Квітка Заміокулькас — як правильно доглядати

Zamioculcas zamiifolia є єдиним видом роду Заміокулькас з сімейства Ароїдних і близьким родичем алоказії, дифенбахії та монстери.

Назва Zamioculcas походить від латинського слова «zamia» — свого роду папороть і від арабського «golgas» — бульба.

У домашніх умовах заміокулькас почали вирощувати порівняно недавно, тому що, як кімнатну рослину, заміокулькас вивели тільки в 1996 році. А недавно селекціонери представили ефектний гібрид “Variegata” з золотисто-зеленим і кремово-зеленим листям.

Безпрецедентна популярність заміокулькаса обумовлена невибагливістю і витривалістю цього виду. Родом з Мадагаскару, Танзанії та Занзібару, культура зростає в районах гірської савани з дуже низьким вмістом поживних речовин.

Посушливий сезон в цих місцях триває до 10 місяців, а доступ до світла обмежений високими деревами й кущами.

Саме важкі умови існування розвинули у квітки заміокулькаса неймовірну стійкість до несприятливого навколишнього середовища, за що він і отримав назву «залізної рослини».

Опис

Головною прикрасою культури є листя на довгих ніжках, які помилково приймають за пагони. Ніжки, в яких рослина накопичує воду, м’ясисті, потовщені біля основи, з нерегулярними коричнево-зеленими плямами та смужками. Розвиваються вони з підземних бульбових кореневищ, які також служать вмістилищем для поживних речовин.

На ніжках розташоване шкірясте, глянсове, темно-зелене листя завдовжки близько 10 см. Кожен рік рослина випускає від 3 до 7 нових листяних ніжок, які ростуть настільки швидко, що це можна побачити неозброєним оком.

Поступове в’янення і пожовтіння листя на нижніх ніжках є для дорослого екземпляра типовим циклом розвитку.

Засохлі ніжки з листочками зрізають, а їх місце в період вегетації швидко займають нові, тому вам не доведеться турбуватися про омолодження рослини, на відміну від деяких інших кімнатних квітів (диффенбахії, драцени, гарденії та інших).

Цвітіння заміокулькаса не представляє декоративної цінності й в домашніх умовах відбувається рідко. Суцвіття непоказне, у вигляді качана, який оточений листям-обгорткою.

Особливості догляду за заміокулькасом

Освітлення і температура

Рослина відноситься до тіньолюбних кімнатних культур і відчуває себе краще в напівзатінених і навіть тінистих місцях. Тільки при сильному і тривалому дефіциті світла її ніжки витягуються, а листочки бліднуть. Найбільш небезпечні для рослини прямі сонячні промені, що призводять до опіку і в’янення листя.

Квітка заміокулькас в домашніх умовах комфортно себе почуває в температурному діапазоні 20-26 ̊C. Взимку, в період відпочинку, віддає перевагу більш прохолодним умовам – 16-18 ̊C.

Мінімальна температура, яку витримує протягом короткого періоду часу, становить 10 ̊C, і коли ртутний стовпчик опускається нижче 5 ̊C, рослина гине. Тому будьте обережні з зимовим провітрюванням і не відкривайте вікна, якщо горщик стоїть поруч.

Полив заміокулькаса

У період з кінця березня по жовтень поливають приблизно раз у два тижні. Взимку досить раз на місяць. Також не часто зрошують ґрунт, якщо горщик стоїть в тіні.

Не бійтеся пропустити полив — це зовсім не зашкодить рослині, яка накопичує воду в м’ясистих ніжках і може обходитися без зрошення протягом 2 місяців, особливо взимку. Сигналом дефіциту води є опадання листочків.

А ось постійний надлишок вологи, як в ґрунті, так і в повітрі, швидко призводить до гниття коренів і ніжок. Чим сухіше повітря в приміщенні, тим краще, але листя бажано періодично протирати вологою губкою від пилу.

Підживлення

Заміокулькас в домашніх умовах не вимагає інтенсивних підживлень. Протягом вегетаційного періоду підгодовують кожні 3-4 тижні багатокомпонентними добривами, але тільки половиною дози від рекомендованої виробником.

Найкраще підходять добрива для сукулентів і кактусів. Надлишок поживних речовин призводить до пошкодження та загибелі кореневої системи.

Пересадка заміокулькаса в домашніх умовах

Молоді екземпляри пересаджують раз на рік навесні або в кінці літа в широкий, але невисокий горщик. Дорослі рослини досить пересаджувати раз на 2-3 роки та навіть рідше.

