Клематис (80 фото) – види, правильний догляд та вирощування

Розкішні клематиси чарують своїм багатим цвітінням та буянням фарб. Тому не дивно, що така пишна рослина часто стає центральним елементом багатьох декоративних садів. Але щоб цей представник флори радував численними квіточками і був здоровим, потрібно постаратися та підібрати відповідний вигляд, а також докласти зусиль у догляді!

1. Характеристика та застосування
2. Види клематису
3. Клематіс Арманда
4. Клематіс Жакмана
5. Клематис Гірський
6. Клематіс Вітіцелла
7. Клематіс Альпійський
8. Клематис квітчастий
9. Догляд за клематисом
10. Освітлення
11. Температура
12. Вологість
13. Полив
14. Підживлення та удобрення
15. Пересадка та розмноження
16. Шкідники та хвороби
17. Клематіс – фото
18. Відео: Що потрібно для бурхливого цвітіння клематису

Характеристика та застосування

Клематіс (ломонос) – назва цілого роду рослин із сімейства Лютикових. Це дерев’янисті або трав’янисті багаторічники, які ростуть здебільшого у північній півкулі, у помірній та субтропічній зонах. Їх можна зустріти на схилах пагорбів, степових луках, на урвищах та скелях, біля річок та у лісі.

На території Європи клематиси окультурили ще у далекому XVI столітті. А ось у Україні їх почали культивувати в оранжереях лише у ХІХ столітті. З того часу було виведено безліч різних сортів цієї рослини.

Використовуються ці прекрасні квіти для прикраси балконів та садів: прямостоячі клематиси – для одиночних або групових посадок на кам’янистому ґрунті та газонах; стелиться різновиди – для створення красивих бордюрів та покриття низьких садових трельяжів; лазячі клематиси – для озеленення пергол, альтанок, трельяжів, а також покриття стволів та високих стін.

Види клематису

Сьогодні шляхом гібридизації виведено понад 370 видів клематисів. Кожен з них по-своєму прекрасний і підходить для різного застосування з декоративною метою.

Клематіс Арманда

Дуже теплолюбний вид, родом з М’янми, В’єтнаму та Китаю. Ліана сягає довжини до 5 метрів. Має ніжне рожево-біле весняне цвітіння. Складно переносить зимівлю (витримує лише до -12 градусів), а тому її має сенс утримувати хіба що у зимовому саду.

Клематіс Жакмана

Яскравий і красивий вид клематису, широко культивується на території Північної Америки та Європи. Рослина дерев’яниста, сягає 3 метрів. Належить до 3 групи обрізки.

Здатний витримати холодну зиму, навіть за відсутності укриття, тому добре підходить для нашого клімату. Зверніть увагу, що вкрити квітку на зиму все ж таки потрібно, якщо ти хочеш отримати цвітіння наступного року.

Клематис Гірський

Ще один популярний у декоративному садівництві вид. Дерев’яна ліана досягає довжини 8 метрів, а тому дуже ефективна у вертикальному озелененні.

Сьогодні виведено безліч сортів гірського клематису, які можуть порадувати білим, кремовим, яскраво-рожевим, темно-рожевим та бузковим цвітінням.

Клематіс Вітіцелла

Також відомий як ломонос ліловий, фіолетовий, виноградничковий. Був окультурений у 1797 році. У природі зустрічається на теренах Ірану, Грузії, Малої Азії та Південної Європи.

Клематис Вітіцелла є чагарниковою ліаною, що досягає 4 метрів. Може бути пофарбований у відтінки фіолетового, білого та червоного кольору. Дуже добре переносить морози до -29 градусів.

Клематіс Альпійський

Перший повний опис датується 1768 роком. У природі зростає у помірних районах Євразії у субальпійському та гірському поясі. Альпійський клематис віддає перевагу багатому вапняному грунту, не дуже вимогливий до води.

У разі середньої смуги висаджувати можна на сонячній і злегка затемненій ділянці. На просторах південних районів квітку краще розміщувати в тіні.

Клематис квітчастий

Область поширення виду – Японія та центральний Китай. Є напіввічнозеленою або листопадною ліаною, що досягає 4 метрів. Любить нейтральний, дренований, пухкий ґрунт і рясний полив 2 рази на тиждень. Цвіте у період із травня по вересень.

Догляд за клематисом

Клематиси досить вибагливі у догляді, і щоб досягти рясного цвітіння – доведеться неабияк постаратися. Але результат зусиль точно порадує господаря та стане для нього головною гордістю саду.

Освітлення

Більшість клематисів віддають перевагу рясному освітленню не менше 6 годин на день. Тому якщо ти вирощуватимеш його на балконі, вибирай південну, південно-східну або південно-західну сторону. При цьому влітку необхідно забезпечити легку тінь.

Правильне світло має важливе значення, оскільки його недолік може позначитися на забарвленні кольорів, і замість насиченого кольору ти отримаєш зеленувато-білий відтінок, а в гіршому випадку клематис зовсім не зацвіте.

Температура

Найкраща температура для клематису знаходиться в межах 20-23 градусів. Хоча деякі сорти можуть витримувати режим від –30 до +30 градусів. Таким чином, необхідно докладно вивчити потрібні умови для кожного різновиду індивідуально.

Якщо клематиси вирощуються в саду, на зиму їх необхідно обрізати (відповідно до групи обрізки), а отримані гілки укласти на землю, утворюючи укриття.

Балконні клематиси на зиму переносять у темне прохолодне місце – підвал чи гараж. А вже в середині-кінці зими квітку можна перенести до приміщення з температурою від 9 до 15 градусів.

Вологість

Грунт підійде помірно вологий. При цьому вона повинна добре провітрюватись, інакше існує ризик розвитку хвороб. Також клематис варто садити в місці, де не буде контакту коріння з ґрунтовими водами.

Полив

Поливають клематиси один раз на тиждень, у спекотну літню погоду полив збільшується до двох-трьох разів, а у вечірній час обприскується листя. Щоб уникнути перегріву, грунт покривається трісками.

