Відставка Хрущова

Провал економічних реформ кінця 1950 – початку 1960-х рр.. посилив громадську ізоляцію Хрущова. Підвищення роздрібних цін на початку 1960-х рр.. викликало хвилювання в містах. Найбільш потужні з них сталися в Новочеркаську в 1962 р. Військові були незадоволені масштабами форсованої демобілізації, внаслідок чого десятки тисяч офіцерів змушені були покинути ряди армії. Партійні і державні чиновники побоювалися за свою кар’єру, бачачи незліченні апаратні перебудови, з яких особливо знаменито поділ в 1962 р. партійних комітетів на промислові та сільські. Мабуть, важко назвати хоча б один соціальний шар, який надав би реформатору безумовну підтримку.

Сама ця ізоляція була б несуттєва в системі терористичної диктатури 1920-1950 рр.. У середині 1960-х рр. Коли прийоми утримання влади повинні були неминуче змінитися, політичну самотність Хрущова стало важливим умовою його зміщення. Пружини антихрущовського змови і донині недостатньо оголені, але можна відзначити, що події жовтня 1964 виявили досить широке одностайність політичної бюрократії. У імпульсивних спробах змін вона виявила загрозу стійкості фундаменту державної влади в СРСР.

Виникнення антихрущовського змови слід віднести до літа 1964 Відсутність документів і розбіжності мемуаристів не дозволяють точно визначити коло осіб, що були головними організаторами перевороту. Безсумнівно, однак, що серед них були секретарі ЦК КПРС Л.І. Брежнєв і Н.В. Підгорний, перший секретар ЦК Компартії України П.Є. Шелест, голова КДБ В.Є. Семичастний і Голова Президії Верховної Ради РРФСР Н.Г. Ігнатов. Отримавши підтримку армії і сил безпеки, схиливши на свій бік більшість членів ЦК КПРС і ізолювавши коливних, змовники без особливих зусиль змогли здобути перемогу, змусивши Хрущова підписати заяву про відставку. Пленум ЦК КПРС 14 жовтня 1964 звільнив Хрущова від обов’язків Першого секретаря ЦК КПРС «у зв’язку з похилим віком і погіршенням стану здоров’я». Вищий партійний пост був відданий Брежнєву, який багатьма вважався компромісною і «перехідною» політичною фігурою. Головою Ради міністрів СРСР став А.Н. Косигін.

Зеленський в ефірі американського телебачення пояснив, чому відправив Залужного у відставку

Президент Володимир Зеленський відповідаючи на запитання, чому звільнили головнокомандувача Збройних сил генерала Валерія Залужного та ключове керівництво ЗСУ, сказав, що це перезавантаження, перебудова та зміна менеджменту військового командування

Глава держави зазначив, що було дуже необхідне перезавантаження у менеджменті топ-командування Збройних сил, але, водночас, “ми не говоримо про перезавантаження напрямків дій”.

За його словами, необхідність зміни командування було обумовлене тим, що “деякі речі не змінювались упродовж певного часу”.

“Нам потрібно бути більш швидкими. А для цього потрібно позбавитись бюрократії, яка в нас є. В іншому випадку, у нас немає шансу. Бути розумними, зокрема технологічно, і звичайно швидкими. Час є гроші. А в нашому випадку, час є людські життя”, – сказав президент.

Крім того, Зеленський заперечив, що відправив Залужного у відставку через існування політичної конкуренції.

“Це його (Залужного. – ред.) вибір. Він захищав нашу країну. І за це я нагородив його цим званням (зіркою Героя України. – ред.). Я дуже йому вдячний”, – додав глава держави.

Нагадаємо, як свідчать дані соціологічного опитування, проведеного громадською організацією “Передові Правові Ініціативи”, українці категорично проти відставки Валерія Залужного (проти –80,45%), а також проти примусової мобілізації (проти – 89,72%). Абсолютна більшість за добровільну мобілізацію із застосуванням додаткової фінансової мотивації (за – 93,97%) та за призов силовиків, які працюють в тилу (за – 86,54%).