Проводять процедуру методом перевалки, дуже акуратно, щоб не пошкодити крихкі корінці. Попередньо в горщику викладають дренажний шар з керамзиту. Як земляна суміш найкраще підходить ґрунт для кактусів.

Можна взяти звичайний універсальний ґрунт і змішати його з грубозернистим піском або перлітом у співвідношенні 1: 1.

Розмноження заміокулькаса

У домашніх умовах квітка заміокулькас розмножується вегетативно поділом кореневищ або листям.

Листя беруть з нижньої або середньої частини ніжки, довжина листяних живців 5-10 см. Посадковий матеріал заглиблюють на чверть у вологу торф’яно-пісочну суміш. Попередньо його можна опустити в стимулятор коренеутворення.

Ґрунт під час вкорінення необхідно підтримувати помірно вологим, освітлення розсіяне. Через 6-8 тижнів листочки й ніжки почнуть утворювати коріння і бульби, а перша нова ніжка з’явиться тільки через кілька місяців. Поділ кореневої системи проводять навесні, під час пересадки.

Проблеми в догляді

Чому жовтіє листя у заміокулькаса? Основною причиною є перелив рослини, протяги та занадто низька температура в приміщенні. До пожовтіння листя призводить також надлишок поживних речовин у ґрунті.

Культура стійка до ураження шкідниками та хворобами. Зі шкідників може уражатися тільки нематодами, які атакують кореневу систему.

Основними захворюваннями є волога гниль і фітофтора. Перша бактеріальна хвороба супроводжується рибним запахом частин, що гниють. Рослини після зараження необхідно викинути.

Поява рідких плям на листю є симптомом фітофтори. Її розвитку сприяють низькі температури та надлишковий полив. На початку захворювання рослину обробляють Biosept 33 SL і пересаджують в сухий новий ґрунт.

Заміокулькас (Zamioculcas): догляд, фото, види

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 08 серпня 2023 Опубліковано: 17 лютого 2019 Перша редакція: 17 січня 2012 🕒 5 хвилин 👀 111862 рази 💬 15 коментарів

• Ботанічний опис
• Стисло про вирощування
• Фото заміокулькаса
• Догляд за заміокулькасом у домашніх умовах
  • Освітлення
  • Температура
  • Полив заміокулькаса
  • Обприскування
  • Цвітіння
  • Підживлення
  • Підпирання
  • Пересадка заміокулькаса
  • Розмноження заміокулькаса
  • Заміокулькас замієлистий / Zamioculcas zamiifolia
  • Коментарі

  Ботанічний опис

  Заміокулькас (лат. Zamioculcas) мешкає в тропічних зонах Африки, належить до родини Ароїдні і налічує 1-4 види (залежно від джерела). Назва походить від подібності листя заміокулькаса з листям замії, що росте на Американському континенті.

  Заміокулькас – трав’яниста рослина, невисока. Кореневище – бульба, коріння м’ясисте і товсте. Рахіс, товстий і соковитий, потрібен рослині, щоб запасати воду. Пір’ячко щільне, шкірясте на дотик. Листок може виростати в довжину до 1 м. При тривалій засусі заміокулькас скидає листя з верхньої частини листка, що дозволяє рослині зменшити випаровування вологи, а знизу черешок призначений для збереження води для рослини. Також волога зберігається в підземній бульбі.

  Якщо заміокулькас добре розростеться, то може зацвісти і в кімнатних умовах. З основи листя виростає товстий і короткий квітконіс, на якому тримається світло-кремовий качан – суцвіття.

  Стисло про вирощування

  • Цвітіння: вирощується як декоративно-листяна рослина.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Температура: навесні й улітку – 22-25 ºC, узимку – близько 16 ºC.
  • Полив: навесні й улітку – у міру висихання верхнього шару ґрунту в горщику, із пізньої осені до весни поливати рослину потрібно рідше. При прохолодній зимівлі субстрат зволожують лише після його повного висихання.
  • Вологість повітря: звичайна для житлових приміщень, але в спеку бажано обприскувати листя рослини теплою водою.
  • Підживлення: із середини весни до початку осені двічі на місяць добривами для кактусів і сукулентів. В інші пори року підживлення не вносять.
  • Період спокою: із кінця осені до початку весни.
  • Пересадка: навесні або влітку один раз на 2-4 роки в міру необхідності.
  • Субстрат: по дві частини городньої, садової та лісової землі змішують із п’ятьма частинами піску. Бажано додати в ґрунт трохи деревного вугілля.
  • Розмноження: поділом кореневища, листовими живцями.
  • Шкідники: попелиця та щитівки.
  • Хвороби: у результаті порушення умов утримання й неправильного догляду можуть виникати гниль стебел і коренів, темні плями на листі, занадто витягнуті стебла, опадання листя.

