх кількість та стан;

3) від’єднати пістолет від пістолетного ремінця та дістати його із спеціального спорядження (зняти пістолет-кулемет, карабін, гвинтівку, снайперський комплекс, автомат, ручний кулемет із положення «на ремінь», «за спину», «на груди»);

4) перевірити наявність патрона в патроннику (вимкнути запобіжник, у пістолеті відвести затвор (у пістолеті-кулеметі, карабіні, гвинтівці, снайперському комплексі, автоматі, ручному кулеметі двічі відвести затворну раму з газовим поршнем, у кулеметі відкрити кришку ствольної коробки, підняти основу приймача, повернути запобіжник у положення «вогонь», за рукоятку перезаряджання відвести затворну раму) у заднє положення, поставити його на затворну затримку (утримувати затворну раму з газовим поршнем пістолета-кулемета, карабіна, гвинтівки, снайперського комплексу, автомата, ручного кулемета в задньому положенні) та оглянути патронник);

5) переконавшись у відсутності патрона в патроннику, повернути в пістолеті затвор (у пістолеті-кулеметі, карабіні, гвинтівці, снайперському комплексі, автоматі, ручному кулеметі відпустити затворну раму з газовим поршнем, у кулеметі плавно завести затворну раму, утримуючи її за рукоятку) в переднє положення;

6) здійснити спуск курка з бойового взводу в напрямку кулеуловлювача;

7) увімкнути запобіжник.

6. Заряджання (розряджання) вогнепальної зброї на території військової частини проводиться виключно з використанням кулеуловлювача, заряджання (розряджання) кулемета – на сошках, при цьому ствол направляється в безпечне місце.

Кулемети, які за своєю будовою передбачено встановлювати на бронетехніку, заряджаються (розряджаються) тільки після встановлення на бронетехніку та у визначених командиром військової частини місцях.

7. Заряджання (розряджання) гранатометів здійснюється в безпечних місцях перед (після) пострілом (пострілу).

IV. Заходи безпеки під час користування зброєю, гранатами та боєприпасами при виконанні завдань за призначенням

1. Зброя, гранати та боєприпаси до неї видаються військовослужбовцю, який зобов’язаний не допустити втрату або псування ввірених для службового користування зброї, гранат та боєприпасів до неї внаслідок порушення правил їх зберігання відповідно до вимог установленого закону та цієї Інструкції

2. Командир (заступники командира за напрямком діяльності, уповноважена особа від керівництва) військової частини під час проведення інструктажу особового складу, що заступає на службу з виконання завдань за призначенням, перевіряє знання військовослужбовцями матеріальної частини виданої їм зброї, гранат та боєприпасів, правил та порядку їх застосування і використання, заходів безпеки під час користування ними, а під час перевірок несення служби військовослужбовцями перевіряє наявність у них зброї, гранат та боєприпасів і дотримання правил їх носіння.

3. При виконанні завдань за призначенням пістолет носиться у спеціальному спорядженні з пістолетним ремінцем на надійно застебнутому поясному ремені, ремені розвантажувальному тактичному захисному, ремінно-поясній системі, пістолет-автомат, карабін, гвинтівка, автомат, ручний кулемет, ручний протитанковий гранатомет, реактивна протитанкова граната носяться на уніфікованому ремені, кулемет переноситься за ручку, підствольний гранатомет приєднується до автомата, бойова ручна граната носиться у спеціальному спорядженні.

Під час виконання завдань за призначенням (крім несення служби у вартах), виконання вправ стрільб дозволяється носіння вогнепальної зброї в положенні «вільна стійка», при цьому вона утримується перед собою стволом донизу уніфікованим ременем, перекинутим через шию (ліве, праве плече), рука, з якої стріляють, постійно перебуває на пістолетній рукоятці (контроль зброї), рука, з якої не стріляють,- на кришці ствольної коробки, пальці руки, з якої не стріляють, притискають запобіжник догори (контроль запобіжника).

4. Під час виконання завдань за призначенням військовослужбовцю слід постійно контролювати наявність отриманої зброї, гранат та боєприпасів, а саме:

1) перед застосуванням заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, подоланням перешкод, якщо на зброї був вимкнений запобіжник, необхідно увімкнути його та розмістити зброю до спеціального спорядження, ужити заходів, які б унеможливлювали втрату зброї, гранат та боєприпасів;

2) після застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, подолання перешкод, падіння, входу/виходу з місця значного скупчення людей, міського та іншого транспорту перевірити наявність зброї, гранат та боєприпасів, а також стан спеціального спорядження, уніфікованого ременя.

