Цитомегаловірус: що це таке і чим небезпечне це захворювання?

Цитомегаловірус – що це таке? На це запитання можна відповісти так: Це захворювання вважається однією з найбільш “молодих” вірусних недуг, оскільки воно описане і класифіковане порівняно недавно – в 1956 році. Ця інфекція широко поширена серед людей віком до 40 років.

Дослідники ще вивчають захворювання цитомегаловірус, що це таке і як його лікувати, що часто стає причиною розбіжностей у медичному середовищі з приводу ефективних методів. Сучасна медицина стверджує, що наявність інфекції в організмі – це ще не привід починати терапію. Якщо немає нарікань до роботи імунної системи і яскраво виражених симптомів захворювання, то не варто турбуватися, якщо у вас виявлені антитіла до цитомегаловірусу. При цьому варто звернути увагу, що цей вірус неможливо повністю вигнати з організму.

Цитомегаловірус: що це таке і як відбувається зараження?

Насправді, цитомегаловірус – це родич звичайного герпесу, так як він входить в сімейство герпесвірусів. Сюди можна також включити інфекційний мононуклеоз і вітряну віспу. Він знаходиться в крові, слині, спермі, сечі, с. вологалища і навіть у сльозах людини. Отже, при тісному контакті з цими біологічними рідинами відбувається зараження. Але оскільки сльози іншої людини потрапляють в організм вкрай рідко, то в основному захворювання передається через статевий контакт або поцілунок. Зверніть увагу, що, незважаючи на своє широке поширення, цитомегаловірус не стосується дуже заразних інфекцій. Щоб заразитися, потрібно протягом тривалого часу змішувати свої рідини з рідинами носія вірусу. Дітям це захворювання передається через грудне молоко матері, оскільки вірус мешкає і в цьому виді біологічної рідини.

Цитомегаловірус і вагітність

Симптоми цитомегаловірусу багато в чому схожі з проявами звичайного простудного захворювання, з цієї причини лікарям важко відразу виявити вірус в організмі людини. До того ж цитомегаловірус може тривалий час не давати ніяких симптомів і проявлятися тільки в період загострення.

Найбільшу небезпеку захворювання становить у період вагітності, тому лікарі рекомендують усім жінкам, які виношують дитину, перевірити себе на предмет інфікування. У медицині є тільки один достовірний спосіб визначення вірусу – це аналіз на наявність антитіл.

Результат “цитомегаловірус негативний” означає те, що людина раніше не була заражена, і тому вона особливо схильна до первинної інфекції. Наявність антитіл – ще не привід бити на сполох, оскільки це може свідчити не тільки про первинне інфікування, а й про перенесену в минулому хворобу. Лікування необхідне в тому випадку, коли кількість антитіл збільшує приблизно в чотири рази. Це означає, що вірус вступив в активну фазу і організм почав з ним боротися.

Цитомегаловірус у дітей: прояв і перебіг хвороби

Цитомегаловірус (що це таке, розказано вище) зустрічається і у дітей, і у дорослих. Але варто звернути увагу, що діти, заражені в утробі матері, мають діагноз “” носій вродженої цитомегаловірусної інфекції “”. Але в багатьох випадках це зовсім нічого не означає, оскільки захворювання може не проявлятися протягом усього життя. У рідкісних випадках мають місце тимчасові симптоми, такі як ураження печінки, легенів, селезінки. Але, як правило, організм дитини легко з ними справляється і не відчуває ніяких наслідків перенесеного захворювання.

Але є й більш серйозні наслідки хвороби – порушення координації, проблеми із зором і слухом. Тому всі дітки з вродженим цитомегаловірусом повинні в обов ‘язковому порядку спостерігатися на предмет розвитку органів зору і слуху, незалежно від того, чи є у них симптоми захворювання. Якщо в перші роки життя виявлені порушення в розвитку цих органів, то необхідно починати лікування цитомегаловірусу.

Цитомегаловірус

Цитомегаловірус — це один із типів вірусів герпесу. Зустрічається у половини дорослого населення у віці після 35 років.

Заразитися цитомегаловірусом можна при незахищеному статевому контакті, при переливанні крові та трансплантації донорських органів. Також цитомегаловірус може перейти від матері до плоду під час вагітності і безпосередньо при пологах.

Це найбільш небезпечний шлях зараження, так як він призводить до вродженої цитомегаловірусної інфекції, що небезпечна порушеннями у розвитку дитини.