Молода рослина, яка вирощується у відкритому ґрунті, потребує 10-20 л води за раз, а доросла вимагає до 40 літрів. Якщо клематис росте в горщику, то в його дні потрібно зробити отвори і виливати близько 5 л води.

Підживлення та удобрення

Клематиси потребують великої кількості поживних речовин. Це пов’язано з рясним цвітінням і щорічним оновленням більшої надземної частини рослини. Але якщо ти якісно підживиш ґрунт перед посадкою саджанця, то перше підживлення можна проводити на третій рік.

У вересні, перед висадженням клематису, висип у грунт кісткове борошно з розрахунку 200 грамів на 1 квадратний метр. Так ти збагатиш ґрунт фосфором, який забезпечить ефективний розвиток кореневої системи та пагонів. Перед посадкою додатково внеси близько 20 кг перегною.

Вперше підживити квітку можна вже навесні, при появі пагонів (не більше 2 разів на місяць). Для цього розведи 3 г синтетичної сечовини в 1 літрі води і ввечері виконай позакореневе підживлення. Також поливай клематиси вапняним молоком (200 г вапна на 1 літр води для 1 квадратного метра).

У період активного зростання підгодувати клематиси можна азотом (пташиний послід з водою у пропорціях 1 до 15). Органіку чергують із мінеральним добривом (аміачна селітра).

Для пишного цвітіння використовується калій. Навесні – нітрат, та сульфат у серпні (25 гр на 10 л). На нестачу цього елемента вкаже бліде забарвлення кольорів і темні квітконіжки.

Пересадка та розмноження

Насамперед потрібно підготувати саджанці. Якщо корінці підсохли, їх потрібно занурити у холодну воду та залишити на кілька годин. Що стосується місця, то воно має бути: добре освітленим, захищеним від вітру, удобрено перед посадкою (бажано за півроку-рік).

Висаджувати клематиси краще навесні. Для початку викопай ямку на 50-60 сантиметрів у ширину і глибину. Потім засип дно дрібним гравієм або керамзитом – так ти отримаєш дренаж. Викопану землю змішай із добривом (150 гр комплексного, 100 гр суперфосфату, 20 кг компосту та 15 кг торфу). Поверни ґрунт назад і рясно залий водою.

Потім зроби невелику лунку на п’ять сантиметрів завглибшки. Дістань саджанець з горщика і занур його в ямку на 5 см глибше, ніж воно знаходилося в горщику. Ущільни ґрунт, посип піском кореневу шийку і полів рослину. На завершення замульчируй ґрунт, і протягом сезону досипай землю до рівня ґрунту.

Розмножуються клематиси різними способами, залежно від конкретного сорту: насінням, живцями, відведеннями, поділом кореня.Як правило, різновиди з дрібними квіточками можуть розмножуватися насінням, а відведеннями, живцями та поділом куща краще розмножувати клематиси з великими квітами.

Шкідники та хвороби

Найбільш поширене захворювання клематису – в’янення (вілт). Це грибкова хвороба, яка вражає корінь і проявляється у втраті тонусу тканин та засиханні рослини.

Перші прояви в’янення можна побачити вже навесні. Щоб вилікувати клематис, у травні потрібно прибрати уражені ділянки та полити корінь розчином фунгіциду. Найбільш чахлі рослини викопуються разом з грунтом, а грунт, що залишився, обробляється тим же препаратом. З борошнистою росою та сірою гниллю теж можна впоратися, використовуючи фунгіцид.

Ще одна грибкова хвороба, якої схильні клематиси – іржа. На листі утворюються оранжеві плями. Якщо ти помітила такі прояви, то потрібно обробити рослину хлорокисом міді, оксихомом та бордоською сумішшю (2%).

У середині та наприкінці літнього сезону іноді з’являється некроз (темні плями на листі) та циліндоропоріоз (жовті ділянки). Для усунення хвороб використовується розчин мідного купоросу.

Вірусні захворювання проявляються рідко. Але іноді клематис «заробляє» жовту мозаїку, яка може перенестися шкідниками від сусідніх рослин (наприклад, півоній, горошку).запашного, дильфініуму).

Коли ти позбавлятимешся від квітки, що згнила, перевір коріння сусідніх рослин. Якщо на них будуть вузлики, то висаджувати клематиси тут не можна кілька років.

Клематіс – фото

Ми позначили основні рекомендації щодо підбору та правильного догляду за клематисами. Сподіваємося, що з їх допомогою тобі вдасться отримати здорову та пишноквітнучу рослину. Насамкінець публікуємо яскраву галерею фото цих прекрасних кольорів. Приємного перегляду!

Клематиси: вирощування з насіння в саду, обрізування

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 22 листопада 2023 Опубліковано: 05 лютого 2019 Перша редакція: 05 червня 2014 🕒 20 хвилин 👀 123090 разів 💬 5 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за клематисами
• Квіти клематис – опис
• Вирощування клематису з насіння
  • Посів насіння
  • Саджанці клематису
  • Як саджати клематис
  • Посадка клематису навесні
  • Посадка клематису восени
  • Клематис в саду
  • Удобрення клематисів
  • Опори для клематисів
  • Розмноження клематисів
  • Шкідники і хвороби клематисів
  • Клематис альпійський (Clematis alpina)
  • Клематис квітчастий (Clematis florida)
  • Клематис гірський (Clematis montana)
  • Клематис шерстистий (Clematis lanuginosa)
  • Клематис розкидистий (Clematis patens)
  • Клематис групи Жакмана (Clematis jackmanii)
  • Клематис фіолетовий (Clematis viticella)
  • Клематис цільнолистий (Clematis integrifolia)
  • Клематис пекучий, або дрібноквітковий (Clematis flammula)
  • Клематис тангутський (Clematis tangutica)
  • Коментарі

  Кажуть, що клематис – це рослина, здатна замінити цілий сад. О, це буде казковий сад: ажурне плетиво листя, чудові квіти-зірки від білого і ніжно-рожевого до блакитного і оксамитово-синього відтінків. І вся ця краса пахне ароматами примули, мигдалю, жасмину!