  Фото заміокулькаса

  Догляд за заміокулькасом у домашніх умовах

  Освітлення

  Оскільки домашній заміокулькас чудово зносить сонячні промені, оптимальним місцем для нього є південні вікна, хоча влітку при нестачі свіжого повітря опівдні рослині бажано створювати розсіяне світло. Непогано росте на світлих східних і західних вікнах. Щойно куплену рослину до прямих променів привчають не поспішаючи, щоб на листках не з’явились опіки. Так само роблять і після тривалої похмурої погоди.

  Температура

  У весняно-осінній період температуру повітря слід тримати близько 22-25 °C. Взимку температуру знижують до 16 °C. Приміщення з заміокулькасом потрібно час від часу провітрювати.

  Полив заміокулькаса

  Навесні, влітку і восени поливають заміокулькас в домашніх умовах після висихання верхньої половини ґрунту в горщику. З кінця осені і взимку поливають рідше, а інтервали між поливаннями збільшують. Так само поливають і при затяжній похмурій погоді. Якщо температура нижча за рекомендовану, то поливають після повного висихання субстрату. У тривалу засуху верхня частина листя рослини може засохнути. Вода має бути м’якою, перед поливанням їй потрібно дати постояти хоча б добу. Протягом усього року вода в горщику не повинна застоюватися.

  Обприскування

  Рослина нормально зносить сухе повітря, тому обприскування не обов’язкове. Але в літню спеку можна іноді протирати листя вологою тканиною і навіть обприскувати.

  Цвітіння

  Якщо рослина заміокулькас добре розвинулася, він може зацвісти – суцвіття у вигляді качана, вкрите зеленуватим верхівковим листком, кріпиться на короткому квітконосі.

  Підживлення

  Із середини весни до початку осені кімнатний заміокулькас слід підживлювати добривами для сукулентів або кактусів двічі на місяць. В інший час, якщо погода похмура – не підживлюють.

  Підпирання

  Коли рослина підростає, велике листя потрібно підпирати опорою з кільцями. В іншому випадку листя може завалюватися.

  Пересадка заміокулькаса

  Пересаджувати рослину бажано влітку або навесні раз на 2-4 роки. При рідкісних пересадках можна сповільнити ріст рослини. Пересаджувати краще у високі глиняні горщики. Якщо горщик буде зашироким, то попервах розвиватиметься коріння, а не надземна частина. До того ж є ймовірність, що рослину буде залито. Пересаджують заміокулькас в домашніх умовах у гумусний субстрат: городня, садова, лісова земля і пісок (2:2:2:5). Не зайвим буде додати деревного вугілля, але зовсім небагато. Дренаж повинен бути гарним – займати не менше однієї чверті висоти горщика.

  Розмноження заміокулькаса

  Можна розмножувати квітку заміокулькас розподілом і укоріненням листових пластинок або листочків. Листові пластинки добре вкорінюються в теплиці з субстратом із піску і торфу, якщо температура перевищує 20 °C. В опалого листя біля основи можуть утворитися бульби, які використовують для розмноження – з них починають рости коріння і бруньки. Перший пагін може вирости через 6 місяців.

  Хвороби і шкідники заміокулькаса

  Листя заміокулькаса відмирає. Від механічних ушкоджень листя може загинути.

  Заміокулькас витягується. Рослина витягується, якщо їй недостатньо світла.

  Заміокулькас обсипається. Нижнє листя може опадати – це нормально.

  Плями на листі заміокулькаса. На листі заміокулькаса можуть з’явитися темні плями – це може бути викликано низкою причин: надлишковий полив, холодне повітря, протяги.

  Заміокулькас гниє. Стебло і корені можуть почати гнити, якщо температура низька, а вода з горщика відходить погано.

  Шкідники заміокулькаса. Заміокулькас не дуже вразливий для шкідників, але може потерпіти від попелиці і щитівки.

  Види

  Заміокулькас замієлистий / Zamioculcas zamiifolia

  Ще одна назва виду – заміокулькас Лоддігеза (Zamioculcas loddigesii). У природі вид живе в Східній Африці. Кореневище виражено бульбою, від якої в заміокулькаса росте листя (до 60 см завдовжки). Листя розділяється на листочки-пір’їнки в кількості 4-6 пар. Під час тривалої засухи заміокулькас може скинути з верхньої частини листа листочки, щоб зменшити випаровуваність.