Симптоми цитомегаловірусу

Даний вірус у людей з високим імунним статусом часто проходить без зовнішніх проявів і має приховану форму перебігу. На початку інфікування у таких хворих може спостерігатися:

• гарячковий стан;
• збільшення лімфовузлів;
• загальна слабкість;
• біль у м’язах.

Через деякий час в організмі виробляються антитіла проти цитомегаловірусу.

Люди зі слабким імунітетом (ВІЛ-інфіковані, після хіміотерапії, трансплантації внутрішніх органів) мають більш яскраво виражені симптоми захворювання, оскільки вірус вражає життєво важливі органи — печінку, легені, нирки та ін.

При вродженому інфікуванні цитомегаловірусом у дитини розвивається серйозне захворювання — цитомегалія, що має такі симптоми, як:

1. збільшення внутрішніх органів;
2. затримка в розвитку;
3. аномалії зору і росту зубів.

Аналізи для діагностики ЦМВ інфекції

Виявити цитомегаловірус можливо за допомогою ПЛР-діагностики слини та інших біологічних рідин. З її допомогою можна тільки виявити вірус, але не можна проаналізувати його активність, що важливо.

Більш ефективним вважається дослідження культурального посіву. Також можуть виконуватися аналізи на антитіла IMG і IGG: перший допомагає засвідчити інфікування і періоди загострення, другий говорить тільки про наявність вірусу в організмі.

Здати аналізи на цитомегаловірус ми рекомендуємо всім жінкам, які планують вагітність.

На жаль, повністю позбутися від цитомегаловірусу неможливо. Але існують препарати, здатні пригнічувати кількісне число вірусу.

Лікування цитомегаловірусу комплексне, спрямоване на підвищення імунного статусу хворого і знищенню вірусу. При ефективному лікуванні кількість вірусних молекул приходить в норму. Тепер залишається тільки стежити за імунограмою і підтримувати загальний стан свого здоров’я.

Цитомегаловірус: чим підступний та чи варто хвилюватися майбутній мамі?

Цитомегаловірус – це ДНК-вірус, що відноситься до сімейства Герпесвірусу (вірус герпесу 5 типу) та спричинює цитомегаловірусну хворобу у людей. Назва цього вірусу походить з грецької і перекладається як «велика клітина», так як інфікована вірусом клітина значно збільшується у розмірах.

Основні особливості, яка відрізняють цитомегаловірусу хворобу з-поміж інших – це різноманітність клінічних форм в яких вона може перебігати, та її поширеність.

Для початку, у мене для Вас є дві новини:

• Почнемо ми з поганої: з великою вірогідністю Ви вже інфіковані цитомегаловірусною (ЦМВ) інфекцією. За статистикою до 80% дорослого населення є носіями цього вірусу.
• А тепер перейдемо до гарної новини – для здорових людей ця інфекція не є небезпечною. Більшість людей стикаються з цим вірусом ще в дитинстві, коли і відбувається первинне зараження.

Симптоми цитомегаловірусу

Симптоми цитомегаловірусу схожі з симптомами багатьох вірусних захворювань. Це може бути:

• підвищена температура тіла,
• слабкість,
• біль у горлі,
• збільшення лімфовузлів,
• нежить,
• головний біль.

Загалом, перебіг нічим не відрізняється від грипу та банальної ОРВІ, а іноді, при первинному захворюванні, людина взагалі може не відчувати ніяких симптомів.

Після первинного контакту вірусу з організмом людини, захворювання переходить в хронічну стадію. Тобто, вірус продовжує існувати в клітинах організму, але будь-які прояви цього здорова людина не відчуває. ЦМВ може циклічно проходити періоди, коли він знаходиться в стані спокою, а потім знову активується. Якщо ви здорові, ЦМВ в основному залишається сплячим.

Як передається цитомегаловірус?

Джерелом цієї інфекції є хвора людина або носій вірусу.

Інфікування відбувається через контакт з біологічними рідинами організму, включаючи: кров, сечу, грудне молоко, слину, сперму та вагінальні рідини під час поцілунку, статевого акту або побутовим шляхом, а також під час вагітності через плаценту.

Після первинного контакту з вірусом організм починає формувати імунну відповідь. Зазвичай для цього необхідно 10-14 днів. Результатом цієї імунної відповіді є поява відповідних антитіл до цитомегаловірусу. Першими з’являються IgM, проте вони швидко зникають, і вже приблизно через місяць на зміну їм приходять IgG, що будуть циркулювати у організмі людини протягом усього її життя. Саме IgG є маркером того, що людина має імунітет проти цитомегаловірусу та є його носієм.

Хочу повторити, що більшість людей мають ці антитіла, а тому, якщо ви побачили в результатах своїх аналізів IgG – це не повинно Вас лякати!