5. Під час виконання завдань за призначенням забороняється:

1) залишати зброю, гранати та боєприпаси без нагляду, проводити розбирання, від’єднувати магазин (стрічку) від зброї та виймати з нього (неї) боєприпаси, крім випадків, необхідних для відновлення боєздатності зброї, гранат для продовження виконання завдань за призначенням (уживаючи при цьому виключних заходів щодо недопущення нанесення шкоди собі та оточуючим);

2) користуватися не закріпленою зброєю та/або зброєю, гранатами та боєприпасами, якщо немає навичок поводження з ними, передавати стороннім особам, крім випадків крайньої необхідності;

3) при поводженні із зброєю, гранатами та боєприпасами допускати їх пошкодження, забруднення;

4) вимикати запобіжник, заряджати зброю, укручувати запал, якщо в застосуванні чи використанні зброї немає потреби;

5) проводити чищення зброї в невідведених для цього місцях, абразивними матеріалами, змащувати її бензином та іншими легкозаймистими речовинами, допускати наявність відкритого полум’я під час її чищення.

V. Заходи безпеки під час користування зброєю, гранатами, боєприпасами та імітаційними системами під час проведення стрільб (навчань, занять)

1. Організація і проведення з військовослужбовцями стрільб здійснюється відповідно до вимог організаційно-розпорядчих актів командувача НГУ.

2. Безпека під час проведення стрільб (навчань, занять) забезпечується їх чіткою організацією, безумовним виконанням заходів безпеки та військовою дисципліою.

3. Загальне керівництво та дозвіл на проведення стрільб, переміщення особового складу та техніки територією полігона здійснює начальник полігона, територією навчального об’єкта (директриси, тактичного поля, військового стрільбища, вогневого містечка, стрілецького тиру) – начальник навчального об’єкта.

Начальник полігона (навчального об’єкта) особисто інструктує посадових осіб НГУ, що керують стрільбою та здійснюють її обслуговування, з питань виконання ними службових обов’язків.

Після інструктажу всі посадові особи, які обслуговують та забезпечують стрільби, ставлять свій підпис у журналі інструктажу посадових осіб.

Вихід особового складу за рубіж відкриття вогню (встановлення мішеней, перевірка результатів стрільби тощо) здійснюється з дозволу начальника полігона (навчального об’єкта), на якому проводяться стрільби, та є обов’язковим для виконання всіма посадовими особами, які керують стрільбою підрозділів, здійснюють її обслуговування чи беруть у ній безпосередню участь.

4. Перед початком стрільб посадові особи, які обслуговують та забезпечують стрільби, ретельно оглядають територію навчального об’єкта. Забороняється заходити (заїжджати) на ділянки, де є снаряди, міни, вибухові речовини, та торкатися їх. Ці ділянки є забороненими зонами, які позначаються відповідними попереджувальними знаками (написами). Кожний снаряд, що не розірвався, міна, заряд вибухової речовини, що не вибухнули, відразу ж після їх виявлення мають позначатися знаками з попереджувальним написом, про що негайно повідомляється начальникові полігона (навчального об’єкта).

5. При виконанні вправ стрільб, які передбачають розворот, перекид, стрибки до моменту відкриття вогню військовослужбовцем, необхідно увімкнути запобіжник зброї.

6. При пересуванні під час виконання вправ стрільб, у паузах між пострілами (в необмежений час) зброю має бути спрямовано в бік мішеней, а вказівний палець має знаходитися на спусковій скобі чи затворі (затворній рамі з газовим поршнем).

7. Дозвіл на відкриття вогню керівнику стрільб на ділянці дає старший керівник стрільб. Вести вогонь на військовому стрільбищі (у стрілецькому тирі) дозволяється тільки після команди «Вогонь!» («До бою!») керівника стрільб на ділянці. Стрільба зупиняється по команді «Стій!» («Припинити вогонь!»). У період від команди «Стій!» до команди «Вогонь!» будь-кому забороняється перебувати на рубежі відкриття вогню, підходити та торкатися зброї, гранат, боєприпасів та імітаційних систем, що там знаходяться.