  Заінтриговані? Давайте розберемося, як же цей казковий сад клематисів виростити у себе на ділянці.

  • Чому дуже важливо знати, який сорт і вид клематиса ви придбали?
  • Як пов’язані розмір насіння і швидкість проростання клематисів? Як прискорити цей процес?
  • Чому не варто садити клематиси під будинком?
  • Навіщо біля кущів клематиса досвідчені садівники закопують порожні квіткові горщики?

  Розповімо про все по порядку.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за клематисами

  • Посадка: залежно від розміру насіння посів на розсаду здійснюють із грудня по березень. Саджанці висаджують восени або навесні.
  • Цвітіння: залежно від сорту та виду з квітня по жовтень.
  • Освітлення: яскраве сонце, легкий притінок.
  • Ґрунт: пухкий, багатий на перегній супіщаний або суглинний, із водневим показником від слабколужного до слабкокислого.
  • Полив: один раз на тиждень, витрата залежить від віку: від 10 до 40 л під кожен кущ. У посушливу пору – 2-3 рази на тиждень.
  • Підживлення: у період зростання – азотні добрива, в період бутонізації – калійні, після завершення цвітіння – фосфорні. Під час цвітіння не підживлювати.
  • Підв’язування: обов’язкове. Опори мають бути дуже міцними.
  • Обрізування: регулярне, обов’язкове, терміни й інтенсивність залежать від того, до якої групи належить рослина.
  • Розмноження: насіннєве та вегетативне – поділом куща, відсадками, пришпилюванням пагонів.
  • Шкідники: галові й листові нематоди.
  • Хвороби: вертицильозне в’янення, сіра гниль, іржа, борошниста роса, аскохітоз і іноді вірусна жовта мозаїка.

  Клематис (лат. Clematis), або Ломиніс – рід родини Жовтецеві, дерев’янисті рослини або трав’янисті багаторічники, поширені в помірному і субтропічному поясах Північної півкулі. Всього їх близько 300 видів, і вони часом дуже відрізняються між собою. Грецьке слово «klema» колись означало будь-яку в’юнку рослину. У домашньому квітникарстві найчастіше використовуються саме клематиси-ліани. Стверджують, що клематис – рослина, здатна замінити цілий сад.

  Квіти клематис – опис

  Види клематисів дуже не схожі один на одного. Є серед них напівчагарники, чагарники, трав’янисті багаторічні рослини, але більшість видів належить до групи ліан. Коренева система у них буває двох типів: стрижнева (рослини цієї групи погано пересаджуються) і мичкувата. Пагони поточного року у клематисів тонкі, у трав’янистих видів – зелені й округлі, у дерев’янистих – гранчасті. Розвиваються такі пагони з надземних бруньок старих пагонів або з підземної частини клематису. Листя у клематисів просте або складне (складається з трьох, п’яти або семи листочків), парне, зазвичай зелене, але у деяких видів пурпурове.

  Двостатеві квітки клематису бувають поодинокі або зібрані в суцвіття різних форм (напівпарасольку, щиток, волоть). Пелюсток (насправді це чашолистки) буває різна кількість: від чотирьох до восьми, а у махрових форм – до сімдесяти. У простих форм у центрі квітки розташовано безліч тичинок і маточок, що робить серединку схожою на волохатого павука, часто з контрастним забарвленням. Взагалі ж колірна гама клематисів дуже широка: від блідо-рожевого до темно-червоного, від світло-блакитного до оксамитово-синього, і, звичайно ж, є клематиси білого і жовтого відтінків. Живе кожна квітка два-три тижні, багато сортів клематисів виділяють пахощі, що нагадують примулу, жасмин або мигдаль. Плоди клематису – численні сім’янки.

  Вирощування клематису з насіння

  Посів насіння

  У величезному різноманітті видів і сортів клематисів для садівників криється спокуса зайнятися селекцією самому. Для тих, кому цікаво виростити клематис з насіння, ми готові надати необхідну інформацію про цей процес.

  • клематиси з великим насінням, що проростає дуже довго і нерівномірно – від півтора до восьми місяців, а то й довше (клематиси Дюрана, Жакмана, фіолетовий, шерстистий та ін.);
  • клематиси, насіння яких має середню величину і проростає протягом півтора-шести місяців (клематис цільнолистий, манчжурський, шестипелюстний, Дугласа, китайський і т.д.);
  • клематиси з дрібним насінням, яке проростає і швидко, і дружно – від двох тижнів до чотирьох місяців максимум (клематис тангутський, виноградолистий і т.д.).

  Найкраще проростає насіння клематису, зібране в поточному році, але якщо зберігати насіннєвий матеріал у паперових пакетиках при температурі 18-23 ºC, то він буде придатний для пророщування чотири роки. За часом посіву терміни такі: дрібне насіння сіють у березні-квітні, середнє – після новорічних свят, а велике – відразу після збору, восени або на початку зими. Для прискорення проростання насіння потрібно вимочити протягом десяти днів у воді, міняючи воду 4-5 разів на день. Потім викладіть у посудину субстрат, що складається в рівних частинах із землі, піску і торфу, зволожте його, розкладіть на ньому в один шар насіння, присипте шаром піску завтовшки в 2-3 діаметри насінини і, злегка ущільнивши, накрийте дрібною сіткою або склом. Оптимальна температура для пророщування клематисів – 25-30 ºС. Час від часу субстрат обережно поливають у піддон, щоб не вимити насіння, і видаляють бур’яни, якщо ті з’являться.

