". З цього аяту також випливає, що душі померлих людей залишають тіла і перебувають у особливому місці, яке називається «барз». У день Страшного суду душі повернуться до своїх тіл і постануть перед Божим судом.
На відміну від багатьох інших народів, українці вважали, що людина має одну душу, яку Бог дає їй при народженні. Душа перебуває в людині аж до смерті і при вмиранні відлітає пташкою до Вирію — місця, де збираються душі всіх померлих.
Протягом 40 днів душа перебуває між землею та небом, а на 40-й день визначається її доля до Страшного суду: в рай або ад. 40-й день після смерті — вирішальний. Душі потрібна молитовна підтримка живих, які можуть допомогти їй пройти важкі муки та знайти спокій.
У православному світі вважається, що перші два дні після смерті душа людини знаходиться на землі, потім проходить митарства, потім поклоняється Богові. На дев'ятий день Господь показує їй обителі Раю і Пекла. На 40 день після смерті душа отримує визначення – де вона буде: в Раю чи в Пеклі.
За народними повір'ями, гріх було довго плакати за померлими, вважалося, що можна «приплакати душу», яка, не маючи спокою, з'являтиметься живим. Міг наснитися сон, у якому померлий скаржився, що йому холодно і сиро, бо лежить у ямі з водою.
Є кілька версій, де живуть люди після смерті. Астрологи вважають, що безсмертна душа потрапляє в космос, де обґрунтовується на інших планетах. За іншою версією, вона ширяє у верхніх шарах атмосфери. Емоції, які дух відчуває, впливають на те, чи потрапить він на вищий рівень (Рай) або …