Взагалі, наявність позитивних IgG до усіх захворювань з групи TORCH-інфекцій значить для вагітної лише одне – у неї вже сформований імунітет до цих захворювань, а отже ризик захворіти на них під час вагітності вкрай низький.

Чим небезпечний цитомегаловірус у вагітної жінки?

Якщо ви вагітні або ваша імунна система ослаблена, ЦМВ є приводом для занепокоєння.

Жінки, у яких під час вагітності розвивається активна інфекція ЦМВ, можуть передати вірус своїм дітям, що в свою чергу може стати причиною вродженої цитомегаловірусної хвороби у новонародженого. Для людей з ослабленою імунною системою ЦМВ може бути фатальним. А як нам відомо, у новонароджених малюків імунітет ще дуже слабкий.

Цитомегаловірус відноситься до групи TORCH-інфекцій, тобто до захворювань, що загрожують нормальному перебігу вагітності та можуть спричинити вроджені захворювання у дитини. Дослідження на наявність TORCH-інфекції є обов’язковим для кожної вагітної! Ми рекомендуємо проходити це обстеження ще на етапі планування вагітності.

Можливі ускладнення від цитомегаловірусу у вагітної жінки

Ускладнення ЦМВ – інфекції у людей зі зниженим імунітетом можуть включати:

• пневмонію;
• ретиніт – запалення сітківки ока, що може призвести до погіршення чи втрати зору;
• проблеми з нервовою системою, включаючи запалення мозку (енцефаліт);
• запалення ШКТ (езофагіт, гастрит, коліт), тощо.

Особливо небезпечним є первинне інфікування з гострим перебігом під час вагітності, адже ЦМВ здатний проникати через плаценту та потрапляти до організму дитини. У випадку первинного інфікування герпесом під час вагітності, з гострим його перебігом, антитіла не встигають виробитися, а кількість вірусу в крові (так зване вірусне навантаження) є найбільшим. Вірогідність зараження плода, в цьому випадку, становить приблизно 40-50%.

Також під час вагітності може відбуватися тимчасове зниження імунітету жінки, що в свою чергу може бути причиною реактивації «сплячого вірусу».

Інфікування плоду ЦМВ, особливо у першому триместрі вагітності, може спричинити його внутрішньоутробну загибель або аномалії розвитку.

При інфікуванні вагітної на пізніх термінах вагітності такі важкі ускладнення, як порушення розвитку дитини, зустрічаються вкрай рідко. Та в цьому випадку є ризик виникнення передчасних пологів, а також народження дитини з «вродженою цитомегалією».

Можливі ускладнення від цитомегаловірусу у плода

З вродженою ЦМВ інфекцією народжується приблизно 1 зі 100 немовлят і це, дійсно є проблемою. На сьогоднішній день цитомегаловірусна інфекція посідає перше місце серед вроджених інфекційних хвороб.

Частина новонароджених можуть взагалі не мати ніяких клінічних проявів захворювання. Проте багато немовлят, особливо недоношених, мають важкі симптоми цієї інфекції. Такі діти можуть хворіти на пневмонію, анемію, мати печінкову недостатність, важкі неврологічні ураження, порушення зі сторони зору та слуху.

Серед таких дітей, на жаль, високий відсоток смертності.

Тому, дуже важливою є вчасна діагностика та лікування ЦМВ у вагітної жінки та новонародженої дитини!

Як лікувати цитомегаловірус?

При неускладнених формах цитомегаловірусна хвороба не потребує спеціального лікування. Застосовується лише симптоматична терапія, як, наприклад, застосування протизапальних та жарознижуючих препаратів.

При важких, ускладнених формах цього захворювання ні в якому разі не треба займатися самолікуванням!

Медикаментозна терапія призначається лікарем-інфекціоністом, враховуючи індивідуальні особливості пацієнта, і спрямована на ослаблення вірусу. Лікування зазвичай тривале, включає в себе застосування противірусних препаратів і потребує госпіталізації до стаціонару, а іноді до відділення інтенсивної терапії.

Наші спеціалісти завжди стоять на сторожі здоров’я вагітної та майбутньої дитини, а тому майбутнім мамам я рекомендую вчасно виконувати всі рекомендації та обстеження наших лікарів.

Бережіть себе, дотримуйтесь усіх правил профілактики інфекційних захворювань, а у випадку виникнення симптомів, що Вас турбують, повідомляйте про це свого лікаря!

Бажаю, щоб Ваша вагітність була джерелом тільки позитивних емоцій!