  Саджанці клематису

  Коли з’являться сходи, забезпечте їм достатнє освітлення, але бережіть від прямих променів сонця. При появі у сіянців перших справжніх листочків їх пікірують в окремі горщики або миски і підрощують у кімнатних умовах доти, доки не минуть останні заморозки. Потім саджанці пересаджують на затінену ділянку, в легкий ґрунт, дотримуючись між ними інтервалу 15-20 см. Час від часу прищипуйте рослини, щоб вони нарощували кореневу масу і сильніше гілкувалися. Восени укрийте ваші саджанці, а навесні знову пересадіть у траншею завглибшки 5-7 см, дотримуючись між саджанцями відстані у півметра. Вкоротіть пагони, залишивши на них декілька вузлів. За 2-3 роки, коли у саджанців з’являться як мінімум три пружних корінці 10-15 см завдовжки, вони будуть готові до пересадки на постійне місце.

  Посадка клематису

  Як саджати клематис

  Щоб вирощування клематису дало очікуваний результат, спочатку з’ясуємо, де і коли його садити. Місце посадки повинне бути захищеним від протягів і добре освітленим, але бажане притінення в полуденні години. Ґрунт краще слабколужний, суглинний, родючий, добре удобрений і дренований. Найкраще місце для клематису – пагорбок або спеціально зроблений насип, що не дозволить корінню дорослої рослини, яке досягає метрової довжини, згнити від близькості ґрунтових вод. Не використовуйте в якості добрив ані свіжий гній, ані кислий торф – рослини цього не люблять. Не саджайте клематиси впритул до стіни будинку (вода, що стікає після дощу з даху, не повинна потрапляти на клематис) або паркану, зберігайте дистанцію хоча б у 30 см.

  Що ж до часу, то посадка клематису здійснюється як навесні, так і восени. Якщо куплений саджанець клематису перебуває в контейнері, то садити його можна в будь-яку пору року, крім зими. Але якщо ви не встигли посадити куплені клематиси восени, зберігайте їх у прохолодному (не тепліше +5 ºС) приміщенні, присипавши коріння вологим нещільним ґрунтом (тирса з піском), прищипуючи час від часу пагони, аби стримати їхнє зростання до весни. Якщо ви виявили, що коріння клематису підсохло, замочіть його перед посадкою на кілька годин у холодній воді для набубнявіння.

  Посадка клематису навесні

  У місцях із прохолодним кліматом заведено саджати клематис навесні, наприкінці квітня або на початку травня. У весняного саджанця повинно бути не менше одного пагона. Викопайте яму 60х60х60, на дно насипте на 10-15 см щебеню, битої цегли або перліту для дренажу. Якщо земля на ділянці неродюча, змініть її на родючу, додавши 2-3 відра компосту, по одному відру піску і торфу, 400 г доломітового борошна і 150 г суперфосфату (все ретельно перемішати, причому бажано за рік до посадки). Встановіть знімні або вкопайте стаціонарні опори для пагонів заввишки до 2,5 м, вони підтримуватимуть ліани при сильному вітрі. На шар дренажу насипте пагорбок підготовленої землі, поставте на нього саджанець, розкладіть акуратно по ньому коріння і засипте підготовленим ґрунтом таким чином, щоб не тільки шийка клематису опинилася на 5-10 см під землею, а й стебло пагона до першого міжвузля теж було в землі. Яму заповнюйте ґрунтом не до рівня поверхні, а так, щоб до неї лишилося 8-10 см. Полийте рослину відром води і замульчуйте виїмку навколо клематису торфом. Протягом весняно-літнього сезону виїмку поступово заповнюють землею. Відстань між кущами клематисів має бути не менше метра.

  Посадка клематису восени

  У південних, більш теплих районах заведено висаджувати клематиси восени, у вересні-жовтні, за умови, що у клематису розвинені вегетативні бруньки. Здійснюється осіння посадка за тим же принципом, що і весняна, тільки посадкова яма засипається землею повністю. Зверху місце посадки мульчують шаром сухого листя і вкривають лутрасилом абощо. Навесні ж навколо цих саджанців ґрунт вибирається на ту саму глибину (8-10 см), але протягом літа ця виїмка поступово заповнюється ґрунтом доти, доки рівні не збіжаться. Робиться це для того, щоб паросткам було легше пробитися на поверхню.

  Догляд за клематисом

  Клематис в саду

  Догляд за клематисом під силу кожному квітникареві, навіть початківцю. Клематис любить вологу, тому потребує гарного поливання хоча б раз на тиждень, а в спекотне літо – і 2-3 рази. Молоді рослини п’ють по 10-20 л за раз, більш зрілі – по 20-40 л. Вкопайте навколо кущів клематисів кілька горщиків з отвором у дні, і вода, що заповнила їх під час поливання, повільно проникатиме вглиб ґрунту і зволожуватиме шар, в якому розташовані корені дорослих клематисів, що потерпають від спраги в спекотне літо. Якщо ви не замульчували ґрунт навесні, то вам доведеться час від часу розпушувати його через добу після поливання водночас із прополюванням бур’янів. Мульча сприяє збереженню вологи в ґрунті і запобігає появі бур’янів, тому не нехтуйте порадою, мульчуйте ґрунт торфом, мохом або перегноєм.

  Удобрення клематисів

  Що стосується застосування добрив, то в перший рік не слід зловживати підживленнями, аби слабка рослина не перегнила разом із добривами. Підживлюють клематиси в період активного росту азотними добривами, в період бутонізації калійними, після цвітіння – фосфорними, а після літнього обрізування повним мінеральним добривом у розрахунку 20 г на відро води і мідним розчином. Щовесни клематис поливають вапняним молоком (крейда та доломітове борошно). Не підживлюйте клематис під час цвітіння, інакше він втратить активність. У дощове літо нижню частину стебла присипте деревною золою, щоб уникнути загнивання коренів.

