Її столиця — Константинополь (стародавній Візантій) в документах тих часів називалася Рим або Новий Рим. Її правителі в часи найбільшої могутності правили землями від африканських пустель до дунайських берегів, від Гібралтарської протоки до хребтів Кавказу.
Constantinopolis, тур. قسطنطينيه Kostantiniyye, İstanbul, у сагах Miklagarðr) — місто на європейському березі Босфору в місці, де він поєднується із затокою Золотий Ріг. Столиця Східної Римської, потім Візантійської імперії, засновано у 324—330 рр.
Утворена від назви колиш. мегарської колонії Візантій на узбережжі Босфору Фракійського (нині протока Босфор), на місці якої імп. Константин I Великий 326 заснував м. Константинополь, куди 330 було перенесено з Рима столицю Рим.
– Офіційно Константинополь став Стамбулом аж у 1930 році.
Східна Римська імперія утворилася в результаті розпаду Римської імперії, який відбувся після смерті імператора Феодосія Великого (395). Тоді в кожній її половині з'явився самостійний імператор: у західній – Гонарій (395-423), у Східній – Аркадій (395-408), якого вважають першим візантійським імператором.
Про подальшу історію міста див. Константинополь, СтамбулВіза́нтій (дав.-гр. Βυζάντιον, лат. Byzantium, тур. Bizantion) — місто на європейському березі Босфора — в місці, де він поєднується з затокою Золотий Ріг. За легендою заснований 667 року до н.е. мегарцями на чолі з Бізасом (Бізантом), який і дав місту своє ім’я.