8. Забороняється заряджати зброю, гранати та вести вогонь:

1) до виходу на рубіж відкриття вогню та команди керівника стрільб;

2) з несправної зброї, гранат, несправними боєприпасами;

3) за межі небезпечних напрямків стрільби;

4) по бліндажах незалежно від того, знаходиться в них особовий склад чи ні, а також інших спорудах (вежах, тригонометричних пунктах, декоративному обладнанню);

5) при незачинених люках бойових машин, при знаходженні особового складу на бойових машинах або перед ними;

6) після втикання ствола у ґрунт або перешкоду;

7) при втраті зв’язку з керівником стрільб.

9. Ведення вогню військовослужбовцем має бути невідкладно припинено самостійно або за командою керівника стрільб у разі:

1) появи людей, тварин, транспорту (плавзасобів) на ділянці місцевості, на якій установлено мішені;

2) появи низько літаючих літаків, літальних апаратів над районом проведення стрільб;

3) підняття білого прапора (у темну пору доби – увімкнення світла ліхтаря білого кольору) на командному пункті;

4) виникнення пожежі під час стрільб на мішеневому полі (у стрілецькому тирі);

5) втрати орієнтира під час проведення стрільб.

10. Під час виконання вправ стрільб забороняється:

1) заряджати зброю бойовими чи холостими патронами без команди керівника стрільб;

2) вести вогонь без команди керівника стрільб у небезпечних напрямках, із несправної зброї та коли піднято білий прапор (уночі – увімкнено світло ліхтаря білого кольору) на командному пункті;

3) одягати, поправляти та знімати бронежилет, шолом, засоби захисту органів слуху та очей, засоби захисту колінних та ліктьових суглобів, інші елементи спорядження із зброєю в руках, а також після команди «Вогонь!»;

4) залишати зброю, гранати, боєприпаси та імітаційні системи без нагляду, проводити розбирання їх та передавати іншим особам без дозволу керівника стрільб;

5) відчиняти люки і виходити з бойових машин до повернення всіх машин у вихідне положення та подачі команди «До машин!».

11. При виконанні вправ стрільб військовослужбовці мають бути в польовій формі одягу із закріпленою зброєю; багнетом (відповідно до виду зброї); спеціальним спорядженням; бронежилетом, шоломом; протигазом; засобами захисту органів слуху та зору; засобами захисту колінних та ліктьових суглобів (за нормами забезпечення); рукавичками тактичними; при виконанні вправ із метання ручних гранат – із сумкою для гранат.

З метою наближення умов до бойових за окремим рішенням командира підрозділу або особи, яка здійснює перевірку, військовослужбовці додатково можуть екіпіруватися рюкзаками бойовими (вагою не менше 10 кілограмів), засобами зв’язку та спостереження.

При виконанні вправ бойових стрільб та занять (навчань) із бойовою стрільбою військовослужбовці мають перебувати в повному екіпіруванні відповідно до завдань, які стоять перед підрозділом.

При виконанні вправ стрільб особовим складом підрозділів (загонів) спеціального призначення додатково має бути спорядження для:

проведення штурмових заходів – засоби зв’язку, верхолазне спорядження, сумка для укладання опорного каната;

дій в автономному режимі – спорядження для розміщення зброї, рюкзак бойовий (вагою не менше 10 кілограмів), засоби зв’язку;

проведення охоронних заходів – спорядження для потайного розміщення (перенесення) зброї, засобів зв’язку;

стрільби із спеціальної підводної зброї – гідрокостюм (мокрого або сухого типу), компенсатор плавучості, вантажний ремінь, перчатки, водолазний ніж, ласти, маска, трубка, закрита або відкрита система дихання та засоби підводного зв’язку.

Посадові особи, які керують стрільбою та обслуговують її, та особи, які прибувають для перевірки (контролю) виконання стрільб, при перебуванні на рубежі відкриття вогню мають бути у бронежилеті, шоломах та засобах захисту органів слуху та зору.

12. При виконанні вправ стрільб зброєю через бійниці бронетранспортера (бойової машини) дульна частина ствола зброї під час стрільби (заряджання, розряджання) має знаходитися за межами бійниці в такому положенні, щоб виключити можливість випадкового ураження тих, хто знаходиться всередині бронетранспортера (бойової машини), та бути направлена в напрямку цілі.

13. Перед виконанням вправ стрільб вогнепальною зброєю з вертольота (гелікоптера) стріляючий із дверної шкворневої установки військовослужбовець має надіти пояс для страхування, а до зброї прикріпити фал. Стрільба здійснюється виключно в бік ділянки місцевості, на якій установлено мішені. Заряджання (розряджання) зброї проводиться тільки над полігоном (директрисою, тактичним полем, військовим стрільбищем) на бойовому курсі за командою керівника стрільби, при цьому зброя має бути нахилена до упору вниз.