  Опори для клематисів

  Для утримання ліан у продажу є такі види опор, як арки, віялові конструкції і пірамідки. Вибирайте, що вам більше до вподоби, але пам’ятайте, що товщина тієї частини, за яку безпосередньо чіплятиметься ліана, повинна бути не більше ніж 1-1,2 см у діаметрі. Врахуйте і той факт, що, розростаючись, клематиси набирають велику масу і стають важкими, особливо після дощу, тому має велике значення міцність матеріалу, з якого виготовлено опори. Гарною ідеєю є вкопаний у землю циліндр із негустої металевої сітки – така ажурна «труба на ніжках», усередині якої ростиме клематис, затуляючи згодом своїм листям і квітами металеву сітку.

  Розмноження клематисів

  Про те, як виростити клематис з насіння, ми вже писали. Крім насіннєвого способу розмноження, в культурі використовують розмноження клематису осінніми і літніми відсадками, пришпилюванням молодих пагонів і поділом куща. Поділ куща проводиться у рослин до 6 років, розрізати потужну кореневу систему більш дорослої рослини дуже важко. Кущ обережно витягують, корінь очищають від землі і ділять секатором так, щоб кожна частина мала на кореневій шийці бруньки.

  Щоб зробити відсадки, восени в жовтні обріжте з пагонів листя, відокремте відцвілу частину до першої розвиненої бруньки, сплетіть їх у джгут і покладіть живці клематису в канавки з шаром торфу, закріпіть їх, згори теж присипте пагони торфом, потім закидайте землею й ущільніть її. Укрийте рослину на зиму ялиновим гіллям або сухим листям. Коли настане весна, поливайте місце посадки часто і рясно та, як тільки з’являться сходи, замульчуйте поверхню навколо них торфом або перегноєм. До осені багато молодих рослин будуть готові до пересадки на постійне місце. Викопувати паростки потрібно вилами, щоб не пошкодити коріння. Можна закласти відсадки і влітку, але тоді буде важко зберегти пагони взимку. Навесні краще зайнятися пришпилюванням пагонів: тогорічні пагони в місці вузла пришпилюються в горщики з пухкою землею і торфом, вкопані в землю нижче рівня поверхні, щоб при поливанні не розтікалася вода. В міру зростання саджанця в горщик досипається горбком ґрунт, і до осені з пагонів виростають чудові саджанці клематису.

  Шкідники і хвороби клематисів

  Найчастіше клематиси потерпають від такої грибкової хвороби, як в’янення. Рослини втрачають пружність тканин, в’януть і сохнуть. Збудників захворювань із такими симптомами кілька, але живуть вони всі в ґрунті і вражають передусім кореневу систему. Тому дуже важливо дотримуватися агротехнічних вимог, тим більше, що помітити прояви хвороби можна вже ранньою весною. У травні видаліть уражені місця і пролийте клематис під корінь двопроцентним розчином Фундазолу або Азоцену. Сильно уражені екземпляри потрібно видаляти разом із земляною грудкою, а місце, де вони росли, дезінфікують тими самими препаратами. Тими ж засобами (Фундазолом і Азоценом) борються з такими захворюваннями, як сіра гниль і борошниста роса.

  Вражає клематиси іржа, теж грибкова хвороба, що проявляється помаранчевими подушечками на листках і пагонах навесні. В результаті розвитку хвороби листя стає бурим, сохне, пагони деформуються. Проти іржі використовують обприскування 1-2%-ою бордоською сумішшю, а також оксихомом або хлорокисом міді. Наприкінці літа на листках і пагонах може з’явитися темно-сірий некроз, який робить їх оксамитуватими і змінює їхній колір. У середині літа клематиси можуть захворіти на аскотихоз, що викликає некрозні плями неправильної форми на листі, або на циліндроспоріоз, «прикрашає» листя яскраво-жовтими плямами. Проти всіх цих хвороб ефективні препарати, що містять мідь – 1%-ий розчин мідного купоросу, наприклад.

  До вірусних хвороб клематис стійкий, але шкідники, що смокчуть сік, можуть заразити рослину жовтою мозаїкою листя, проти якої препаратів поки що немає, тому доведеться хворі рослини знищити. У майбутньому не саджайте клематиси поруч із рослинами, що легко вражаються мозаїкою – хостою, запашним горошком, дельфініями, аквілегією, флоксом і півонією. Іноді клематиси потерпають від галової або листової нематоди. Видаляючи згнилі екземпляри, подивіться, в якому стані коріння рослин, і якщо ви виявите вузлики на коренях, то не саджайте на цій ділянці клематиси кілька років.

  Обрізування клематису

  Обрізування клематисів проводиться і під час росту рослини, в міру необхідності, щоб подовжити період цвітіння, і на зиму. Якщо пам’ятаєте, існує три групи клематисів:

  • перша група клематису (група А). У цієї групи квіти утворюються на тогорічних пагонах, тому обрізають тільки слабкі пагони. Роблять це після цвітіння в червні. Перед зимою клематиси високо підгортають;
  • друга група клематису (група В) цвіте як на тогорічних пагонах, так і на пагонах поточного року. Обрізування роблять на рівні 0,5-1 м, залишаючи 2-5 пар бруньок, а слабкі пагони зрізають до землі. Ліану знімають з опори, згортають і акуратно укладають біля коріння;
  • третя група клематису (група С) утворює суцвіття тільки на молодих пагонах поточного року, клематиси цієї групи обрізають кілька разів за вегетаційний період. Восени всі пагони обрізуються до рівня землі або трохи вище.

  Клематис після цвітіння

  Коли настане глупа осінь, слід подумати про те, як житиме ваш клематис взимку. У суху погоду під основу будь-якого клематису в центр куща напередодні зими висипають по відру перегною, попередньо видаливши всі листки й обробивши шийку рослини двопроцентним розчином мідного купоросу. Потім потрібно підгорнути клематис на висоту 10-15 см піском із золою (250 г золи на відро піску). Вкривають клематиси, які цього потребують, сухим способом: пагони пригинають або скручують і укладають на основу, прикривають сухими листям (ялиновим гіллям, використовують навіть подрібнений пінопласт), потім накривають дерев’яним ящиком, щоб навколо рослини було повітря, укладають на ящик толь, руберойд або інший водонепроникний матеріал, який притискають по кутах камінням чи цеглою, щоб не здуло вітром, а зверху засипають все це земляним або торф’яним шаром у 20-25 см. Навесні спочатку знімають землю і плівку, а ялинове гілля або листя прибирають тільки коли мине загроза заморозків. Пагони обережно піднімають, розправляють і розподіляють на опорах.