14. При виконанні вправ стрільб із спеціальної підводної зброї забороняється продовжувати стрільбу в разі виявлення позаштатної роботи (перебоїв у роботі) водолазного спорядження.

15. Виконання вправ стрільб із гранатометів та метання бойових ручних гранат проводяться виключно на полігоні, директрисі, тактичному полі та військовому стрільбищі. Заряджання та розряджання гранати здійснюється тільки за командою керівника стрільб. У разі виникнення затримки, не змінюючи напрямок ствола гранатомета, слід доповісти керівнику стрільб. Розряджання проводиться виключно фахівцями інженерної служби або військовослужбовцями, які мають відповідні навички поводження з гранатометом.

16. Під час проведення стрільб (навчань, занять) є обов’язковим дотримання таких заходів безпеки під час користування зброєю:

1) з розрядженою зброєю поводитися як із зарядженою;

2) ніколи не спрямовувати зброю в бік людей (тварин, будівель, транспорту, літаків та літальних апаратів) чи місць, де вони можуть перебувати;

3) не тримати палець на спусковому гачку зброї, доки її не наведено на ціль;

4) бути впевненим у правильності обраної мішені та безпечній зупинці кулі поза мішенню.

VI. Заходи безпеки під час стрільби з ручного протитанкового гранатомета

1. Стрільбу бойовими гранатами (пострілами) по броньованих цілях під час проведення стрільб слід вести тільки з окопу або на безпечній відстані не менше ніж 150 метрів, при цьому особовий склад має розташовуватися не ближче 300 метрів від цілі.

2. При стрільбі з ручного протитанкового гранатомета позаду нього в секторі 90 градусів та в радіусі 30 метрів не мають перебувати люди (тварини), розміщуватися боєприпаси, вибухові і легкозаймисті речовини.

3. При стрільбі дульна частина гранатомета має знаходитися не ближче (не нижче) 20 сантиметрів від бруствера або укриття, щоб унеможливити торкання ґрунту або інших предметів пір’ям стабілізатора гранати після пострілу.

4. Під час стрільби в положенні лежачи гранатометник має розташовуватися відносно гранатомета так, щоб уникнути ураження себе реактивним струменем порохових газів.

5. Берегти гранати (постріли), пороховий заряд від вологи та високих температур. При стрільбі під час дощу або снігу, на вологій і піщаній місцевості гранати, підготовлені для стрільби, мають знаходитися на сумці, підсумку, плащ-наметі.

6. У всіх випадках під час ведення вогню забороняється:

1) допускати до стрільби військовослужбовців, які не засвоїли теоретичного розділу прийомів стрільби, порядку виконання вправи та правил поводження з гранатометом і пострілами;

2) упирати казенну частину гранатомета в будь-які предмети або у ґрунт. Відстань між казенним зрізом і стінкою окопу або іншого укриття має бути не менше ніж 2 метри;

3) вести вогонь із гранатомета, ствол якого засмічений брудом, снігом, піском тощо;

4) торкатися гранат, які після стрільби не розірвалися. Такі гранати підлягають знищенню на місці їх падіння.

8. При стрільбі реактивною протитанковою гранатою забороняється:

1) допускати до пускового пристрою (гранат) військовослужбовців, які не вивчили їх тактико-технічних характеристик та вимог заходів безпеки;

2) переключати (без потреби) пусковий пристрій із похідного положення в бойове;

3) проводити розбирання або будь-які ремонтні роботи, а також витягувати гранату з пускового пристрою;

4) розводити труби (одноразових гранатометів) із похідного положення в бойове в усіх випадках, що не передбачають стрільби з нього.

9. Під час користування реактивною протитанковою гранатою необхідно:

1) зберігати гранати відповідно до правил збереження боєприпасів;

2) транспортувати гранати тільки у штатній упаковці і не допускати їх падіння;

3) не завдавати ударів і механічних пошкоджень;

4) розряджати в разі невикористання гранат (із розведеними трубами) реактивні протитанкові гранати пострілом у бік цілей (мішеней);

5) розводити труби пускового пристрою безпосередньо перед стрільбою;

6) не занурювати пусковий пристрій у воду.

VII. Заходи безпеки під час стрільби з автоматичного гранатомета на станку

1. Якщо автоматичний гранатомет на станку і стрільба не здійснюється, умикається запобіжник.

2. Забезпечити відсутність перешкод на відстані до 30 метрів від дульного зрізу каналу ствола гранатомета, при зіткненні з якими може спрацювати висаджувач гранати.