  Види і сорти клематису

  • клематиси, квітки яких цвітуть на тогорічних пагонах (група A);
  • клематиси, що цвітуть і на тогорічних пагонах, і на пагонах поточного року (група B);
  • клематиси, що цвітуть тільки на пагонах поточного року (група C).

  Розгляньмо ці групи і сорти клематису, що до них належать.

  Група перша A:

  Клематис альпійський (Clematis alpina)

  Ліана, що досягає у висоту 3 м, листя у неї шкірясте, велике, невеликі трубчасті сині квітки зацвітають у серпні. Використовується іноді і як бордюрна рослина. Сорти:

  • клематис Артагена Франки – висота 2-2,4 м, квіти дзвоникоподібні, сині з білою серединою, спрямовані вниз. Зимостійкий;
  • клематис Albina Plena – клематис білий, махровий, високий (до 2,8 м), цвіте з травня по червень;
  • клематис Pamela Jackman – довжина пагонів 2-3 м, квітки фіолетово-сині, пониклі, довжина – 6-7 см, цвіте з квітня по червень, у другій половині літа цвіте вдруге, але вже не так рясно.

  Клематис квітчастий (Clematis florida)

  Висока дерев’яниста ліана заввишки понад 3 м, квіти одиночні, великі, запашні, переважно світлих відтінків. Є двокольорові сорти клематисів. Популярні сорти:

  • клематис Vyvyan Pennell – висота до 3,5 м, бузкові махрові квітки 12-15 см у діаметрі;
  • клематис Малюк – висота 1 м, хрестоподібні квітки світло-фіолетового кольору з синім відтінком 10-14 см у діаметрі;
  • клематис Жанна д’Арк – чисто-білі запашні махрові квітки компактного розміру, які видаються великими на тлі невеликої рослини. Рослина морозостійка, не боїться ні сонця, ні затінку, майже не хворіє.

  Клематис гірський (Clematis montana)

  Гігантська ліана до 9 м заввишки, листя дрібне, гостре, зібране в пучки по п’ять штук, квітки на довгих квітконіжках – білі, 4-5 см у діаметрі, тичинки жовті. Не любить холодних зим. Сорти:

  • клематис Rubens – швидкозростаюча ліана до 6 м завдовжки, дерев’яниста, листя трійчасте, загострене, овальне, з бронзовим відливом. Розкриті квітки червоно-рожевого кольору до 6 см у діаметрі зібрані по 3-5 штук. Цвіте рясно, любить сонце;
  • клематис Монтана Grandiflora – довжина пагонів цієї ліани – 5 м, розташоване пучками зближене трійчасте листя, квітки середніх розмірів – до 5 см, розкриті, з найніжнішим запахом, зібрані в пучки по кілька штук, чашолистки білі або біло-рожеві, пиляки світло-жовті. Цвіте цей сорт у травні-червні.

  Група друга B:

  Клематис шерстистий (Clematis lanuginosa)

  Чагарникова ліана до 2,5 м завдовжки, красиві поодинокі квіти діаметром до 20 см білих, блакитних і рожевих відтінків. Уперше цвіте на тогорічних пагонах у травні-червні, вдруге – наприкінці літа, але вже на нових пагонах. Популярні сорти:

  • клематис Мадам ле культр – пагони 2,5-3 м завдовжки, листки прості або трійчасті, лопатеві або цільні. Квітки діаметром 14-20 см, чашолистки білі, пиляки світлі, зацвітають у липні. Зимостійкість середня;
  • клематис Hybrida Sieboldii – ліана, пагони до 3 м завдовжки, квітки діаметром 16 см: світло-бузкові чашолистки з темним краєм, пиляки червоно-коричневі. Цвіте з липня по вересень;
  • клематис Lawsoniana – ліана чагарникова, довжина пагонів до трьох метрів, листя іноді просте, частіше трійчасте, листочки овальні. Бутони дивляться вгору, запашні квітки до 18 см у діаметрі, чашолистки бузково-фіолетові з темною смугою посередині, пиляки пурпурові. Цвіте в травні-червні, іноді можливе повторне, але більш слабке цвітіння восени.

  Клематис розкидистий (Clematis patens)

  Чагарникова ліана, пагони якої досягають у довжину 3,5 м, квіти великі, до 15 см у діаметрі і більше, найрізноманітніших відтінків від білого до темно-синього, є двокольорові сорти. За формою квітки бувають простими, зірчастими або махровими. Цвіте в травні-червні на старих пагонах, може повторно зацвісти восени на молодих пагонах. Усі сорти бояться сильних холодів.

  • клематис Joаn Pikton – довжина пагонів до 3 м, дуже великі квіти (до 22 см), світло-бузкові з ліловим відтінком зі світлою смугою по центру пелюстки. Краї пелюсток хвилясті. Пиляки червоного кольору. Цвіте дуже рясно;
  • клематис Мульти Блю – ліана висотою до 2,5 м, синьо-фіолетові махрові квітки завбільшки 14 см у діаметрі розташовуються на пагоні в кілька ярусів. Цвіте у червні-серпні.