3. Інтервал між автоматичними гранатометами на станку під час стрільби має бути не менше 5 метрів.

4. При стрільбі не допускається перегрів ствола, охолодження його при напруженій стрільбі за можливості проводити через кожні 80-90 пострілів.

5. Під час стрільби з автоматичного гранатомета на станку забороняється:

1) допускати до стрільби військовослужбовців, що не мають навичок у виконанні прийомів та правил стрільби з гранатомета;

2) вести вогонь, якщо ствол засмічений брудом, піском, снігом (іншими предметами);

3) проводити розбирання пострілів, виправлення їх елементів у розташуванні підрозділу;

4) проводити роботи із зарядженим гранатометом, не пов’язані із стрільбою;

5) користуватися молотком (іншими предметами) для вирівнювання пострілів у стрічці;

6) використовувати для стрільби постріли, що мають хитання гранати в гільзі, зелений наліт на капсулі, тріщини на гільзі, ум’ятини та пошкоджену мембрану.

VIII. Заходи безпеки під час стрільби з підствольного гранатомета

1. У всіх випадках, не пов’язаних із стрільбою, на підствольному гранатометі вмикається запобіжник.

2. Необхідно оберігати ствол від попадання в нього води, піску, бруду та

інших сторонніх предметів.

3. Забороняється проводити із зарядженим підствольним гранатометом дії, не пов’язані із здійсненням пострілу.

4. Розряджання підствольного гранатомета проводиться тільки після вмикання його на запобіжник. При цьому ствол гранатомета має бути спрямовано в бік цілі (мішені).

5. Стрільба з підствольного гранатомета забороняється:

1) якщо на автоматі не встановлено направляючого стрижня зворотної пружини з фіксатором і затильника з ременем;

2) при кутах піднесення більше 80 градусів;

3) при складеному прикладі автоматів АКС-74 і АКМС (зброї з аналогічною будовою);

4) з приєднаним до автомата багнетом.

6. Під час стрільби з підствольного гранатомета детонатор гранати не зводити, якщо на відстані до 40 метрів від дульного зрізу ствола гранатомета знаходяться перешкоди, при зіткненні з якими може спрацювати детонатор.

7. Під час поводження з пострілами забороняється:

1) піддавати постріли механічному та термічному впливам;

2) здійснювати будь-яке розбирання пострілів та їх елементів;

3) використовувати для стрільби постріли, які мають ум’ятини на капсулі, тріщини або вм’ятини на детонаторі, корпусі, дні гранати, а також мають проколи кільця з фольги, установленого всередині втулки метального заряду;

4) використовувати для стрільби постріли, пошкоджені після падіння, та торкатися гранат, які не розірвалися після стрільби. Вони підлягають знищенню на місці їх падіння з дотриманням відповідних запобіжних заходів.

8. Під час поводження з пострілами необхідно дотримуватися таких заходів безпеки:

1) не допускати падіння пострілів;

2) перевозити тільки у штатній упаковці;

3) переносити у призначеному для цього спеціальному спорядженні;

4) зберігати в теплу пору року в тіні для запобігання дії сонячних променів;

5) берегти від вологи, механічного та термічного впливу;

6) відкривати пенал і виймати пороховий заряд тільки перед стрільбою;

7) знімати запобіжний ковпачок тільки перед заряджанням гранатомета;

8) зберігати запобіжники, запобіжні ковпачки і чеки до закінчення стрільби;

9) не знімати запобіжного ковпачка в разі стрільби під час дощу або снігу;

10) торкатися гранат, які не розірвалися після стрільби. Такі гранати підлягають знищенню на місці їх падіння. У разі неможливості визначення місця падіння гранат, які не розірвалися, ділянка місцевості має бути огороджена та позначена знаками з попереджувальним написом. Знищення таких гранат проводиться відповідно до вимог організаційно-розпорядчих актів командувача НГУ.

9. У разі порушення військовослужбовцями зазначених вимог ведення вогню негайно припиняється. Військовослужбовець, який допустив порушення заходів безпеки, знімається з рубежа відкриття вогню та відстороняється від стрільб.