  Група третя C:

  Клематис групи Жакмана (Clematis jackmanii)

  Це клематиси, отримані від схрещування клематису Ланугіноза з клематисом Вітіцелла, що зазвичай виглядають як великі чагарникові ліани з пагонами завдовжки до 4-6 метрів і добре розвиненою кореневою системою. Листя у них перисто-складне, складається з 3-5 великих листочків, бутони подовжені, квітки поодинокі або зібрані по 3 штуки, розкриті, спрямовані вбік і вгору, без запаху, всіх можливих відтінків, окрім білого. У діаметрі квітки цієї групи досягають 20 см, хоча є сорти, у яких квітки лише 8 см у діаметрі. Цвітуть сорти цієї групи рясно і довго на пагонах цього року, які взимку обрізають до рівня землі або залишають пагін із трьома-п’ятьма парами бруньок. Популярні сорти:

  • клематис Руж Кардинал – ліана з довжиною пагонів 2-2,5 м із трійчастим листям, квітки – розкриті, до 15 см у діаметрі, хрестоподібні. Оксамитуваті чашолистки темно-пурпурового кольору, пиляки світло-пурпурові. Цвіте в липні-вересні. Помірно зимостійкий. Клематис Руж Кардинал отримував різні квітникарські нагороди;
  • клематис Star of India – чагарникова ліана з пагонами до 3 м завдовжки. Складне листя складається з 3-5 цілісних або лопатевих овально-загострених листочків. Квітки розкриті, до 15 см у діаметрі, ромбоподібні чашолистки соковито-фіолетові з пурпуровою смугою уздовж середини, пиляки світлі. Цвіте у другій половині літа дуже рясно;
  • клематис Gipsy Queen – чагарникова ліана, пагони якої досягають 3,5 м. У куща близько 15 пагонів. Листя складне, бутони підняті вгору, квітки розкриті, до 15 см у діаметрі, чашолистки широкі, оксамитові, яскраво-фіолетові, на сонці майже не вигоряють, пиляки темно-бордові, пилок теж забарвлений. Цвіте дуже рясно з другої половини літа до самих морозів. Не боїться затінку, на кожному пагоні до 20 квіток. Сорт стійкий до грибкових захворювань;
  • клематис Белла – пагони всього до 2 м завдовжки, зірчасті квіти 10-15 см діаметром, воскоподібні, спочатку світло-жовті, потім стають білосніжними. Сорт стійкий до зими та до грибків. Цвіте з липня по вересень.

  Клематис фіолетовий (Clematis viticella)

  Сама назва говорить про те, що цей вид представлений квітками фіолетового кольору різної інтенсивності і відтінків. Квітки у представників цього виду прості, іноді пониклі, розміром від 10 до 20 см у діаметрі. Пагони цих ліан досягають 3,5 м у довжину, причому ростуть вони швидко. Цвітуть клематиси цього виду з червня по вересень. Ось кілька сортів цього виду:

  • клематис Віль де Ліон – чагарникова ліана, темно-коричневі пагони завдовжки до 3,5 м, у кущі таких пагонів до 15. Листя складне, складається з 3-5 цілісних або лопатевих листочків, що біля основи пагонів жовтіють і сохнуть. Бутони дивляться вгору, розкриті квітки 10-15 см у діаметрі, квітконоси довгі. Широкі чашолистки карміново-червоного кольору влітку вигоряють на сонці, пиляки яскравого жовтого кольору. Цвіте рясно, на кожному пагоні до 15 квіток;
  • клематис Viola – пагони цієї ліани досягають у довжину 2,5 м, листя трійчасте, цвіте рясно і тривало з липня по жовтень дископодібними розкритими, схожими на пропелер, квітками 10-14 см у діаметрі. Чашолистки темно-фіолетові з ліловими жилками, пиляки блідо-жовті;
  • клематис Polish Spirit – пагони у цієї ліани завдовжки до 4 м, посипані бузково-ліловими квітками діаметром 8 см із кінця червня до самих холодів.

  Клематис цільнолистий (Clematis integrifolia)

  Вид плетистих напівчагарників, що не чіпляються за опору. Висота цих рослин не вище 2,5 м, пониклі квітки дзвоникоподібної форми червоного, рожевого, фіолетового, блакитного і синього відтінків. Популярні сорти:

  • клематис Durandii (клематис Дюрана) – один із найкрасивіших великоквіткових видів гібридного походження. Плетистий чагарник заввишки всього до 2 м, має коричневі пагони, яких у кущі до п’ятнадцяти. Листя овальне, просте, цілісне, щільне, не ушкоджуються сонцем. Квітки пониклі, до 12 см у діаметрі, чашолистки яскраво-фіолетові або соковито-сині, вигоряють на сонці, пиляки блідо-жовті. На кожному пагоні до 15 квіток. Цвіте цей сорт із липня до жовтня;
  • клематис Вярава – пагони не довше 2,5 м, зірчасті квітки діаметром 12-16 см світло-лілові зсередини з бордовою смугою на пелюстці, зовні блідо-лілові з іще світлішою центральною смугою. Цвіте до морозів;
  • клематис Пам’ять серця – напівчагарник із пагонами завдовжки 1-2 м, пониклими дзвоникоподібними квітками 5-9 см у діаметрі, цвіте рясно з липня до заморозків (жовтень).

  Клематис пекучий, або дрібноквітковий (Clematis flammula)

  Ліана з дрібними білими запашними квітками, росте дуже швидко, досягаючи довжини пагонів до 5 м, листя складне, темно-зелене, перисте, хрестоподібні квітки зібрані в суцвіття. Цвіте в липні-серпні.

  Клематис тангутський (Clematis tangutica)

  Швидкозростаюча високоросла ліана, що цвіте невеликими жовтими дзвоникоподібними квітками. Дає насіння, не вимагає укриття в холодну пору року.

  Ось коротко основні відомості про базові види клематису, що послужили і служать сьогодні селекціонерам для виведення нових сортів цих гарних і функціональних рослин.

  Чим підгодувати клематиси в серпні.

  Клематиси, як і гортензія, є вихідцями з Японії. Зі сходу вони потрапили до Європи, а потім поширилися і далі, підкоривши своєю красою всю північну півкулю. Як і для будь-якої багаторічної рослини, клематисам дуже важлива підготовка до зимового періоду. Чим уважніше ви поставитеся до рослини, тим краще вона підготується до періоду спокою, а значить, краще перенесе несприятливі погодні умови. У чому саме полягає комплекс заходів по догляду за клематисами – саме про це ми і поговоримо в даній статті.