IX. Заходи безпеки під час виконання вправ із бойовою ручною гранатою

1. Під час виконання вправ із бойовою ручною гранатою в пішому порядку або з бойової машини слід дотримуватися таких заходів безпеки:

1) видавати гранати та запали лише перед виконанням вправи;

2) заряджати гранати (вставляти запал) дозволяється після їх огляду та перед метанням і тільки за командою керівника стрільб;

3) не розбирати гранати та не усувати в них несправності;

4) оберігати гранати та запали від сильних поштовхів, ударів, вогню, бруду та вологи;

5) переносити гранати та запали окремо один від одного, у гранатних сумках (спеціальному спорядженні), при цьому запал має бути загорнено в папір або серветку;

6) проводити метання оборонних осколкових гранат та протитанкових гранат із-за укриття, яке може захистити від ураження внаслідок їх дій;

7) проводити розряджання тільки під наглядом керівника стрільб та фахівця інженерної служби в разі, якщо гранату не метнули і запобіжну чеку не вийняли;

8) знищувати гранати, які не розірвалися, підривом на місці із вжиттям запобіжних заходів;

9) перебувати в укритті або на відстані не ближче 350 метрів від особи, яка метає гранату, мають військовослужбовці, які не залучені до метання гранат;

10) не виходити з укриття раніше ніж через 10 секунд після вибуху;

11) здійснювати метання наступної гранати не раніше ніж через 5 секунд після вибуху попередньої під час метання декількох гранат.

2. Під час користування гранатами забороняється:

1) розбирати гранати та усувати несправності;

2) переносити гранати не у гранатних сумках (спеціальному спорядженні) та/або за кільце запобіжної чеки;

3) торкатися гранат, що не розірвалися;

4) використовувати гранати під час вивчення будови та підготовки до метання.

X. Заходи безпеки під час стрільб (навчань) із використанням імітаційних систем

1. Для всіх видів зброї при застосуванні імітаційних систем використовуються холості боєприпаси.

2. Перед застосуванням імітаційної системи військовослужбовець зобов’язаний:

1) уважно ознайомитися з інформацією щодо застосування холостих боєприпасів, викладеною в технічній інструкції, що додається до зброї;

2) упевнитися, що використовується правильна насадка для стрільби холостими набоями та що її правильно прикріплено до зброї.

4. Із зброї з використанням імітаційної системи чи іншої імітаційної зброї з холостими набоями, у яких куля з пластику, не можна відкривати вогонь у напрямку іншої людини на відстані менше ніж 30 метрів.

5. Забороняється заряджати зброю, оснащену імітаційною системою, бойовими або пошкодженими набоями.

6. Із імітаційної системи, принцип дії якої заснований на використанні тільки лазерного променя (без використання холостих набоїв), не можна здійснювати імітацію пострілу в напрямку іншої людини на відстані менше ніж 1 метр.

7. Щоб уникнути пошкодження органу зору лазерним променем, забороняється:

1) знаходиться без засобів захисту органу зору відповідно до рекомендацій виробника;

2) спрямовувати лазерний випромінювач в орган зору іншої людини;

3) зазирати в лазерний випромінювач із відстані менше ніж 15 метрів, а через оптичні пристрої (бінокль, оптичні труби, перископи) – менше ніж 75 метрів.

8. Під час стрільби з ручного протитанкового гранатомета з використанням імітаційної системи необхідно дотримуватися таких заходів безпеки:

1) не допускати падіння імітаційної системи, якщо вона заряджена піротехнічним засобом;

2) не займати положення позаду імітаційної системи при її заряджанні та здійсненні пострілу;

3) не заряджати імітаційну систему, якщо не готується ведення вогню;

4) не натискати на спусковий гачок до того часу, поки імітаційну систему не наведено на ціль.

Начальник Управління
взаємодії з Національною
гвардією України
Міністерства внутрішніх
справ України

Додаток 1
до Інструкції із заходів безпеки
під час користування зброєю
та боєприпасами
військовослужбовцями
Національної гвардії України
(підпункт 4 пункту 8 розділу I)

ЗАТВЕРДЖУЮ
Командир військової частини
_____________________
(військове звання)
_________________________
(власне ім’я та прізвище)
____ ____________ 20___ року

ВІДОМІСТЬ
результатів перевірки рівня знань із заходів безпеки під час користування особистою зброєю та боєприпасами

_______________________________________________________________________
(військове звання, прізвище ім’я та по батькові (за наявності))

Зміст питань, які перевірялися

Підпис особи, яка перевіряла

Психологічна готовність до виконання завдань за призначенням

Правові основи застосування вогнепальної зброї та боєприпасів

Заходи безпеки під час користування зброєю та боєприпасами при проведенні стрільб (навчань), прийомів та правил стрільби

Матеріальна частина за видами зброї, норми законодавства