  Клематиси. Загальна інформація.

  Клематиси являють собою ліану, яка виростає до трьох метрів. Ці рослини висаджують поруч з парканами, альтанками та арками, які вони оплітають – саме в такому вигляді клематиси виглядають найбільш ефектно.

  Садівнича спільнота Великої Британії сьогодні реєструє близько 360- 380 різновидів клематисів, які вражають своєю різноманітністю і пишністю. Серед них можна зустріти як прості сорти, так і напівмахрові, що мають два ряди пелюсток, а також махрові сорти, де пелюстки розташовані в три і більше ряду. Клематиси бувають одноколірні і двоколірні, дрібні, з квітами діаметром до п’яти сантиметрів, і великі з величезними п’ятнадцятисантиметровими квітами.

  При розмноженні клематисів насінням рослина не зберігає сортові ознаки, тому найбільш популярним і зручним вважається розмноження відводками.
  Більшість садових рослин віддають перевагу нейтральному ґрунту, але клематис, як і гортензія, любить кислий ґрунт, рівень pH яких може досягати 4. Хоча є й такі сорти, які будуть краще рости в лужному або нейтральному ґрунті, але це скоріше є винятком з правил. Дану особливість треба уточнювати під час купівлі саджанців, щоб не робити помилок у процесі підготовки місця під посадку.

  Догляд за клематисами протягом вегетаційного періоду.

  Для підживлення клематисів у процесі вегетації можна використовувати як мінеральні, так і органічні добрива: сечовину, калійні та фосфорні добрива, перепревший гній, самостійно приготовлене добриво з бур’янів, деревну золу. Графік внесення певних елементів такий же, як і у інших квітучих багаторічних рослин: азот у весняний період, калій у процесі бутонізації і цвітіння, і фосфор для кореневої системи в другій половині літа і на початку осені. Всі добрива попередньо розчиняють у воді, але ніколи не вносять у сухий ґрунт, попередньо треба полити рослину.

  Для підживлення молодого клематису при посадці додайте трохи суперфосфату для кореневої системи і перепрілий гній. Через пару місяців полейте його добривом із сорних трав (рослинна сировина подрібнюється, заливається водою і наполягається 10-14 днів), і останню підживлення проведіть на початку вересня – знову внесіть суперфосфат, який допоможе корінню перенести зиму.

  Деякі квітникарі не радять удобрювати рослини в перший рік після посадки, але оскільки в цей час закладаються квіткові нирки, то мінімальне харчування клематисам все-таки треба забезпечити.

  Якщо ж у вас росте доросла рослина, яка рясно цвіте, то вам необхідно забезпечити йому повноцінне харчування.

  Ранньою весною, як тільки почнеться танення снігу, розсипте в пристовбурному колі невелику кількість сечовини або аміачної селітри. Через 20-25 днів після цього полейте розчином комплексного мінерального добрива. Ще через 2-3 тижні можна полити клематиси розчином пташиного посліду або коров’яка. З моменту початку цвітіння азотні підживлення можна виключити, поливаючи рослини під корінь розчином сульфату калію. У другій половині літа і на початку осені підгодовуйте клематиси калійно-фосфорними добривами. Такий графік підживлень забезпечить повноцінне харчування і здоров’я вашим рослинам. А щоб уберегти їх кореневу систему від шкідників, можна висадити поруч рослини з сильним різким запахом, такі як бархотки, полин, ніготки або пряні трави (розмарин, м’ята, шавлія).

  Як підготувати клематиси до зими.

  В осінній період при проведенні підживлення використовують сухі добрива, оскільки в цей час немає необхідності активно накопичувати харчування. Частина цих добавок чудово збережеться до весни і продовжить живити рослину, як тільки ґрунт почне прогріватися.

  У вересні для підживлення клематисів можна використовувати золу з печі, яка містить достатньо фосфору і калію, а отже забезпечить всім необхідним коріння рослини і забезпечить формування квіткових нирок на майбутній рік. Другий варіант – внести під клематиси кісткове борошно. Це добриво багате кальцієм і фосфором, причому настільки, що наступні два-три роки можна не турбуватися про фосфорні підживлення.

  Крім добрив треба приділити увагу і час такій важливій процедурі, як обрізка. Важливо знати, на молодих чи минулорічних втечах цвіте ваш клематис, тому що саме від цього залежить процедура обрізки. Клематиси, що квітнуть на молодих втечах, можна обрізати в осінній час майже вщент, залишаючи лише два-три вузли. Потім мульчують ґрунт і надземну частину сухим листям або ялиновими гілками і вкривають нетканим матеріалом. Якщо ж клематис цвіте на втечах другого року, то гілки обрізають лише частково, залишаючи близько півтора метра.

  Абсолютно всі різновиди клематисів бояться морозів, отже, всі вони вимагають укриття на зиму. Від того, наскільки ретельно ви вкриєте рослину, залежить не тільки цвітіння наступного року, а й загальний стан рослини.

  Вкривають клематиси так само, як і виноградні лози: укладають пагони на дошки (щоб не було контакту із землею), кріплять до землі, потім мульчують листям, тирси або лапніком, а зверху вкривають геотекстилем.

  Наскільки важливо встигнути укрити клематиси до морозів, настільки ж важливо навесні своєчасно їх розкутати, щоб вони не прели під укриттям.
  Якщо ви хочете розмножити рослину, то краще робити це під час укриття на зиму. Укладаючи втечі, викопайте канаву, додайте в неї суперфосфат і покладіть одну з втечі. Потім засипайте ґрунтом і замульчуйте. До весни відводок вкорениться і випустить молоді втечі, після чого його можна буде відокремити від материнської рослини. Заздалегідь виберете місце для нового куща, (пересаджування не вітається клематисами), тому слід відразу визначити його на постійне місце. При посадці треба дотримуватися дистанції між рослинами два метри, в іншому випадку вони будуть відчувати нестачу харчування.